Шість пріоритетів Радичової
Григорій МЕСЕЖНІКОВ: У словацькому суспільстві оптимістично обережне ставлення до програми уряду![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20100811/4142-3-2.jpg)
Цього тижня новому правоцентристському уряду прем’єр-міністра Івети Радичової доведеться пройти перше випробування — утвердження в парламенті програми подолання негативних наслідків світової фінансової кризи в національній економіці. Представляючи програму, 53-річна професор-соціолог, яка є також заступником голови СДХУ, заявила про шість пріоритетів уряду. За словами Радичової, «перший пріоритет — стабільний економічний розвиток країни, другий, — повна нетерпимість до корупції та забезпечення доступу до правосуддя, третій — боротьба з безробіттям, що зменшить соціальні ризики, четвертий — поліпшення бізнес-клімату і сприяння активному громадянському суспільству, п’ятий — освічені люди та інноваційне суспільство, шостий — доступ до якісного медичного обслуговування».
Нагадаємо, що її кабінет міністрів утворюють правоцентристські партії — Словацька демократична і християнська унія (СДХУ), Християнсько-демократичний рух, «Свобода і Солідарність» і «Мост-Хід». Усім цим партіям разом належить 79 зі 150 депутатських крісел. Уряд наховує 15 політиків. Міністром закордонних справ став екс-прем’єр республіки, голова СДХУ Мікулаш Дзурінда; віце-прем’єром і міністром фінансів — заступник голови СДХУ Іван Міклош. Заступник голови Християнсько-демократичного руху Даніел Ліпшець отримав крісло міністра внутрішніх справ, представник «Свободи і Солідарності» Любомир Галко — міністра оборони.
Як словаки сприймають запропоновану правоцентристським урядом програму? Чи слід чекати змін відносин між Словаччиною та Україною з новим урядом? Про це «Дню» — в інтерв’ю президента Братиславського інституту суспільних проблем Григорія МЕСЕЖНІКОВА.
— Хоча програма ще обговорюється в парламенті, але я думаю, що протягом цього тижня буде голосування і парламент її схвалить, а уряд відповідно отримає вотум довіри. Хотів би зазначити, що нині в країні змінюється напрям соціально-економічної політики. Уряд стане більш транспарентним, боротиметься з корупцією і безробіттям, розширюватиме простір для ринкових механізмів. І природно, що наголос робитиметься на посилення науково-технічного потенціалу, освіти, розвитку суспільства, що має ѓрунтуватися на знаннях. Слід при цьому зазначити, що ситуація дуже складна. Адже минулий уряд залишив країну не в дуже хорошому економічному стані. У нас дефіцит зріс до семи відсотків ВВП, хоч за нормами Євросоюзу цей показник не має перевищувати трьох відсотків. Також підвищилася заборгованість уряду, безробіття. Отже, ситуація складна, але уряд спробує її виправити.
— А словацьке суспільство підтримує програму нового уряду?
— У суспільстві обережне ставлення до цієї програми. Річ у тім, що партії, які створили цей уряд, виступали за різке скорочення бюджетних витрат. І тому, природно, існує певне побоювання, що соціальні програми можуть якимось чином бути урізаними. Важко все це скомбінувати, але в суспільстві оптимістично обережне ставлення до програми уряду. З одного боку, існує очікування, що уряд поліпшить економічний стан, а з іншого боку, існує побоювання, що це може статися за рахунок скорочення витрат на соціальні програми. Я гадаю, що без цього все-таки не обійтися. Бо минулий уряд багато витрачав коштів особливо перед виборами. І виявилося, що уряд Фіцо залишив за інтерпретацією нового уряду — «порожню скарбницю». Там дійсно були великі недоліки зі збором податків, внаслідок чого створилася певна прірва в держбюджеті.
— Один із ваших колег експерт Ричард Дюран заявив у коментарі CTK, що в програмі правого чеського уряду є конкретніші пропозиції подолання негативних наслідків світової фінансової кризи в національній економіці, аніж у програмі словацького правоцентристського уряду Івети Радичової. Що ви скажете на це?
