Що заважає Москві відпустити українського рибалку?

Цього тижня минає три місяці від дня загибелі чотирьох українських рибалок, човен яких зіткнувся з катером російських прикордонників у Азовському морі. П’ятого рибалку, який вижив, Олександра Федоровича, після інциденту доправили до міста Єйськ (Краснодарський край), де було зроблено операцію. «День» уже неодноразово писав про історію пана Олександра (див. «День» за 14 серпня №143, матеріали на сайті: «Інцидент з рибалкою: три висновки», «Хто допоможе українському моряку, який вижив», «Росія! Поверни Федоровича!», «Чекаємо на відповідь від Москви...»). Нагадаємо, російська сторона звинувачує Олександра ФЕДОРОВИЧА у браконьєрстві, що загрожує штрафом розміром 65 тис. руб. і в’язницею на два роки. Український рибалка і досі перебуває у Єйську за підпискою про невиїзд. У телефонній розмові «Дню» він сказав: «сидить вдома на бобах — немає грошей». Що буде далі — не має уявлення. Так само не знає і його адвокат Вікторія ПРОСВІРІНА. Вона розповіла, що слідство і досі триває, дата суду залишається невідомою. «Чекаємо відповіді на запити української сторони. Щойно слідство їх отримає — справу передадуть до суду», — зазначила вона.

Тим часом днями директор департаменту інформації і друку МЗС Росії Олександр Лукашевич висловив сподівання, що загибель українських рибалок «не завадить братським відносинам із Україною». «Зараз питанням щільно займаються прокуратури двох країн, на жаль, інцидент із тяжкими наслідками дуже політизовано в Україні, і я цілком розумію тональніть вашого питання. Ми сподіваємося, що через ці контакти проблему вдасться  розв’язати без шкоди для наших братських відносин з Україною», — відповів Лукашевич, якого цитує УНІАН, на питання журналістів.

Та чи справді позиція Росії в цьому інциденті не позначиться на українсько-російських відносинах? Про це «День» запитав українських та російських експертів.

«РОСІЯ МАЄ ВІДПОВІСТИ ЗА ЦЕЙ ІНЦИДЕНТ»

Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, доктор політичних наук, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка:

— Я не думаю, що наші відносини залишаться незмінними. Конфліктогенність створюють не загиблі рибалки, а більш глибокі інтереси — антагонізм між Україною та Росією. Це додатковий негативний фон для достатньо напружених відносин між Києвом і Москвою. Звісно, це питання постійно підніматиме Міністерство закордонних справ, оскільки це його відповідальність. Але далі турботи МЗС України це не піде. Вирішенню цього конфлікту заважає відсутність делімітації Азовського моря. Росія вважає, що були порушення з боку наших рибалок. Українська сторона думає, що це акт, несумісний з правами людини. І справді, таранити рибальський човен, який ніяк не загрожував національній безпеці Російській Федерації, — говорить про те, що російські прикордонники перевищили допустимі норми застосування сили. Росія має відповісти за цей інцидент.

«ЦЕ ПОРУШЕННЯ ВСІЛЯКИХ НОРМ НОРМАЛЬНИХ ВІДНОСИН МІЖ ЦИВІЛІЗОВАНИМИ ДЕРЖАВАМИ»

Володимир ВАСИЛЕНКО, правознавець-міжнародник, доктор юридичних наук, професор:

— Ставлення Росії до цього інциденту, до долі постраждалих людей, зокрема до рибалки, який знаходиться в Росії і якому  перешкоджають виїхати додому, — вже зашкодило нормальним відносинам між двома країнами. Про які братні відносини може бути мова, коли катер прикордонної охорони РФ навмисно протаранив човен українських рибалок? Загинули люди, а російська сторона не відповідає на листи, звернення, запити і ноти України щодо проведення належного розслідування цього інциденту. В перший же день українське МЗС направило ноту Росії і після цього ще кілька. Було звернення міністра юстиції України, Генеральної прокуратури — ми досі не маємо відповіді. А ті, які маємо — негативні. На мою думку, абсолютно нецивілізоване ставлення російської сторони до запитів України — небажання допустити українських слідчих до розслідування цього інциденту — це порушення всіляких норм нормальних взаємин між цивілізованими державами.

