Придністров’я потрапило під... скорочення

Віце-прем’єр уряду Росії Ігор Шувалов у Давосі визнав, що країна переживає нелегкі часи. Урядовці досить великих рангів волають до свідомості громадян і пропонують... менше їсти. Справа дійшла до того, що нещодавно призначений на посаду заступника голови Центрального банку Дмитро Тулін взагалі добалакався до нечуваного. На його думку, урядовці та інші государеві люди повинні показати приклад обмеження своїх потреб і витрат. Не можна жити в триповерхових хатинках, коли народ живе за умов прямо протилежних. Тут, звичайно, фінансист дещо узяв не за чином. Не йому це вирішувати, тим більше і зробити він нічого не може. Бюджет, у тому числі соціальні статті потрібно скорочувати, але не обмежувати право урядовців витрачати зароблене непосильною працею. Тим більше визначати в яких малогабаритних помешканнях площею понад 500 кв. м. їм жити.

Одне добре і це особливо відзначив в Давосі Ігор Шувалов. Росії складно, але народ готовий все терпіти, бо ним керує такий лідер, як Володимир Путін. Цікаво, для кого Шувалов таку промову штовхав. Для серйозних людей у Давосі, але їм локшину на вуха особливо не повісиш. Велика частина російських громадян про форум у швейцарському курорті взагалі не знає. На федеральних каналах про форум говорили якось побіжно. Схоже, що лише для одного слухача старався.

Проблеми російського бюджету, його наповнюваності і скорочення витрат, як і передбачалося, почали діставати зовнішньополітичне продовження. Причому несподівано швидко. І торкнулося це, в першу чергу, форпосту молдовських сепаратистів, пригрітих Росією вже дуже давно на лівому березі Дністра, — Придністров’ї.

Різка девальвація рубля боляче вдарила не лише по Росії, але і по сепаратистському анклаву. В уряду Придністров’я немає грошей, щоб виплачувати пенсії і зарплатню. На нараді у президента Євгена Шевчука міністр фінансів Олена Гиржул заявила, що за станом на 20 січня до бюджету Придністров’я надійшло учетверо менше коштів, аніж за аналогічний період 2014 року, а надходження податків від зовнішньоекономічної діяльності — у 13 разів менше. У зв’язку з цим у ряді районів республіки бюджетникам не було вчасно виплачено заробітну платню.

З 1 січня 2015 року придністровська влада вдвічі урізувала надбавку до пенсій, які виплачуються з бюджету республіки. До того ж у січні пенсіонери не отримали надбавку до пенсій у розмірі $15, оскільки Росія не перерахувала на це коштів. Скасовано пільги на проїзд у громадському транспорті. Окрім того, з початку року виросли тарифи на деякі види медичних послуг. Видатки бюджету регіону вчетверо перевищують прибутки. Через ситуацію, що склалася, фізичним особам заборонили вивозити з Придністров’я готівкову іноземну валюту або чеки на суму понад $5 тисяч без спеціального дозволу Центрального банку.

Є ще тривожніші вісті. Придністровська інформагенція «Тірас» повідомила, що «великий російський олігарх Алішер Усманов полишає Придністров’я, незабаром Молдовський металургійний завод у Рибниці перейде у власність місцевої влади». Агенція зазначає, що на продаж виставлено і Рибницький цементно-шиферний комбінат. Для міста Рибниці металургійний завод і цементно-шиферний комбінат були містоутворюючими підприємствами. Тепер існування цих заводів стає невизначеним.

Своїми силами республіка з кризою впоратися не може, тому до Москви попрямувала делегація з проханням надати екстрену фінансову допомогу. Йдеться про $100 мільйонів.

Їхали до Москви ходаки з Тирасполя в повній упевненості, що їх підтримають. Начебто є для цього всі підстави. Як зазначив у газеті «Московский комсомолець» депутат Верховної Ради Придністров’я (ПМР), віце-президент Центру моделювання та стратегічного розвитку Дмитро Соїн, «Це остання геополітична крапка на південно-західному напрямку, де люди ще орієнтовані на Росію. Придністров’я утримує Молдову від вступу до НАТО, а з іншого боку — підпирає Україну. У ліквідації Придністров’я зацікавлені дуже серйозні сили на Заході, в Кишиневі і в Києві. На території ПМР — досить серйозна російська власність, яка потребує захисту з боку держави. Там мешкають громадяни РФ. В сукупності все це є приводами, з яких Росія могла б утрутитися до ситуації. Тобто надати політичну, економічну допомогу регіону, підтримати його соціальну сферу».

