Що означають для України кельнські події

У Німеччині досі не можуть оговтатися від нападів шукачів притулку на жінок напередодні Нового року в Кельні. Як днями повідомила поліція міста, кількість злочинів, скоєних у новорічну ніч у Кельні, досягло 516, із них 40% пов’язані з сексуальними домаганнями. Пізніше було повідомлено, що серед 31 заарештованих у зв’язку зі злочинами в новорічну ніч 18 осіб мали статус кандидатів на отримання у країні притулку. У затриманих було виявлено мобільні телефони з відео, які були зроблені безпосередньо під час подій у Кельні. Як заявили в поліції, в нападах брали участь дев’ять вихідців із Алжиру, вісім — із Марокко, п’ять іранців, чотири сирійці, а також два громадянина Німеччини, один серб і один громадянин США.

З одного боку, серед населення зростає незадоволення політикою уряду, який прийняв майже мільйон біженців — вихідними в містах відбулися численні антимігрантські мітинги. З іншого боку, деякі громадяни самостійно починають масові розправи з мігрантами та висловлюють незадоволення тим, як ведеться розслідування справи. Як буває в таких випадках, починають летіти голови. Зокрема, очільник поліції Кельна Вольфганг Альберс пішов у відставку внаслідок критики, якій його було піддано громадськістю.

Відтак після цього випадку канцлер Німеччини Ангела Меркель запропонувала спростити депортацію мігрантів, які вчинили злочини. Зокрема, у своєму виступі позавчора канцлерка заявила також про необхідність суттєвого зменшення числа біженців та посилення контролю. За її словами, Європа зіткнулася з несподіваним випробуванням. «Ми є вразливими. Оскільки ми досі не маємо того порядку, контролю, який ми хотіли б мати», — цитує слова Меркель інформагенція Reuters.

«ТАКОЇ ЗУХВАЛОЇ ТА МАСШТАБНОЇ АТАКИ НА ЛЮДСЬКУ ГІДНІСТЬ У НІМЕЧЧИНІ НЕ БУЛО В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ»

Андрій МЕЛЬНИК, посол України в Німеччині, Берлін:

— Трагічні події новорічної ночі в Кельні та інших містах не просто шокували німецьку громадськість і політикум, вони виявилися справжнім шоком для всього суспільства. Такої зухвалої та масштабної атаки на людську гідність у Німеччині не було в новітній історії. Переважна більшість підозрюваних у скоєнні злочинів, насамперед масових сексуальних нападів на жінок, просили про надання притулку або нелегально прибули з арабських країн. Таким чином, настрої щодо ставлення до біженців у країні докорінно змінилися, кардинальної трансформації зазнали й політичні дискусії. Обидві партії урядової коаліції — ХДС/ХСС та СДПН висловили готовність негайно вжити рішучих заходів, зокрема з метою посилення покарання за подібні правопорушення, а також спрощення порядку депортації із країни іноземців та біженців — для цього буде досить судового рішення про умовне засудження. Разом з тим, у другій половині 2015 року мало місце відчутне падіння (на 9%) симпатій до Євросоюзу з боку німецького суспільства згідно з останнім опитуванням ЄК, що зумовлено, зокрема, неможливістю забезпечити солідарність серед держав-членів у подоланні міграційної кризи. Вочевидь, після кельнської вакханалії федеральному урядові навряд чи стане легше переконувати своїх партнерів по ЄС дотримуватися узгодженої лінії стосовно масового притоку біженців. На жаль, наявна напружена ситуація містить у собі чималі ризики й для нашої держави, насамперед у контексті запровадження безвізового режиму. Доводиться констатувати підсилення скептичних настроїв щодо подальшого відкриття кордонів ЄС, наприклад у Баварії. Й. Геррманн, міністр внутрішніх справ цієї найбільшої федеральної землі, вже публічно поставив під сумнів можливість ухвалення позитивного рішення щодо скасування віз для громадян України та Грузії. Таким чином, українській дипломатії доведеться потроїти свої зусилля, щоби запобігти такому невтішному сценарію.