Цей інцидент трапився у водах, які не лише під юрисдикцією Російської Федерації. Російська прикордонна зона контролю, згідно з законодавством, становить всього 4 км. Інцидент трапився поза цією зоною, у водах, якими можуть спільно користуватися і росіяни, і українці. Тут жодних порушень з боку українських рибалок не було. Чому виникла така ситуація? Російська сторона вперто відмовляється провести лінію кордону по Азовському морю, і це ще одна причина, чому трапилася ця трагедія.

«...ЯКЩО РОСІЯ НАЗИВАЄ НАШІ ВІДНОСИНИ «БРАТНІМИ», ЇЙ ТРЕБА ОПЕРАТИВНО ПРОЯВИТИ ЛЮДЯНІСТЬ»

Семен НОВОПРУДСЬКИЙ, незалежний журналіст, Москва:

— Важко сказати, чи допустима  іронія чи сарказм у заявах офіційних осіб МЗС Росії, коли вони називають нинішні відносини України з Росією «братніми». У даному випадку це має саме такий вигляд. Якщо говорити про взаємини між людьми, то вони хороші і людяні, але говорячи про відносини між державами, на жаль, вони не «братні». Українська влада, принаймні, до того, коли буде підписано Угоду про асоціацію з ЄС, не захоче педалювати цей інцидент, щоб не злити Росію ще більше. У цій ситуації розв’язання інциденту залежатиме від України — буде вона вимагати в жорсткій формі проведення розслідування чи ні тощо. Навіть із нещодавньої заяви Лукашевича можна зробити висновки: трапилося як трапилося. Утім, я вважаю, що цей інцидент принципово не змінить відносин між двома країнами. Важко сказати, до якої міри Україна готова захищати свій європейський вибір, але те, що Росія не може з цим змиритися, очевидно.

А ось розв’язати цей інцидент заважає те, що у Росії та України немає налагодженої системи швидкого вирішення конкретних приватних питань. Країни то довго сперечалися щодо кордону в Азовському морі, то вели безкінечні газові війни — вони відвикли від швидкого вирішення питань, які стосуються конкретних людей. Між тим, одне з головних завдань дипломатів — не лише те, щоб країни перебували в хороших відносинах, а й щоб за допомогою дипломатів вирішували долі окремих людей у важких обставинах. На пострадянському просторі, на жаль, втрачено поняття «дипломат». Це людина, яка допомагає звичайним людям у складних життєвих обставинах. Та якщо Росія називає наші відносини «братніми», їй треба оперативно проявити людяність, оскільки ця риса не показує слабкості дипломатії, навпаки — показує її силу, доцільність і призначення.

* * *

Ми також зв’язалися з односельцем Олександра Федоровича — Леонідом ХАНАСОМ. Нагадаємо, влітку він виступив одним із організаторів мітингу на підтримку рибалки. Тоді мешканці Безіменного підписали кілька петицій до Президента, прем’єр-міністра та міністра закордонних справ із проханням якнайшвидше розв’язати цю справу. Що ж вони отримали? За словами пана Ханаса, людей і досі не сповістили про те, що їхні листи було одержано. «Я вважаю, що цей процес, зважаючи на нашу бюрократію, затягнеться, — говорить Леонід Ханас. — Ми також надіслали резолюцію до президента Росії Володимира Путіна. І відповідь про те, що вона надійшла до нього, ми отримали». За словами пана Ханаса, мешканці Безіменного також відіслали лист до нього з проханням, щоб він втрутився у справу Федоровича. «Люди обурені діями Росії, яка заявляє, що Україна заполітизувала питання щодо загибелі моряків і треба думати про обопільний вихід з цієї ситуації! А яким він буде — не знаю. Люди налаштовані по-бойовому, але поки пообіцяли гроші (сім’ям рибалок, які загинули. — Ред.), будемо чекати», — додає Леонід Ханас.