Равіль ЧЕРДАБАЄВ: Зовнішня політика Казахстану визначається економічною мотивацією

— Чи відчуває Казахстан вигоду від членства в ЄврАзЕС? Нещодавно Росія розпочала антидемпінговий процес проти казахстанських виробників, що є неприпустимим між двома державами — членами Співтовариства. Наскільки, в такому випадку, працюють механізми, закладені в основу цієї організації?

— Передусім, хотів би нагадати, що участь Казахстану в Митному союзі, що є основою організації ЄврАзЕС, привела до зростання товарообігу з державами-учасниками. У рамках ЄврАзЕС створюється механізм більш широкої співпраці — це режим вільної торгівлі, формування законодавчих основ для створення сприятливих умов податкової, тарифної політики, взаємодія національних валютно-фінансових систем та інше. Формується Транспортний Союз, спільний енергетичний ринок, єдиний митний простір, здійснюється гармонізація національних систем освіти, науки і культури.

Привабливість участі в ЄврАзЕС характеризується цифрами: минулого року обсяг взаємної торгівлі між країнами-членами ЄврАзЕС сягнув $ 3 млрд., а зростання ВВП цих країн в середньому становило від 4% до 13,2%.

За оцінками експертів, промисловий потенціал країн, що входять до Співдружності незалежних держав, становить приблизно 10% світового, запаси основних видів природних ресурсів — близько 25%, експортний потенціал — 4,5%. Сьогодні відмінною рисою світової економіки є зростаюча економічна інтеграція цілих регіонів і континентів. І щоб потрапити у фарватер світового розвитку, країнам СНД необхідно інтегруватися економічно. Цьому сприяють традиційні виробничо-технологічні та коопераційні зв’язки між підприємствами, ідентична система побудови організаційних і фінансових структур, єдина науково-технічна база.

Що стосується антидемпінгового процесу щодо імпорту казахстанської сталі, я не став би драматизувати ситуацію і прямо пов’язувати її з діяльністю ЄврАзЕС. Ця організація проходить етап свого становлення і поступово удосконалюватиметься і краще пристосовуватиметься до умов, що змінюються. Крім того, як видається, кращим засобом проти антидемпінгових процесів буде саме поглиблення міжгалузевої співпраці, узгодженість дій сторін з метою створення ємного і збалансованого внутрішнього ринку, а також спільного відстоювання інтересів на світовому ринку. Багато в чому цю мету переслідує Євразійське економічне співтовариство.

— Чи зацікавлений Казахстан в Україні як у країні для експорту нафти?

— Співпраця з Україною є однією з пріоритетних напрямів зовнішньої політики Казахстану. Ми розглядаємо Україну як державу з потужним виробничим, науково-технічним і кадровим потенціалом, що займаю важливе геополітичне і транзитне положення на стику транспортних шляхів Європи та Азії. Зокрема, великий інтерес викликає побудований нафтопровід «Одеса — Броди і нові можливості транзиту нафти. Як відомо, до 2010 року в Казахстані планується добувати близько 100 млн. тонн нафти щорічно. Що ж стосується конкретної участі казахстанських компаній в міжнародному консорціумі з експлуатації нафтопроводу, хотів би відзначити, що це питання визначатиметься тільки з позиції економічної вигоди.

— Чи розглядає Казахстан можливість співпраці з ГУУАМ?

— Казахстан уважно стежить за діяльністю організації ГУУАМ і вітає будь-які форми регіональної співпраці, спрямованої на економічне зростання, зміцнення стабільності і, зрештою, на зростання добробуту народу. Можливість же участі в рамках ГУУАМ багато в чому визначатиметься життєздатністю організації, реальною економічною віддачею. Зовнішня політика незалежного Казахстану сьогодні визначається економічною мотивацією.

— Більшість іноземних інвестицій у Казахстані вкладені в нафтову промисловість. Чи не вважають це в Астані певним перекосом? Чи залучає Казахстан іноземних інвесторів до інших, не сировинних, сфер своєї економіки? Які особливості роботи з іноземними інвесторами в Казахстані?