— Він, звичайно, має рацію. Але хочу зазначити, що в Чехії дещо інша ситуація, ніж у Словаччині, а ще в країнах різна підготовленість населення до радикальних кроків. Тому й різна риторика звучить з боку лідерів обох країн. А втім, за своїм типом словацька урядова програма відповідає основному напряму чеської урядової програми. Потрібно зважати на таку річ. Найрадикальніші реформи були проведені в Словаччині з 2002-го до 2006 року. У нас простір для більш радикальних реформ звужений, а в Чехії деяких реформ узагалі не було. Тому чеському уряду доведеться цим серйозно зайнятися. Чеське населення більш підготовлене до скорочення витрат на соціальні програми. І там, до речі, уряд відзначив себе як уряд бюджетної відповідальності. У нас дещо м’якіші формулювання. Але я думаю, що в принципі чеські та словацькі урядові програми схожі.
— А як ви розцінюєте рішення вашого уряду не брати участь в програмі порятунку Греції від дефолту?
— Таку позицію ці партії займали і до виборів. Вони вважали такий вихід не найкращим рішенням, оскільки Греція та Євросоюз припустилися деяких помилок. Не можна виключити, що протягом певного часу позиція нинішнього уряду може все-таки пом’якшитися. До речі, грецький приклад допоміг перемогти правим партіям. Вони використовували його як чинник ризику: «якщо ви нас не підтримаєте, якщо при владі залишиться лівий уряд, то він приведе країну саме до такого стану, в якому нині перебуває Греція».
— Чи не могли б ви сказати, яких підходів у подоланні наслідків кризи дотримується новий уряд: європейського, який пропонує Німеччина, — скорочувати витрати, чи американського, який передбачає стимулювання економіки фінансовими вливаннями?
— Найімовірніше, він надає перевагу європейському підходу — економії. Про стимулювання можна буде говорити тоді, коли всі найбільші проблеми буде розв’язано. Але в нас семивідсотковий дефіцит бюджету. Це величезна сума. Хоча три роки тому цей показник становив три відсотки. Я думаю, що Словаччина поводиться відповідно до європейських рекомендацій, а не американських.
— Як повідомили ЗМІ, уряд Радичової планує збільшити з 300 до 400 кількість словацьких військовослужбовців у складі міжнародного контингенту в Афганістані. І це в той час, коли деякі країни виводять контингенти з цієї країни...
— Це було рішення попереднього уряду. А новий уряд є більшою мірою прозахідним, проатлантичним. Отже, під цим кутом зору, я думаю, цей уряд не матиме жодних особливих проблем щодо забезпечення цього курсу та виконання своїх зобов’язань перед НАТО і союзниками. Зрозуміло, доведеться на це виділяти якісь фінансові ресурси.
— А як ви можете прокоментувати статті в російській пресі, в яких ідеться, що з приходом нового уряду Словаччина перестала бути дружньою Росії країною?
— Так, справді, новий уряд не такий проросійський. Уже не допускатимуться двозначні висловлення, як це було за прем’єра Фіцо. Новий уряд скасував проект будівництва ширококолійної залізниці. Я гадаю, що спрямованість на співпрацю із Заходом буде чіткішою. А щодо Росії наголошуватиметься на прагматичному характері відносин: економічній вигоді. Мені здається, жодних ідеологічних вагань у цьому напрямку не буде.
— А чи слід чекати при новому словацькому уряді змін відносин з Україною?
— Я думаю, слід чекати змін у тому плані, що ми перестанемо підтримувати Україну в плані руху до НАТО, оскільки, як ми розуміємо, ваша країна не прагнутиме вступити до Альянсу. Тому простір для співпраці в цьому напрямку обмежується. А стосовно Євросоюзу, то підтримка буде виразнішою. Словаччина, як і раніше, підтримуватиме внутрішнє реформування, демократизацію та поступальний рух України в бік Євросоюзу. Це здійснюватиметься у формі різних програм. Тут жодних сумнівів не має бути. Причому це цілком відповідає основним тезам зовнішньополітичної доктрини, яка свідчить: Словаччина зацікавлена в тому, щоб Україна була надійним, стабільним демократичним партнером, який прагне приєднатися до організації, в якій наша країна вже є членом.