Путін замахнувся на «кондиціонер» світу

Складається враження, що Росія у зовнішній політиці все більше робить ставку на силу і власні національні інтереси, зовсім не зважаючи на міжнародну спільноту. Останнім прикладом цього є заява російського президента про суверенітет Росії над Арктикою та ситуація довкола арешту активістів Greenpeace, які намагалися повісити банер на нафтову платформу «Приазовська». Сюди можна додати розстріл чотирьох українських рибалок російськими прикордонниками в Азовському морі, де досі немає кордону (причому з вини Росії). І цей перелік можна продовжувати.

Звичайно, у світі далеко не однозначне ставлення до Greenpeace та методів цієї організації. Але в даному разі під час акції 19 вересня члени цієї організації, серед яких був один українець, хотіли привернути увагу до екологічних проблем, які можуть виникнути з початком видобутку російським «Газпромом» нафти в Арктиці.

Тридцятьох активістів, які на резинових човнах наблизилися до платформи, заарештували і згодом звинуватили в тероризмі. Зараз вони перебувають у мурманському СІЗО й їм загрожують різні терміни ув’язнення.

Тут треба звернути увагу на те, що російська берегова охорона незаконно затримала корабель Arctic Sunrise, який стояв у міжнародних водах. Про це зокрема наголосив адвокат Greenpeace Джаспер Тойлінгс.

І тут треба віддати належне нідерландській владі. Одразу після цього інциденту міністр закордонних справ Франс Тіммерманс повідомив у листі парламенту, що «Нідерланди як держава, під чиїм прапором ходить Arctic Sunrise, на підставі Конвенції ООН з морського права ініціювали арбітражний процес з метою домогтися звільнення незаконно, як ми вважаємо, затриманого судна і команди». Одночасно Тіммерманс повідомив журналістам, що він має намір використовувати й дипломатичні канали, щоб домогтися звільнення корабля і 30 членів його команди. «Я хочу поговорити з моїми російськими колегами і добитися звільнення цих людей якомога швидше. Я не розумію, як тут можна побачити якийсь зв’язок із піратством», — сказав глава голландського МЗС.

Однак виглядає так, що в Росії цей зв’язок побачили і заодно вирішили застерегти всіх суперників, насамперед США, Данію, Фінляндію, Норвегію й Канаду, не лізти на російську Північ. До такого висновку прийшов журнал Time, який вважає, що організація Greenpeace вибрала найбільш невдалий момент для плавання в російську Арктику. 15 вересня Росія вперше з часу розпаду СРСР відкрила в Арктиці нову постійну військову базу, і вперше в історії вся флотилія атомних кораблів Росії була відправлена в Арктику, пояснює видання.

«День» звернувся до старшого наукового співробітника Гаазького центру стратегічних досліджень Стефана де ШПІГЕЛЕРА з проханням прокоментувати, як у Нідерландах розглядають захоплення корабля і ситуацію, що складається у світі після заяв Путіна про суверенітет Росії над Арктикою?

— Насправді Сергій Медведєв, який сказав, що Арктика має буде світовою спадщиною, є моїм добрим другом. Я стежив за дискусіями, які зараз відбуваються і в Росії, і в Голландії.

Дискусії в Росії почалися з коментаря Сергія Медведєва у «Фейсбуці», він сказав, що поведінка Росії на далекій Півночі була екологічно безвідповідальною, тому, мабуть, нам треба вийти з ідеєю ставитися до Арктики як спільної світової спадщини. Після цього з’явилися висловлювання Жириновського в Думі і Путіна, який у телеінтерв’ю назвав Медведєва «придурком». І це яскраве свідчення стану дебатів у Росії, що провокує в Європі серйозні дебати про Росію.

І тут вражаючим є те, що більшість росіян вважає, що Арктика належить Росії. А це, звісно, неправда. Але подивіться в російські підручники і на те, що викладають у школах: інформацію подають так, що Арктика є повністю російською територією. Але вони не знають, що їм належить виключна територіальна зона. Багато з них не знають, що 2010 року було укладено угоду з Норвегією, яка обмежила територіальні претензії Росії.

