Що стоїть за бюджетним протистоянням у США?

У США вперше за 17 років розгортається серйозна бюджетна криза. Через розбіжності між двома палатами Конгресу щодо бюджету федеральні установи Сполучених Штатів стрімко припиняють роботу. Майже 800 тисяч американських держслужбовців змушені піти в неоплачувані відпустки. Це сталося після того, як опівночі за вашингтонським часом (07.00 за Києвом, у вівторок) республіканці та демократи не змогли домовитися щодо проекту бюджету на новий фінансовий рік. Каменем спотикання стала реформа охорони здоров’я, запропонована Бараком Обамою.

Республіканська більшість у палаті представників наполягає на тому, щоб реформу охорони здоров’я, яку просуває адміністрація Барака Обами, відклали на рік. Водночас Сенат, де більшість мають союзники президента-демократа, вимагає ухвалити її.

Президент США Барак Обама вважає, що республіканці виявляють безвідповідальність, політизуючи бюджетний процес, намагаючись знову порушити питання, вирішене на минулих виборах. За його словами, згортання діяльності федерального уряду негайно матиме погані негативні наслідки для добробуту значної кількості людей і може вплинути на відновлення американської економіки після кризи. Президент також наголосив, що реформу охорони здоров’я буде реалізовано незалежно від обговорення фінансування держустанов.

Республіканці, обговорюючи бюджетний законопроект, знову заявили, що вважають реформу охорони здоров’я президента Обами несправедливою. «Це питання справедливості щодо американського народу, — сказав спікер Бейнер. — Як ми можемо схвалювати відмови і відстрочки для великих об’єднань, для великого бізнесу і в той же час сковувати своїх виборців законом, який їм не потрібен?» Лідер республіканської більшості в палаті представників Ерік Кантор вважає Obamacare проявом нерівності.

«День» звернувся до екс-посла України в США Олега Шамшура з проханням прокоментувати протистояння між конгресом, у якому домінують республіканці, та президентом і хто з них у даній ситуації правий.

— Повторюється ситуація, що відбулося за часів президентства Клінтона. Тоді він пішов до кінця: на те, щоб перервати роботу федерального уряду і республіканці дали хід назад. І тоді динаміка відносин президента з конгресом змінилася на користь Клінтона. Мабуть, про це не забули республіканці, і про це стовідсотково знає Обама. Президент хоче реалізувати свій порядок денний, республіканці — свій порядок. Зараз треба кілька днів подивитися, хто перший дасть слабину і не витримає напруги. А хто це буде — важко сказати.

— А кому з цих двох протиборчих сторін вигідно, зважаючи на проміжні вибори до конгресу наступного року?

— Справді, ситуацію треба розглядати в цьому контексті. У республіканців така ситуація: з одного боку вони, безумовно, враховують думку свого електорату, який вимагає фіскальної стриманості і значною більшістю виступає проти Obamacare. Окрім того, вони також враховують, що рейтинг конгресу і республіканців в конгресі достатньо низький. З іншого боку Обама, мабуть, розуміє, який для нього виграш у даній ситуації. І він у другий свій термін намагається апелювати до свого електорату. Тому я думаю, що Обама свідомо йде на загострення ситуації. А хто виграє, днями буде зрозуміло. Зараз я б не взявся передбачати, хто візьме верх чи поступиться.

Ідеальний варіант — якийсь компроміс. Чи можливий він зараз? Важко сказати. Кожна сторона не хоче виглядати слабкою. Ні Обама, ні Палата представників, у якій більшість — у республіканців.

— Яким же може бути компроміс?

— Очевидно, у чистому вигляді його не буде. Хтось виглядатиме краще, а хтось буде стороною, яка програла. Палата представників приймає одні рішення, а потім Сенат — інші. І це перетягування канату може тривати дуже довго. Інша справа, що призупинення роботи федерального уряду позначиться на житті багатьох федеральних службовців і тих, хто користується їхніми послугами. На це розрахунок Обами, як свого часу на це поставив Клінтон і виграв протистояння з республіканцями. Так само Обама хоче, щоб республіканці здригнулися і погодилися на його умови.

— Як відомо, за часів президентства Клінтона бюджетна криза в кінці 1995 — початку 1996 років була рекордною за тривалістю — 21 день. Скільки, на вашу думку, триватиме нинішня криза?

— Серед республіканців є тенденція — ухвалити законодавчі акти, які дадуть можливість продовжити фінансування уряду на один тиждень, і за цей час домовитися.

— Як це протистояння може позначитися на рейтингу Обами?

— Я думаю, що все залежить від того, хто візьме гору. У мене є відчуття, що американців значною мірою дістало це протистояння між президентом і конгресом, коли не вирішують дуже важливі питання. Рейтинг Обами дещо піднявся, а зараз знизився. У конгресу рейтинг традиційно низький. Тобто ризик дуже великий і для однієї, і для другої сторони. І разом з тим сторони, на жаль, виходять не зі спільної, а політичної доцільності.

— А як ця ситуація може вплинути на шанси кандидатів від обох партій на наступних президентських виборах?

— Ще зарано говорити про це. Все залежатиме від того, хто братиме участь у президентських перегонах. Поки що ні в демократичному, ні республіканському таборі не визначилися з цього питання.

— Але ж головний фаворит від демократів — Гілларі Клінтон...

— Так, фаворит, але вона ще остаточно не сказала «так». Хоча всі очікують, що вона може сказати це. Звісно, у неї зараз найкращі шанси стати кандидатом, бо поки що рівноцінного кандидата немає. Але є низка факторів, скажімо, вік, все-таки на цей час вона буде не дуже молодою особою. Тому зараз зарано казати, як це позначиться на її шансах.

— Що ви можете сказати про можливих претендентів на номінацію в кандидати від Республіканської партії, зокрема про Теда Круза, який 21 годину виголошував промову у Сенаті?

— Я не думаю, що це йому дуже допоможе стати кандидатом. Є ще сенатор від штату Флорида Марко Рубіо, губернатор штату Нью-Джерсі Кріс Крісті. Тобто є люди, які можуть стати серйозними кандидатами, кращими, ніж був Мітт Ромні. Але, як кажуть, до виборів — вічність. Подивимося, як закінчиться цей рік і наступний.