«Серйозний провал бачення і лідерства»

На саміт НАТО, який відбувся наприкінці минулого тижня у Вельсі, покладалося чимало сподівань. Як у самому Альянсі, так і в Україні, на територію якої минулого тижня відкрито вдерлися російські війська.  З одного боку, Генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив у вітальному слові, що «нинішній саміт НАТО буде найважливішим за всю історію Альянсу», а з іншого — Президент України Петро Порошенко, якого цитує його прес-служба, сказав, що НАТО підтримує двохсторонні рішучі дії країн-членів з надання військово-технічної підтримки Україні, зокрема й постачання Україні високоточної зброї, окремими членами Альянсу. «Це — саме те, чого ми чекали», — наголосив український лідер.

На саміті, справді, виглядало так, що Україна перебуває в центрі уваги. Порошенко зустрівся у форматі G5 + 1, тобто з Обамою, Меркель, Олландом, Кемероном і Ренці.  Було проведено засідання Комісії Україна — НАТО на найвищому рівні, що є по-своєму унікальним в історії самітів Альянсу. Український Президент також мав низку двосторонніх зустрічей з главами європейських держав. Але, на жаль, попри оптимістичні заяви представників Адміністрації Президента про успіх у Вельсі, це жодним чином не змінило позиції Альянсу, який і надалі наполягає на політичному врегулювання кризи в Донбасі і нібито не бачить, що Україні, справді, потрібне високоточне озброєння, щоб зупинити вторгнення російських військ. А на українській території уже понад 200 російських танків і понад 4 тис. російських кадрових військових. Як цю навалу зупинити від подальшого просування, не кажучи про те, як змусити Путіна вивести війська з території України, а тим паче залишити Крим, чого вимагає НАТО, не бажаючи при цьому демонструвати готовність, застосувати війська, якщо Росія не виконає ці умови і не повернеться до норм міжнародного права.     

Найбільшу увагу НАТО, насправді, приділило подіям на Близькому Сході і домовилося про конкретні заходи боротьби з терористичним рухом Ісламська держава Іраку і Сирії (ISIS), а також пообіцяли союзникам на Сході, що межують з Росією, на ротаційній основі розміщати війська НАТО на їхній території.

І на цьому тлі у неділю викликає здивування заява лідера партії «Блок Петра Порошенка» Юрія Луценка, який на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook повідомив, що «на саміті НАТО було досягнуто домовленості про західних військових радників і поставки сучасної зброї із США, Франції, Італії, Польщі, Норвегії». І буквально до вечора цього ж дня в Італії, Польщі та Норвегії спростували цю заяву про домовленість щодо поставок зброї.

Як відомо, нелетальна допомога із США до України почала надходити із березня цього року як відповідь на офіційні запити Києва. А всередині серпня США заявили про намір виділити ще 60 млн доларів на підтримку Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби та Національної гвардії. На ці кошти американський уряд закупив сухі пайки для військових, бронежилети, рації, засоби пересування, тепловізори, медикаменти, роботів-саперів, уніформу, індивідуальні тактичні прилади тощо. Поставки цієї допомоги продовжуватимуться до кінця цього року.

Важливою є участь США у спільних навчаннях. Зокрема вчора, попри протест Росії в Чорному морі розпочалися триденні спільні українсько-американські навчання «Сі Бриз-20142. Крім України і США, до участі в навчаннях корабельним складом запрошено також Іспанію, Канаду, Румунію та Туреччину. У навчаннях задіють 12 кораблів та суден забезпечення, а також літаки і вертольоти українських Військово-морських сил. Це добре, що нам надають якусь підтримку та проводять навчання. Але цього, на жаль, недостатньо, щоб Україна могла самостійно протистояти російській агресії без реальної військової допомоги.  

«День» звернувся до американських і українських експертів з проханням прокоментувати наслідки саміту НАТО у Вельсі для України.