І зараз у Росії на тлі надзвичайно чутливих дебатів про національні інтереси, національний суверенітет відбувається певна зміна. Сергій Медведєв, який брав участь у низці ток-шоу і чудово виглядав там, заявив, що саме він захищає російські інтереси, оскільки екологічні катастрофи на Півночі поставлять під загрозу інтереси Росії. І насправді у російських офіційних документах також йдеться про це.

— І що це означає для Заходу?

— Поки що це не велика проблема для європейських країн. І здебільшого події в Росії розглядають як шум, зокрема голландці вважають, що це дуже далеко. І в Голландії у нас існує хороший баланс між «зеленими» і Greenpeace, а ЗМІ пишуть, що Арктика має стати спільною спадщиною. І особливо голосно про цю тему говорить Greenpeace, а інші ставляться до цього байдуже і вважають, що для них це неважлива тема.

Я можу сказати, що в Європі змінюються дебати про Росію. І саме через очевидну російську напористість, і через багато речей, які сказав нещодавно Путін. Багато західних політиків звернули на це увагу, і громадськість також тепер реагує по-іншому. Тепер, коли Путін показав свою істину міць, це спричинило започаткування дебатів у Західній Європі. У нас були люди, які говорили, що ми завжди недооцінювали Росію і потрібно бути більш потужним у відносинах з нею. І ці люди знову стають більш впливовими через такі заяви.

У Голландії ми вивчаємо безпекову ситуацію, розглядаючи різні ризики. Ми намагаємося при цьому враховувати як старомодні територіальні інтереси, так і нові, включаючи екологічні. І потрібно враховувати екологічні критерії для національної безпеки. І суверенітет — це не лише військове питання. А це і вміле використовування ресурсів.

Підсумовуючи сказане, хочу наголосити — змінюється гра, відбувається баланс сил усередині Європи між людьми, які кажуть: «Росія є надокучливою, не треба на неї зважати, настирлива, хай буде, яка є», і тими силами, які стверджують: «Росія — це серйозна проблема, вона повертається, витрачає багато коштів на оборону і робить, що вважає за необхідне». І баланс цих сил змінюється на користь останньої групи. Представники цієї групи кажуть: нам треба братися за роботу, робити більше, щоб бути потужнішими.

2 ЖОВТНЯ 2013. БЕРЛІН. НІМЕЧЧИНА. ЧЛЕНИ GREENPEACE ПРИКУВАЛИ СЕБЕ ЛАНЦЮГАМИ ДО БЕНЗОКОЛОНОК «ГАЗПРОМУ» В НІМЕЧЧИНІ НА ЗНАК ПРОТЕСТУ ПРОТИ ПЛАНІВ РОСІЙСЬКОГО ГАЗОВОГО МОНОПОЛІСТА БУРИТИ НАФТОВІ СВЕРДЛОВИНИ В АРКТИЦІ. ТАКОЖ ВОНИ ВИМАГАЮТЬ ЗВІЛЬНЕННЯ ЗАТРИМАНИХ У РОСІЇ 30 АКТИВІСТІВ / ФОТО РЕЙТЕР

— Деякі коментатори в Росії вважають, що Greenpeace заслужено «отримав по зубах» від російської влади. Що ви скажете на це?

— Greenpeace ставить на порядок денний те, що може. Ця організація є дуже популярною в більшості західних країн. Я, наприклад, не еколог, але підтримую багато чого з того, що Greenpeace робить. Іноді вони заходять надто далеко, але їм багато хто співчуває. Тому я не думаю, що російська влада чинить розумно. І у ставленні до прав геїв, національного суверенітету, і до меншин загалом. Адже все це вплине на дебати у Західній Європі та Америці. І їхній результат не на користь РФ. Росія також мала б бути зацікавлена у збереженні довкілля у Арктиці. Адже Північний полюс є «кондиціонером» світу і відіграє дуже важливу роль в екосистемі. Відтак Росія мала б бути однією з тих, хто мав би уважно ставитися до цього.