— Передусім, хотів би підкреслити, що в Казахстані прийнято всі необхідні закони, що регламентують порядок залучення іноземних інвестицій, пільги для інвесторів та інші умови. Залученню інвестицій також сприяла політика обмеженого втручання держави в економіку. Прозорість умов інвестиційної співпраці, непорушність домовленостей із інвесторами, гарантії повернення капіталів є наріжними каменями інвестиційної політики. У центрі уваги держави був і залишається захист іноземних інвестицій.

Усього з моменту отримання незалежності Казахстан залучив прямих іноземних інвестицій на суму близько $ 20 млрд. За оцінками експертів, казахстанська економіка отримала понад 80% усіх прямих інвестицій у Центральну Азію. Минулого року Світовий банк включив Казахстан до числа 20-ти країн світу, що залучають найбільші обсяги інвестицій.

60% від загальної суми інвестицій вкладено в паливно- енергетичний комплекс, у тому числі 45% — в нафтогазову галузь. Інша частина — в обробну промисловість, аграрний сектор, машинобудування, сферу високий технологій. Ми не вважаємо перекосом переважання обсягів інвестицій в нафтогазовій галузі, оскільки на те існує ряд об’єктивних причин, в числі яких — переважно сировинна структура казахстанської економіки, висока ліквідність енергоносіїв, орієнтованість нафтогазової галузі на експорт та багато інших. Завдяки залученню інвестицій, сьогодні ПЕК Казахстану став своєрідним «локомотивом» для інших галузей казахстанської промисловості.

— Наскільки ефективно була проведена минулого року амністія тіньових капіталів? Яку частину від передбачуваного обсягу «темних грошей» становлять отримані в її результаті півмільярда доларів? Яким чином використовуються повернені гроші в економіці країни, в які сфери господарства їх вкладено?

— Ми оцінюємо підсумки лібералізації тіньового капіталу як досить успішну акцію. За даними Нацбанку Казахстану, за один місяць у казахстанські банки надійшло понад $480 млн., з них понад 82% — готівкою доларами, 11,4% — переказами з валютних рахунків зарубіжних банків і 6% — готівкою тенге. Мінімальна легалізована сума — близько $2 тис., максимальна — близько $80 тис. (готівкою). Жодних податків з цих сум не сплачувалося. Більш того, Міністерство доходів ухвалило рішення знищити всі декларації про прибутки і майно громадян за період з 1995 до 2000 року.

Що ж стосується оцінки загального обсягу тіньових капіталів, то це прерогатива експертів.

Держава не має права розпоряджатися поверненими грошима. Це внески приватних осіб, і ті, хто ризикнув легалізувати свій капітал, можуть їм вільно користуватися — вкласти в підприємництво або інші сфери економіки. Йдеться про те, що тепер ці гроші легально працюватимуть на казахстанську економіку. Робота з детінізації фінансових коштів триває.

— Чи не складається в Казахстані враження, що вплив Росії в Центральній Азії послабшав з часу початку антитерористичної операції в Афганістані, в той час як вплив США в регіоні збільшився?

— На мій погляд, проведення США антитерористичної операції в Афганістані і підтримка боротьби з тероризмом з боку центральноазіатських держав, а також Росії, безумовно, позначилися на активізації взаємодії країн регіону з американською стороною. Це пов’язано не тільки зі співпрацею під час військової операції, але й із пожвавленням зовнішньополітичного діалогу. Питання не тільки в тому, щоб ліквідувати терористів, а й у тому, щоб усунути причину виникнення, підгрунтя цієї проблеми. Це вимагає тривалої спільної праці зацікавлених країн, а саме — вирішення економічних, соціальних, політичних та інших питань. Слід зазначити, що діалог цей будується за активної участі та конструктивного сприяння російської сторони.

Казахстан, як і Україна, підтримав проведення антитерористичної операції в Афганістані, забезпечивши транзит вантажів і техніки через свою територію. Одночасно ми оголосили про свою готовність прийняти біженців з цієї країни. Загалом, ми вважаємо, що події в Азії викликають нагальну необхідність вироблення механізмів, які б забезпечили регіональну безпеку та стабільність. На це, зокрема, спрямована ініціатива Казахстану щодо скликання Наради із взаємодії та заходів довіри в Азії. При цьому, наші пропозиції передбачають не тільки заходи щодо запобігання конфліктам, але й покращення соціально-економічного становища регіону. Адже джерела тероризму в Афганістані багато в чому криються у бідності, убогості та розрусі, що багато років панують у цій країні через безперервні війни.