«ВСЕ БІЛЬШЕ Й БІЛЬШЕ ЛЮДЕЙ НА ЗАХОДІ ПОЧИНАЮТЬ УСВІДОМЛЮВАТИ НЕБЕЗПЕКУ, ЯКА ВИХОДИТЬ ВІД КРЕМЛЯ»

Джон ХЕРБСТ, екс-посол США в Україні, директор Євразійського центру ім. Діну Патріціу в Атлантичній раді США, Вашингтон: 

— Саміт НАТО у Вельсі став серйозним провалом бачення і лідерства. Останні сім місяців Володимир Путін проводить політику посилення агресії в Україні. Спочатку побоюючись західних санкцій, він таємно розпочав свою агресію. Але оскільки його таємна операція не могла протистояти успішній відповіді України, він відправив більше військ, надав більше сучасної зброї і, зрештою, направив повноцінні військові підрозділи. І це останнє він зробив менш ніж за два тижні до саміту.

За кілька днів до саміту він також нагадав Заходу, що володіє ядерною зброєю, і сказав президенту Єврокомісії Жозе Баррозу, що його війська можуть захопити Київ за два тижні і поставити під сумнів легітимність держави Казахстан. Незважаючи на все це, Альянс потратив час, щоб оголосити терористичну групу ISIS як серозну загрозу і повідомити про серйозні заходи проти неї, але не прийняв жодних подібних кроків проти набагато більшої загрози з боку ізгоя Кремля. Альянс повинен був ухвалити у Вельсі рішення щодо надання Україні істотних військових поставок і розгортання ключових сил на території країн-членів НАТО в Східній Європі як інструмент протистояння агресії Кремля. На саміті також мали б координуватися головні санкції проти Росії за вторгнення в Україну.

Захід реагував повільно і занадто мало на кожен крок російської агресії. Подібне відбувалося на саміті НАТО. Однак це не означає, що в майбутньому не буде військової допомоги. Якщо НАТО як Альянс не може прийняти правильне рішення, то це можуть зробити окремі члени НАТО. У Вашингтоні посилюється тиск, серед республіканців і демократів, щоб надати смертельне озброєння Україні.

Минулий тиждень був поганим і для України, і для Заходу. Прихована агресія Путіна не зникне сама по собі, також немає гарантій, що це не повториться  в іншому місці. Але правда також і те, що все більше і більше людей на Заході приходять до розуміння небезпеки, яка виходить від Кремля. Наприклад, Франція, здається, вирішила не відправляти Mistral у Москву. Тому Захід ще може прийти до дорослого розуміння проблеми і реагувати відповідним чином.

«В АДМІНІСТРАЦІЇ ОБАМИ ІСНУЄ РОЗКОЛ ЩОДО НАДАННЯ СМЕРТЕЛЬНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ДОПОМОГИ»

Анжела СТЕНТ, директор Центру євразійських, російських і східноєвропейських досліджень і професор урядування і дипломатичної служби у Джорджтаунському університеті, Вашингтон:

— На саміті НАТО були обіцянки допомогти Україні в низці напрямів — але без летальної військової допомоги. НАТО наголосило на необхідності політичного врегулювання кризи, тому що НАТО не зобов’язане захищати Україну військовим способом, оскільки вона не є членом Альянсу. З іншого боку, є розуміння того, що мета Росії, здається, полягає у перетворенні Східної України на «заморожений конфлікт», аналогічно з Придністров’ям, включаючи примус уряду України провести переговори з повстанськими лідерами. Але Сполучені Штати та ЄС пообіцяли більше економічних санкцій проти Росії. НАТО і ЄС не залишать Україну, але обмежаться економічною і деякою військовою допомогою. Поки неясно, чи включатиме ця військова допомога смертоносну зброю. Деякі члени конгресу США закликали надати Україні смертоносну зброю й ухвалити нове законодавство з урегулювання американсько-українських відносин, але конгрес збирається йти у відпустку в зв’язку з листопадовими проміжними виборами і не ясно, коли ці питання будуть взяті до уваги. В адміністрації Обами існує розкол у питанні про надання смертельної військової допомоги.

До речі, щодо порядку денного запропонованого групою Boisto. Це група із самостійно обраних людей, які зустрілися в приватному порядку. Я не думаю, що у них є великий вплив на російський чи американський уряди. Але вони спровокували велику суперечку, результатом якої стала контрпетиція, підписана багатьма добре відомими людьми.

