Розширення ЄС наштовхнулося на практичні проблеми

Європейська комісія поки що утрималася від ухвалення фінансового плану розширення Європейського Союзу, очевидно, зіткнувшися з чималою опозицією як серед країн-членів ЄС, так і мало не в кожній з 10 країн-кандидатів. Найбільше незадоволення плани функціонерів ЄС викликали в Польщі, що й зрозуміло.

План, який мав бути ухваленим у середу, передбачав, що розширення ЄС, яке планується провести починаючи з 1 січня 2004 року, залучивши 10 країн-кандидатів на вступ, обійдеться платникам податків країн ЄС у 5,6 млн євро, за інформацією «Файненшл Таймс». Левову частку цієї суми планувалося витратити на субсидії для сільського господарства. Те, що залишиться, — на потреби регіонів, на ядерну безпеку і на благоустрій Північного Кіпру. Десять країн-кандидатів, відповідно — Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Словенія, Латвія, Литва, Естонія, Кіпр, Мальта.

Проблему ж викликало те, що з одного боку, незадоволені можливим скороченням субсидій польські селяни — вони, з одного боку, вимагають рівних прав зі «старими» країнами-членами, тобто негайного розповсюдження й на них усталеної практики субсидій зі спільного бюджету Євросоюзу, а не обіцяної ЄС чверті. По-друге, «старі» члени ЄС, у першу чергу, Нідерланди, протестують, заявляючи, що тоді зменшать свою частку внесків до спільного «європейського котла». Або ж накладуть вето на саме розширення. При цьому саме переговори з сільськогосподарської тематики є найважчим пунктом польського вступу. Західноєвропейські аналітики всерйоз припускають, що польські селяни, які й без того є противниками вступу країни до ЄС, потенційно можуть змінити загальну картину в польському суспільстві стосовно європейської інтеграції на негативну. Зараз, згідно з даними опитувань громадської думки, близько 60% поляків підтримують вступ своєї країни до Євросоюзу.

Передбачається, що переговори про вступ з країнами-кандидатами завершаться до кінця наступного року. І тут виникає невелика деталь — невирішеність проблеми Північного Кіпру, самопроголошеної республіки, яку визнає тільки Туреччина, і яка може бути одним з чинників, які в кращому разі загальмують надважкий процес першого масштабного процесу розширення ЄС.

Правом вето на розширення ЄС час від часу погрожує скористатися Австрія, яка вимагає закриття Темелінської АЕС у Чехії. Очевидно, що знайдуться й інші проблеми та зачіпки.