Російсько-білоруський «зайчик»

Відповідний план фінансисти із Мінська та Москви повинні були ухвалити ще минулого року. Однак процес затягнувся. Укладачі документа навіть не додумалися внести у нього корективи. Тому в ньому зазначається, що дві країни працюватимуть над втіленням валютної мрії з 2001-го (який уже минув) по 2005 рік. Те, що підготовчі процедури тривали довше, ніж планувалося, вже саме по собі може свідчити про повільність економічної інтеграції двох країн. Причин для того є чимало. Російські спеціалісти із самого початку не дуже вітали можливий перехід двох країн на єдину валюту. Особливо їх дратувала необхідність мільйонних кредитувань Білорусі задля підтримки білоруських деномінованих «зайчиків». Якраз зараз Росією виділяється союзній державі сума $100 млн. Кишені російського платника податків, очевидно, доведеться страждати ще не один рік. У Білорусі в цьому плані більше оптимістів. Вважається, зокрема, що «єдиновалютний» простір позитивно відіб’ється на розвитковi білоруської економіки, яка здебільшого залежна від поставок компонентів, які виготовляються в Росії. Схожу ситуацію можна спостерігати і в українській економіці. Хоч в Україні про спільну з Росією валюту як стимулу збільшення товарообігу поки що не йдеться. Востаннє з такою ідеєю виступили промисловці Росії на Торговельно-економічному форумі в Харкові у груднi минулого року. Українські колеги, однак, не відповіли на такі побажання взаємністю.

У питанні єдиної валюти білоруси виявляють не лише оптимізм, але й до певної міри заповзятливість, а інколи намагаються висувати певні умови. Мінськ категорично не влаштовує, що емісію (випуск) грошей проводитиме тільки російський Центральний банк. Білорусь пропонувала створити спеціальну емісійну раду, в якій власний голос міг би мати й Національний банк Білорусі. Однак Москва навіть і чути про це не хоче. Бiлоруси намагалися вмовити росіян розташувати емісійну інституцію в Смоленську, а не в Москві. Щоб і росіянам не було прикро, оскільки місто все одно на російській території, та й Мінськ не залишиться ображеним, бо його почули та ще тому, що Смоленськ ближче до Білорусі. Проте і тут російський Центробанк залишився непохитним. Відхилені білоруські претензії на рівноправність в союзній державі, можливо, нарешті повернуть Мніськ до реальності. Поки що ж в Білорусі та Росії вдають, що лишаються відданими інтеграційним устремлінням. Правда, проект союзної конституції, який мали представити під час підписання «єдиновалютного» плану, учасники зустрічі так і не побачили. Російський прем’єр- міністр Михайло Касьянов лише запевнив, що його підготують до наступного засідання Ради міністрів Союзу. Сергій СОЛОДКИЙ, «День»