КОМЕНТАРІ

«День» також звернувся до адвоката, радника керівника юридичної команди «Грінпіс» в Мурманську Сергія ГОЛУБКА з проханням прокоментувати, якою мірою обгрунтовано звинувачення в піратстві, пред’явлені активістам і членам екіпажу Arctic Sunrise.

— Захист вважає ці звинувачення неспроможними ні з точки зору ст. 227 Кримінального кодексу Росії, ні з точки зору ст. 101 Конвенції ООН з морського права, де передбачено складу цього злочину. Не було жодних натяків ні на застосування насильства, ні на корисливу мету — а без цього не може бути піратства, — стверджує Сергій Голубок.

— Як ви, як юрист, оцінюєте затримання активістів «Грінпіс» силами ФСБ Росії? Про що свідчать дії російських спецслужб і влади?

— Ми вважаємо затримання незаконним, таким, що не відповідає ні російським законам, ні міжнародному морському праву. Люди перебували під вартою більше 48 годин без судового рішення, що суперечить ст. 22 Конституції Росії і ст. 5 Європейської конвенції з прав людини. Було порушено свободу навігації в межах виключної економічної зони (не територіальних вод Росії, що заперечується Росією!), Що порушує Конвенцію ООН з морського права, ратифіковану Росією. У Мурманську і Москві в поліцію і слідчі органи вже подано заяви про скоєні стосовно активістів « Грінпіс» злочини. Вони — жертви, а не злочинці.

— Нідерланди подали в міжнародний арбітраж позов на Росію у справі Arctic Sunrise. Як, на вашу думку, розвиватиметься ситуація?

— Нідерланди як держава прапора судна подали позов до морського арбітражу, і ми вітаємо це рішення. Ми звертаємо увагу на те, що тепер Нідерланди можуть просити Міжнародний трибунал з морського права про вжиття забезпечувальних заходів у справі — звільнення судна та екіпажу . Також закликаємо ті держави, громадяни яких перебувають у мурманських СІЗО і які є членами Ради Європи, в тому числі Україну, розглянути можливість подачі колективної міждержавної скарги до Європейського Суду з прав людини, що прямо передбачено ст. 33 Європейської конвенції з прав людини.

— Які умови утримання затриманих? Наскільки мені відомо, ви підтримували з ними зв’язок. Яка їх реакція на події?

— Умови затримання важкі. У багатьох немає можливості користуватися чистою водою, в камерах — відеоспостереження, включно з туалетом, транспортування з Мурманська в Апатити тривало багато годин у холодному автозаку, проблеми з медициною тощо. Все це посилюється мовними проблемами — всі заяви мають бути тільки російською, якою більшість не володіє, дзвінки додому тільки на мові, якою володіє співробітник СІЗО, а він володіє тільки російською. Але затримані не падають духом.

Ірина ПАЙКАЧОВА, незалежний спостерігач, правозахисник, Мурманськ:

— Усім заарештованим із судна «Грінпіс» пред’явлено звинувачення у піратстві. Наслідки такі, що вже зараз їх помістили в умови, які межують із тортурами. Обравши запобіжний захід у вигляді арешту, їх ізолювали більше, ніж «звичайних» ув’язнених: цілковита заборона на періодику — тобто інформаційний зв’язок із зовнішнім світом; вимушене одиночне утримання в «карцері» (під приводом відсутності місць у сізо), де ведеться тотальне цілодобове — зокрема відео — спостереження навіть під час користування туалетом і також особами протилежної статі (для мусульман — це питання можливості повернення в рідну країну). Крім того, можна говорити про фактичну заборону на переговори з рідними та спілкування рідною мовою: заявлена вимога говорити тільки російською, відсутні перекладачі. Створено штучні перешкоди в отриманні вітамінів. Думаю, що затримання «Грінпіс» силами ФСБ Росії, зокрема недопуск членів суспільної наглядової комісії Мурманської області в місця їх примусового утримання на прикордонному судні і на захопленому криголамі, ще будуть розглядатися в суді.

Вікторія СКУБА