Шантаж референдумом

Цього тижня в Сухумі відбулася малопомітна зустріч лідерів трьох невизнаних республік на пострадянському просторі — Абхазії, Південної Осетії і Придністров’я. Про цей «саміт» керівників самопроголошених країн в мас-медіа фактично не повідомлялося. Утім, він показує, наскільки глибокою є нині криза із врегулювання «заморожених конфліктів».

Придністровці раніше вже обіцяли провести референдум щодо своєї незалежності. Щоправда, міжнародні організації одразу ж заявили, що він не має під собою правових підстав. Чи вплине це на позицію Тирасполя? Чи вдасться направити переговорний процес щодо придністровського врегулювання, в якому також бере участь Україна, в конструктивне русло? Про це йшлося під час міжнародного круглого столу «Вплив прикордонного співробітництва між Україною, Молдовою та ЄС на процес придністровського урегулювання», що відбувся днями в Києві.

Як відомо, відновлення у березні цього року Україною митного режиму на кордоні з Придністров’ям викликало багато протестів у Тирасполі, а також із боку політичних сил Росії і деяких проросійських партій в Україні. Зараз це напруження спало, однак придністровське врегулювання продовжує перебувати в «гальмівній» фазі. Хоча Україна і наголошує на позитиві власних кроків у митній сфері. Так, заступник міністра закордонних справ України, спеціальний представник України з питань придністровського урегулювання Андрій Веселовський повідомляє, що зараз можна побачити значні здобутки у прикордонному співробітництву, якому активно сприяє Місія ЄС із надання допомоги на українсько-молдовському кордоні. Європейська спільнота, до речі, вже давно перестала називати цю ділянку кордону «чорною діркою». За останні місяці не зареєстровано значних випадків перевезення зброї чи контрабанди товарів, — зазначив заступник міністра. Водночас представник РНБО Андрій Соболєв наголосив на тому, що Україна з запровадженням нового митного режиму втрачає сотні мільйонів доларів. Тому, вважає він, нашій країні потрібна допомога ЄС та інших зацікавлених сторін.

Утім, налагодження прикордонного співробітництва ніяк не вирішує саму проблему придністровського врегулювання. Нещодавно придністровські лідери заявили про намір провести референдум про відокремлення ПМР від Молдови і навіть можливість входження республіки в зону російського рубля. При цьому придністровські лідери посилаються на недавній референдум в Чорногорії, більшість населення якої висловилась за вихід зі складу Союзу Сербії і Чорногорії. Це порівняння не витримує ніякої критики, — зазначив спеціальний представник ЄС у Молдові Андріаан Якобовіц де Сегед. За його словами, Придністров’я не може вдатися до подібного кроку, оскільки республіка не була (подібно до Чорногорії) складовою частиною союзної держави. Зокрема, Подгоріца відповідно до спільної конституції з Белградом мала право на відокремлення. Тирасполь такого права немає, а тому ніхто не визнає референдуму, якщо такий навіть відбудеться в Придністров’ї, наголосив представник ЄС. Водночас він запропонував дев’ять кроків, які, на його думку, допоможуть розв’язати придністровську кризу.

У першу чергу мова йде про запровадження єдиної митної політики. Придністровцям необхідно показати переваги, які вони матимуть, працюючи в єдиному митному просторі, включаючи вихід на ринок ЄС, — зазначив Андріаан Якобовіц де Сегед. За його словами, для врегулювання придністровського конфлікту ЄС має на найвищому рівні вести діалог із Росією. Москву слід переконати в необхідності виведення російських солдат, зброї та боєприпасів із Придністров’я (Росія мала виконати своє зобов’язання ще кілька років тому). При цьому потрібно переконати Москву в тому, що в об’єднаній Молдові етнічні росіяни будуть почуватися як вдома. Цього не можна досягти погрозами, торговими війнами чи стимулюванням економічних проблем в Молдові, — вважає представник ЄС. На його думку, черговим кроком розв’язання цього замороженого конфлікту є демократизація Придністров’я. Власті ПМР мають у цьому контексті дати дозвіл на проведення ОБСЄ в Придністров’ї огляду демократичності невизнаної республіки, чи можливе в ній проведення чесних і вільних виборів. Деякі із кроків представляють собою заходи із підтримання безпеки, започаткування моніторингу підприємств, на яких виготовляється зброя і боєприпаси. У ЄС вважають за доцільне продовження діалогу між Кишиневом і Тирасполем щодо розподілу повноважень. Також потребує трансформації механізм миротворчих операцій. Зокрема, російські миротворчі сили мають бути замінені на багатонаціональні, в яких не матиме переваги жодна країна.

Експерт Інституту демократії ім.П.Орлика Наталя Беліцер зазначила, що демократизація Придністров’я є найважливішим елементом нового плану. Утім, вона висловила сумнів щодо можливості реалізації цього кроку. «Як демократизувати величезний прошарок придністровців, які, на думку експертів, перебувають у ментальності Радянського Союзу», — риторично запитала експерт. Директор Інституту суспільної політики Молдови Оазу Нантоі зазначив, що «при лікуванні хвороби треба поставити правильний діагноз». Він вважає, що життєздатність придністровського режиму і його стабільність протягом 15 років визначається трьома основними факторами: «геополітичними інтересами РФ, інтересами міжнародної мережі організованої злочинності і контролем населення цього регіону з боку місцевої адміністрації інструментами, які властиві тоталітарним режимам». За словами молдовського експерта, запроваджений прикордонний контроль призначений для того, щоб вибити «один камінь із фундаменту придністровського режиму» і припинити можливість реалізації економічних інтересів міжнародної мережі організованої злочинності. О.Нантоі відзначив важливість зростання в Києві розуміння того, що придністровський конфлікт представляє собою «багатофакторну загрозу для національної безпеки самої України». «Це економічні злочини, які організовуються через Придністров’я, інтернаціонал, який зараз формується у вигляді спільних акцій руху «Наші» з Росії, «Прориву» з Тирасполя і Криму, що поставили собі за мету дестабілізацію ситуації в Україні, Молдові та реалізації якихось фантомних імперських амбіцій з боку РФ», — зазначає молдовський експерт. На його думку, об’єктивне інформування громадськості та політиків допоможе останнім стати відповідальними перед своїми виборцями.