«УРЯД США ЩЕ НЕ УХВАЛИВ РІШЕННЯ ПРО НАДАННЯ СМЕРТЕЛЬНОЇ ЗБРОЇ, АЛЕ ЦЕ ПИТАННЯ ОБГОВОРЮЄТЬСЯ В ВАШИНГТОНІ»

Стівен ПАЙФЕР, старший науковий співробітник Інституту Брукінгза, екс-посол США в Украине, Вашингтон:

— У Сполучених Штатах і Європі існує певна надія, що припинення вогню триватиме і послужить основою для політичного процесу, який може вирішити конфлікт на сході України у такий спосіб, який зберігає серед усього іншого суверенітет України. Як було очевидно з коментарів лідерів НАТО в п’ятницю, на Заході існує також значний ступінь скептицизму щодо того, чи буде угода про припинення вогню триваючою і щодо російських намірів, зважаючи на те, що політика Москви розглядається як ключ до того чи буде мир або продовження боїв. Враховуючи сумніви щодо намірів Кремля і надходження повідомлень про російські війська в Україні, США і Європейський Союз, здається, радше за все, рухатимуться до додаткових санкцій проти Росії, які могли б бути введені ще на початку цього тижня.

Що ж до надання смертоносної зброї українській армії, то уряд США не виключає цього. Наскільки я розумію, уряд США ще не ухвалив рішення про надання смертельної зброї, але це питання обговорюється у Вашингтоні. Якщо сепаратисти і росіяни не дотримуються режиму припинення вогню, це питання отримає більше уваги. Якщо адміністрація вирішить надати смертельну допомогу українській армії, що така політика отримає потужну підтримку конгресу США, де і демократи, і республіканці закликали надати зброю Україні.

«ЗВОЛІКАННЯ І НАВІТЬ НЕГОТОВНІСТЬ НАДАВАТИ НАШІЙ ДЕРЖАВІ ЗБРОЮ — ВИГЛЯДАЄ НЕПРИСТОЙНО»

Олег ШАМШУР, екс-посол України в США, Київ:

— На жаль, попри очікування, саміт НАТО не став моментом «неповернення» у ставленні Заходу до російської агресії в Україні. Як зауважив один мій знайомий американський  експерт, «сказавши, чого він не буде робити, Захід так і не спромігся визначити, до яких дій він готовий». Ми побачили в документах саміту важливі формулювання щодо російської інтервенції в Україну, але вони не трансформувалися ні в чіткий план заходів  щодо протидії агресору, ні в адекватні обсяги та форми допомоги нашій державі.

На цьому етапі було б наївно розраховувати на військові дії з боку НАТО для захисту територіальної цілісності України. Разом з тим, зволікання і навіть неготовність надавати нашій державі зброю виглядає, як на мене, непристойно. Особливо, коли нам протистоїть озброєний до зубів нападник, коли від його рук гинуть сотні українців, коли саме Захід разом з Росією створив фата моргану Будапештського меморандуму

Звичайно, важливо, що на саміті пролунали заяви про підтримку санкцій проти Росії. Втім, агресора здатне зупинити не просто чергове розширення чи поглиблення санкцій, а радикальні дії на кшталт уже озвученого відключення від SWIFT чи замороження активів.

Причини непослідовної поведінки Заходу відомі і становлять комбінацію економічних інтересів, політичних прорахунків, психологічних аберацій та результатів російського лобізму. На мій погляд,  головне полягає в тому, що найвище керівництво країн-членів НАТО, всупереч фактам, усе ще живе примарною надією на можливість відновлення докризового статус-кво в той час, коли йдеться про нагальну потребу в зміні самої парадигми відносин Заходу з Росією та, відповідно, початку побудови нової системи європейської безпеки.

До того ж російське керівництво вдало розіграло в контексті саміту мінську «карту»: в добрі наміри Путіна практично ніхто з учасників саміту не повірив, але таким чином було знижено «накал» дискусій та надано аргументи тим з членів Альянсу, хто всіляко торпедує ухвалення жорстких заходів, спрямованих проти російської держави.