Придністров’я: ставка на Захід?
Президенти України та Молдови обговорили питання врегулювання придністровського конфлікту, повідомляють інформагенції. Петру Лучинськи, як передає Інтерфакс, високо оцінив роль України як одного з гарантів вирішення придністровської проблеми. І тоді ж, у четвер, в іншій телефонній розмові про зацікавленість у активізації українських зусиль у вирішенні питання Придністров’я Леонідові Кучмі казав уже придністровський лідер Ігор Смирнов. Тобто все начебто йде гладко.
Насправді зовсім поруч з Одесою все виглядає дещо інакше. Наприклад, у нещодавно опублікованому дослідженні американського Фонду Карнегі говориться, що зусилля Росії, України, ОБСЄ, спрямовані на вирішення придністровського конфлікту, виглядають явно недостатніми. З цим принципово погоджуються в МЗС України. Миротворчих зусиль Москви та Києва, кажуть на Михайлівській площі, було б досить, якби Росія дійсно щиро бажала врегулювання конфлікту. Але коли Москва, на словах підтримуючи територіальну цілісність Молдови, дуже часто приймає в себе відвертого сепаратиста Смирнова, це вже свідчить про його підтримку силами, які принаймні мають вплив на російську політику. В дослідженні Фонду Карнегі, до речі, серед таких сил називають «Газпром». І Москва не просто так дуже довго опиралася направленню до регіону українського миротворчого підрозділу (нарешті зійшлися на можливості присутності військових спостерігачів). Є цілком очевидними схильність Росії до диктату і зацікавленість її в домінуванні на всьому пострадянському просторі, реальна залежність не лише Молдови, а й України від Москви, слабкіші військово-політичні позиції України — незважаючи на те, що ситуації в Придністров’ї прямо загрожує її безпеці, і, до речі, саме з Придністров’я йде один з головних потоків контрабанди.
Поєднання зусиль Москви, Києва, ОБСЄ у вирішенні придністровського конфлікту могло б створити нові багатосторонні рамки для розв’язання всіх пострадянських конфліктів, пишуть автори доповіді Фонду Карнегі. Але цього не буде достатньо, доки справою не займеться впритул Захід, особливо — найрозвиненіші західні країни.
За аргументацією авторів доповіді, Захід у зв’язку з розширенням НАТО має бути безпосередньо зацікавленим у цілковитій стабільності в регіоні. Як вважають у МЗС України, в Придністров’ї просто нічого не зміниться без серйозного західного політичного тиску. Зрештою, в будь-якому разі Україна б від цього не програла.
Очевидно, про це йтиметься під час багатостороннього саміту з питань Придністров’я, який зараз готується.
Про ідею ж митного союзу між Україною та Молдовою, анонсованою два роки тому, президенти, здається, забули.