Що скаже комiтет 661?
Сьогодні можуть стати відомими результати початку розгляду звернення міністра закордонних справ України Анатолія Зленка до Ради Безпеки ООН з проханням вжити заходів для розгляду в комітеті 661 (комітет, утворений резолюцією РБ ООН щодо санкцій проти Іраку) ситуації, яка виникла у зв’язку із звинуваченнями України в поставках радарних систем «Кольчуга» до Іраку. Звернення міністра було направлено голові Ради Безпеки ООН у суботу, сам розгляд мав розпочатися учора увечері за київським часом. Одночасно з «українським питанням» комітет має розглянути проблему військово-технічної співпраці між Югославією та Іраком, факт якої було нещодавно доведено. Розгляд може тривати, як повідомляється, від трьох до шести місяців.
У зверненні міністра Зленка підкреслюється, що Україна не може погодитися з висновками експертів, згідно з якими українська сторона не змогла надати переконливих доказів того, що продажу Україною «Кольчуг» до Іраку не було. Зленко, як повідомили в прес-службі МЗС, вважає, що останню точку в цій справі має поставити Рада Безпеки, як компетентний орган, до виключної компетенції якого входять питання санкцій. Разом із зверненням до Ради Безпеки міністр Зленко направив всесторонню інформацію про візит групи американських та британських експертів до України, яка, переконаний міністр, доводить, що експертам було надано достатньо матеріалів, щоб переконатися у відсутності факту порушення санкцій проти Іраку. У коментарі для Інтерфакс-Україна Зленко також зазначив, що звернення до РБ ООН — в інтересах і України, і Сполучених Штатів. Сполучені Штати публічно поставили під сумнів нашу відкритість. Він знову наголосив, що сумніви американської сторони у неповній відкритості України — безпідставні. А оскільки «І США, і Україна в даній ситуації — зацікавлені сторони», то «щоб встановити істину, потрібна третя сторона». Якщо ж США або Велика Британія скористаються правом вето для блокування розгляду питання, то, на думку міністра, «це може означати дві речі: або США просто не зацікавлені в тому, щоб встановити істину, або вони не хочуть визнавати безпідставність своїх звинувачень».
Заступник помічника держсекретаря США Стівен Пайфер минулого тижня говорив у Києві, що Сполучені Штати навряд чи блокуватимуть розгляд питання в ООН. Але, за його словами, існують сумніви стосовно «можливостей, які матиме комітет 661». Посол США в Україні Карлос Паскуаль зазначав, що розгляд питання в ООН не матиме смислу, якщо експерти ООН отримають такі самі відповіді, як і група американських та британських експертів. При цьому ні Пайфер, ні Паскуаль не говорили, на відміну від речника Держдепартаменту США Річарда Баучера, що немає смислу в розслідуванні справи в РБ ООН.
Складність ситуації в тому, що вона викликає безліч питань до обох сторін. Зокрема, за словами Пайфера, перелік додаткових питань експертів було передано українській стороні ще наприкінці візиту групи експертів. Київ цього не спростовує, але робить вигляд, що цього нюансу не помічає. Про самі додаткові питання було б краще дізнаватися не від американців — інакше виникають серйозні сумніви у щирості української позиції. Обіцяна повна відкритість мала б бути дійсно повною. Можливо, все міг би поставити на свої місця вчасний виступ Президента з словами «такої розмови не було». Оскільки цього не сталося, підозри лише збільшуються, а можливості дипломатії — зменшуються.
Є слабкі місця в позиції американської сторони. Зокрема, факт військово-технічної співпраці між Югославією та Іраком, на відміну від звинувачень України, доведено документально. І — нічого. Це важко сприймати інакше як «подвійні стандарти». Експерти не поспішають уточнити інформацію, яка їх цікавить, у Росії, Китаї, Ефіопії — що було б логічним, якби дійсно з’ясовувалась кількість вироблених і проданих «Кольчуг» з огляду на відповідальність покупця.
Це, однак, не означає, що Україна може собі в цій ситуації дозволити піти на конфронтацію із Сполученими Штатами.
