Росія? Держава-корпорація

«Я чекав того, що сталося. Цілком можливо, що Михайло Ходорковський залишиться у в’язниці на все життя». 46 річний Андрій ІЛЛАРІОНОВ із 2000 годо 2005 року був найвпливовішим економічним радником Володимира Путіна; сьогодні він — консультант Інституту Катона у Вашингтоні, передбачав нові звинувачення проти колишнього власника ЮКОСу. На думку Ілларіонова, на Ходорковського чекає довге-довге життя в ГУЛАГу Краснокаменська.

— Чому ви в цьому так упевнені?

— Я відразу зрозумів, що Ходорковський не звільниться до 2008 року. Тобто раніше президентських виборів. А тепер є загроза, що термін може бути нескінченним. Яким чином? Не так важливо встановити, які саме інструменти буде використано. Для того, щоб тримати його поза грою, годяться будь-які засоби.

— Ви грюкнули кремлівськими дверима, виголосивши звинувачувальну промову на адресу держави, яка перетворилася на корпорацію і діяла в обхід правил демократичного життя. Ви досі в цьому впевнені?

— Те, що я мав на увазі, не потрібно плутати з роллю, яку відігравали корпорації в Італії за фашизму, хоча окремі елементи такої системи в Росії наявні. У Москві держава цілком перетворилася на Корпорацію — саме так, з великої літери. Відтоді, як я заявив, що ця модель сформувалася, Корпорація лише зміцнилася. Вона зробилася більш агресивною, більш вкрадливою, більш могутньою, вона домоглася міжнародного схвалення. Вона отримала хрещення від провідних держав світу під час зустрічі «великої вісімки» в Петербурзі, а від світового бізнесу — після проведення IPO «Роснефти» (головної державної нафтокомпанії, яка народилася з попелу ЮКОСу) в Лондоні. Але не лише в цей момент. Корпорація дістала підживлення, коли Shell, Mitsui і Mitsubishi погодилися на відмову від своїх прав на участь у «Сахаліні-2».

— Насправді Ходорковський створив ЮКОС — найбільший російський нафтовий конгломерат, що діяв у стратегічній для Москви сфері, — користуючись бардаком, що панував у країні, використовуючи методи, які багато хто вважав незаконними. А Shell зажадала на «Сахалін-2» таких контрактів на розробку родовища, які змусили б Москву терпіти значні збитки. Хіба в держави не було права робити дії у відповідь?

— Ходорковський взяв те, що люди, які перебували при владі, йому дали — і якщо він отримав це за нікчемну частку від справжньої ціни, не його в тому вина. Навіть якщо припустити, що всі ці операції буде переглянуто, в такому випадку потрібно встановити правило, яке буде єдиним для всіх. Скільки чоловік прибирало до рук державні активи? Дуже багато. Але розплачується один лише Ходорковський, бо щодо нього наявна політична воля. Якщо домовленості щодо Сахаліну не були вигідні для держави, значить, держава не повинна була їх підписувати. Але якщо контракт ратифіковано, його потрібно дотримуватися. Якщо цього правила не дотримується держава, значить, його взагалі більше ніхто не дотримуватиметься. І не треба говорити, що він був узятий в момент, коли Росія перебувала в дуже важкому становищі — це не так. Сила тієї чи іншої держави полягає в дотриманні домовленостей, а не в їх порушенні — лише слабка держава руйнує угоди. Те, що зараз відбувається — вбивство журналістки Ганни Політковської, заступника Центробанку Андрія Козлова і багатьох інших, — підтвердження слабкості держави. Державні інститути було підпорядковано Корпорації, яка самостверджується, хазяйці всіх принципових галузей державного життя. Я називаю цю теорію «нашизмом».

— Це те саме, що ви вважаєте «захистом тих, хто з нами», а не тих, хто має рацію. І те, що ви назвали «поверненням до варварства».

— Це основний принцип, на якому базується концепція держави-корпорації: вона постулювала максимальну нерівність громадян перед правосуддям і взагалі перед усіма державними інституціями. Це означає — прибрати до рук всі основи правової держави і розпоряджатися ними на власний розсуд.

— Дмитро Медвєдєв і Сергій Іванов сьогодні є найбільш iмовірними кандидатами на президентський пост після Путіна. Один вважається людиною бізнесу, інший — апаратним діячем. Це досить грубі приклади, проте вони найбільш поширені. Чи зміниться при них Росія?

— Ні. Вони обидва — яскравий вираз нинішньої системи. Немає сенсу вдаватися в міркування, хто з них що втілює, чи яка саме течія переважатиме в Корпорації. І за одного, і за іншого буде гарантоване продовження монополії влади.

— Ви багато років працювали пліч-о-пліч із Володимиром Путіним. Яким чином ствердилася ця система?

— Щодо джерел нинішнього російського курсу, то існують два погляди. Згідно з першим, все це було сплановане заздалегідь, холоднокровно спроектоване апаратом безпеки. Просто цей план не всі помітили і не всі зрозуміли. Прихильники другого погляду припускають, що держава поступово почала перетворюватися на корпорацію після 2003 року, на хвилі справи Ходорковського, а потім, після помаранчевої революції в Україні, стався вибух. Обидві теорії мають хороші основи і в чомусь сходяться.

— Яким ви запам’ятали Путіна, що ви про нього думаєте?

— Я не висловлюватиму особистих думок про президента.

— У Росії складаються нові дуже великі держкомпанії. Раніше був один лише «Газпром» (який якраз учора оголосив про своє бажання злитися з СУЕКом, найбільшою вугільною компанією), а тепер з’явилися «Роснефть», «Рособоронэкспорт» у сфері озброєнь. Наступна черга, схоже, — за коштовними металами, які отримає АЛРОСА. Тут є якийсь чіткий план?

— Амбіції цієї держави, його бажання прибрати все до рук — безмежні. У Росії та за її межами. Я — не порадник Заходу, але я повторюю: так званий західний світ нічого не зробив, щоб зупинити рух Росії назад. Один красномовний приклад? Згоду США і ЄС на вступ Росії до СОТ було дано в той самий момент, коли Москва здійснювала сильний економічний тиск на Грузію. Який більш чіткий сигнал можна було подати Корпорації? Це те ж саме, що сказати «вам дається свобода дій».

— Західні компанії, в тому числі італійські Enel і Eni, а також деякі американські компанії, можуть взяти участь у майбутньому продажу з аукціону залишків майна ЮКОСу. Що ви про це думаєте?

— ЮКОС було розграбовано. Учасники аукціону повинні це знати. Майбутні російські уряди рано чи пізно повинні будуть повернути незаконно відібране.

— Ви нерідко брали участь у демонстраціях опозиції, яка бачить свого лідера в екс-прем’єрі Михайловi Касьянові чи в шахісті Гаррі Каспаровому. Ви повинні визнавати, що вона майже не знаходить собі послідовників у країні, Путін же користується величезною популярністю.

— Яким чином голос опозиції може стати чутним, якщо немає справжньої виборчої кампанії, немає ЗМІ, немає відкритих дебатів? Хто був популярнішим у Росії тридцять років тому — Генеральний секретар КПРС Леонід Брежнєв чи дисидент Анатолій Щаранський? Відповідь очевидна: Брежнєва знали всі, Щаранського — ніхто.