Не така й велика сума, яку прохали, раніше давали значно більше, але часи змінилися.

У російській столиці на слізні прохання придністровських представників відповіли повною відмовою. Більше того, як пише московська «Независимая газета», «в Москві висловили незадоволення з приводу чартерних рейсів, якими літає президент Придністров’я Євген Шевчук, і послалися на економічні труднощі в самій Росії». Навіть за часів кризи 2008-2009 рр. Москва справно фінансувала придністровські витрати. І ось такий пасаж. Іншими словами, можливий економічний і фінансовий колапс останньої геополітичної точки на південно-західному напрямкові, де люди ще орієнтовані на Росію, а Першопрестольну це не дуже непокоїть.

У російській пресі і серед експертів ходить версія, що Москва хоче домовитися з Євросоюзом про розмін Придністров’я на Крим. За реінтеграцію Придністров’я до Молдови хочуть отримати визнання анексії Криму. Стратегічне значення Придністров’я тепер не настільки важливе для російських генералів, кримський плацдарм його з успіхом заступає. Чи варто тоді гроші витрачати.

Здається, що в Москві хочуть реалізувати дещо інший варіант. Якщо в Кишиневі погодяться на реінтеграцію лівого берега Дністра на особливих умовах із досить широкими правами в економіці і фінансах, то таку ж модель Москва запропонує і для Донбасу. Заразом буде продемонстровано добру волю і готовність до вирішення конфлікту в Україні. Російський контингент має залишитися в Придністров’ї як гарант виконання такої домовленості. Як і в Донбасі за аналогічних обставин.

Якщо Кишинів на такий варіант не погодиться, що доволі ймовірно, то гроші для Придністров’я в кількості $100 мільйонів швидко знайдуться. І Москва заявить, що всією душею за реінтеграцію Молдови, зробила все, що могла, але не зустріла розуміння.

Інтеграція Придністров’я до молдовського політичного і економічного простору має статися на підставі вже давно вироблених умов. Вони включають надання досить широких повноважень у самоврядності та економічних зв’язках. Зовнішньополітичні питання залишаються у віданні центральної влади. Тоді всі проблеми буде знято, і одним сепаратистським регіоном стане менше.

Україна від цього лише виграє!

КОМЕНТАР

«ЯКЩО РОСІЯ ЗАЛИШИТЬ ПРИДНІСТРОВ’Я, УКРАЇНА ПОВНІСТЮ КОНТРОЛЮВАТИМЕ СИТУАЦІЮ В РЕГІОНІ»

Сергій ПИРОЖКОВ, посол України в Республіці Молдова (2007—2014 рр.):

— У Росії зараз складна економічна ситуація. Тому її керівництво вирішило, що Придністров’я не є зараз для них основним пріоритетом. Але, гадаю, це — тимчасова пауза. Вони не відмовляться, в перспективі, від свого впливу в Придністров’ї, а отже, й матеріальної допомоги йому. Для РФ важливий регіон Молдови, так само, як і схід України, на якому вони зараз і концентрують увагу, направляючи туди зброю та найманців.

Протягом 20 років росіяни кажуть про те, що Придністров’я входить до складу Молдови. Їхня офіційна позиція не змінюється. Але насправді вони тримають Придністров’я як інструмент впливу на Кишинів. Не думаю, що вони залишать Придністров’я і відмовляться від його підтримки задля вирішення своїх геополітичних інтересів у цьому регіоні.

Що чекає на Придністров’я без допомоги Росії? Безумовно, це погіршить економічну, й без того непросту, тамтешню ситуацію. Це створить додаткові перепони для місцевого населення, яке звикло, що Росія надає фінансову допомогу та підтримку. Втім, придністровці більш ідеологічно проросійські. І для того, щоб якось змінити їхню орієнтацію, і Молдові, й Україні потрібно працювати в цьому регіоні. Населення Придністров’я необхідно переконати рухатися в європейському напрямі, щоб реалізувати угоди, які підписала Молдова з Європейським Союзом. 

Якщо Росія справді залишить Придністров’я, то Україна повністю контролюватиме ситуацію в регіоні. А Придністров’я зможе вирішувати конкретні питання, пов’язані з безпекою кордонів і забезпеченням та завершенням демаркації українсько-молдовського кордону.