Про ризики єврориторики

У всьому світі продовжують коментувати референдум у Великобританії, відомий як Brexit, і можливі наслідки виходу цієї країни з Євросоюзу, а також уроки, які слід винести європейським елітам. «День» вже ознайомив з думками європейських експертів з цієї теми в матеріалі «Болісний вихід із «сім’ї». 

Зараз пропонуємо думку українського експерта, виконавчого директора Центру дослідження міжнародних відносин Миколи КАПІТОНЕНКА про те, які уроки з Brexit повинні виносити в Україні й які меседжі Київ має надсилати Європі у цій ситуації:

— Сигнали, що надходять з Європи останнім часом, складаються у грізне попередження і несуть для української зовнішньої політики, повністю побудованої на єврориториці, серйозні ризики. І до британського референдуму ситуація була складною. Втома від України, відсутність чіткої стратегії безпеки в ЄС, протиріччя поміж і всередині країн-членів загрожували ослабленням або зняттям режиму санкцій вже за півроку, підвішуванням перспектив візової лібералізації і підштовхуванням України до поступок на Донбасі.

Брекзіт додав нових проблем. Головною з них, на мою думку, стане драматична втрата Європою нормативної сили — тобто здатності виступати магнітом, встановлювати взаємовигідні правила гри і створювати цінності. Британський референдум — це чіткий сигнал про те, що щось іде не так в інституційному полі Європейського Союзу. Адже на відміну від нас європейці сприймають ЄС не як мету, а як засіб, інструмент, від використання якого можна відмовитися, якщо він не працює. Ми опиняємося у дуже суперечливій ситуації. Продовження нинішнього зовнішнього курсу, що зводиться до наполегливих, важких і часто невигідних торгів за безвізовий режим і загальне зближення з ЄС, загрожує залишити нас у «вчорашньому дні».

Ми заплатили дуже високу ціну за своє прагнення до Європи, і відсутність успіхів на цьому напрямі за понад два роки компенсувати буде дуже складно

Чи зможемо ми адаптувати нашу зовнішню політику до реалій, що нестримно змінюються, — велике питання. Ще одне питання — якою буде відповідь ЄС. Вплив євроскептиків зросте, і нові референдуми стають вельми вірогідними. Адже ті самі чинники, які підштовхнули британців проголосувати за вихід, працюють і для цілої низки інших країн. Спекуляції на можливому виході стануть поточним порядком денним політичного життя Європи. Вирішити цю проблему швидко і просто не вдасться. Свого часу ми чомусь зробили безвізовий режим основним показником наших європейських прагнень.

Для нашого багатостраждального безвізового режиму вистачає загроз і без Брекзіта. Абсолютно очевидно, що низка європейських країн з політичних міркувань не хочуть нам його давати. Можемо вимагати і просити, але було зрозуміло ще давно, що безвізовий режим для країни з не зовсім замороженим конфліктом на її території і рекордними рівнями корупції — це великий ризик.

Слова прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте про те, що Амстердам домагатиметься перегляду тексту Угоди про асоціацію з Україною — а інакше не підпише її — означають, що у нас намітилися проблеми більш серйозні. Ми заплатили дуже високу ціну за своє прагнення до Європи, і відсутність успіхів на цьому напрямі за понад два роки компенсувати буде дуже складно.

Щодо заяви Президента України Петра Порошенка на прес-конференції у Софії про те, що європейським устремлінням України ніщо не загрожує. Насправді європейські прагнення України давно у небезпеці, насамперед тому, що країна не реформується достатньою мірою. Суспільство має усвідомлювати це. А в діалозі з європейцями нам слід вимагати більше передбачуваності й демонструвати свою готовність робити внесок у гарантування європейської безпеки.