Про санкційну аргументацію Керрі

У США розгорнулись величезні дискусії щодо прийнятності ядерної угоди з Іраном, яку було досягнуто 14 липня між Тегераном і країнами (Р5 + 1) (США, Великобританія, Франція, Росія, Китай + Німеччина). Нагадаємо, що йдеться про Угоду, яка спрямована на обмеження ядерної програми Ірану в обмін на зняття санкцій.

Адміністрація Обами активно виступає за ухвалення цієї угоди Конгресом 17 вересня. Із другого боку республіканська більшість у палаті представників та сенаті виступає проти, заявляючи що ця домовленість не відповідає інтересам США.

На захист цієї угоди президент Барак Обама заявив у інтерв’ю, що її альтернативою є війна. А позавчора Держсекретар Джон Керрі, виступаючи у Нью-Йорку, попередив, що наслідки відхилення Конгресом США угоди з Іраном матимуть серйозні наслідки для Вашингтона. Зокрема, за словами глави Держдепу, якщо угода з Іраном провалиться, то Євросоюз та інші іноземні держави можуть відмовитися від підтримки санкційної політики щодо Росії.

«День» звернувся до професора Олександра ЦВЄТКОВА, Дипломатична академія МЗС України, з проханням пояснити, наскільки серйозними є для України ризики у разі провалу Іранської ядерної угоди через спротив Конгресу США.

«УГОДА З ІРАНОМ ВІДПОВІДАЄ ІНТЕРЕСАМ УКРАЇНИ»

— Оскільки Барак Обама потрапив у ситуацію «кульгавої качки» (президента, який відходить від влади), то у нього слабкі політичні, адміністративні та інші можливості впливу. І на цьому тлі розгортається внутрішньополітична боротьба за майбутні пріоритети, за перемогу на президентських виборах 2016 року. Відповідно загострюється міжпартійне протистояння, особливо це загострення відчувається в американському Конгресі.

Зараз у Обами, склалася така ситуація, що він не може гарантувати успішне проходження Іранської ядерної угоди через Конгрес. Тому з’явилися його роз’яснення і заява Держсекретаря Керрі. Обама зокрема заявив: «Якщо не буде досягнуто цієї угоди, то бомби будуть сипатись на Ізраїль...» Іншими словами Обама дав зрозуміти, що буде порушено стабільність у цьому регіоні і напруження наростатиме. А у разі ж укладення цієї угоди, за його твердженням, у США є засоби контролю за виконанням домовленостей Іраном.

Із точки зору здорового глузду, ця угода відповідає геополітичним інтересам, зокрема й інтересам України. З другого боку, відхід Сполучених Штатів від такої політики дасть шанс радикальним елементам з боку Ірану проявити себе. Тобто зараз адміністрація Обами робить усі зусилля, щоб ця угода була схвалена Конгресом.

— А як можна нам зрозуміти заяву Держсекретаря Керрі, що США втратять союзників по санкціях проти Росії, якщо буде відхилено угоду з Іраном? Які це несе ризики для нашої країни?

— Насамперед йдеться про американські інтереси і їх роль у світі. Звичайно, при укладанні Іранської угоди виступала міжнародна команда (Р5 + 1), але головну скрипку грають Сполучені Штати і на цьому зав’язаний цілий клубок інтересів. Зокрема й американські та російські інтереси.

Росіяни підтримали цю угоду, хоча у нас у пресі пишуть, що відбудеться здешевлення нафти, але в Росії є інші можливості збільшення торгівлі з Іраном, які відповідають їх глобальним інтересам. Йдеться зокрема й про поглиблення співпраці між Росією та Іраном у сфері атомної енергетики. Інакше — сковуються також і можливості росіян.

Але найголовніше, з точки зору нашого аналізу, геополітично Україні треба підтримати цей курс США з укладення іранської угоди. Хоча, насамперед це показує можливості Сполучених Штатів з врегулювання на міжнародній арені. Але з другого боку, угода з Іраном відповідає інтересам України, бо сприятиме збільшенню торгівлі з цією ісламською країною. Якщо санкції будуть зніматися, то у нас з’явиться додатковий сектор виходу на іранський ринок товарів, які відповідають нашому промисловому рівню.

Що ж до такої різкої заяви Керрі, то це загальний курс адміністрації. Спочатку Обама спробував продавити це рішення, а Керрі, який входить у цю групу (Р5 +1), уже додає до цієї точки зору міжнародний контекст.

— Як відомо, всі кандидати у президенти від Республіканської партії, у тому числі екс-губернатор штату Флорида Джеб Буш різко критикують Іранську ядерну угоду. Під час виступу у Президентській бібліотеці імені Рональда Рейгана 11 серпня він заявив, що Обома — Клінтон — Керрі «настільки прагнули бути творцями історії, що так і не спромоглися стати миротворцями»...

— Знову ж таки це — виборча риторика. Але Джеб Буш визнав помилку свого брата, який розпочав війну в Іраку, але переносить критику на нинішню адміністрацію, яка фактично втратила контроль над подіями в цьому регіоні і дала можливість з’явитися борцям за «Ісламську державу». Мова фактично йде про критику найбільшого опонента республіканців Гілларі Клінтон, яка обіймала на той час посаду Держсекретаря. І тепер Джеб Буш, який спочатку плавав у питанні Іраку, знайшов нову концепцію і має завдання перевалити критику на нинішню адміністрацію.

З другого боку, для нинішньої адміністрації угода з Іраном це — один з найбільших зовнішніх козирів результативності її діяльності. Іншими словами один з важливих результативних кроків, яких може досягти американська дипломатія на зовнішній арені.

Тут можна зауважити, що критики Іранської угоди, не аналізуючи детально статей домовленості, у принципі висловлюють недовіру до іранської сторони. Обама та його адміністрація говорить: читайте статті, у нас є можливості для контролю за ядерною програмою Ірану, буде більше прозорості за нею, і у випадку невиконання угоди буде продовжено санкції.

— Але що ви скажете про скептичне ставлення колишнього міністра оборони США Роберта Гейтса до цієї угоди, який заявив: «Виглядає так, що ми більше прагнули отримати її, ніж іранці»?

— Тут загалі треба більше звернути увагу на важливість досягнення такої угоди. Бо десятиліттями не можна було досягти жодного результату і довіри не було. Іншими словами, криза наростала. А зараз з’являється шанс досягти порозуміння, знизити рівень небезпеки і вийти на новий виток відкритості, зокрема й у торгівлі. І це дає шанс усім країнам розширити свої можливості мирного співіснування та ліберальної торгівлі.

Сильний бік роз’яснення американської адміністрації полягає в тому, що існують засоби контролю і просування далі у плані позитивних змін, якщо приймається така угода.

Ще один момент полягає в тому, що ухвалення цієї угоди буде сприйматися як перемога Демократичної партії. Тому головна критика цієї домовленості пояснюється виборчою риторикою.

Іран це — цивілізаційна країна і відхід її від радикалізму буде на користь усьому світу. І зараз лише недовіра підживлює сили супротиву цій угоді.