СНД переходить до віртуального стану
За перипетіями та коментарями з приводу рішення Єльцина усунути Березовського від керування СНД з поля зору випала одна деталь. Вчинок Єльцина є не що інше, як перший крок до ліквідації Співдружності — на що, власне, натякали в своїх коментарях праві у Верховній Раді.
Один з високопоставлених українських дипломатів, наприклад, у розмові з кореспондентом «Дня» сказав, що тепер про СНД можна сказати лише одне: це — віртуальний простір. Перекреслюються всі попередні домовленості, розгубленими виглядають навіть білоруси.
До фігури Березовського українська дипломатія (можливо, на відміну від керівництва країни) ставилася не без підозри — той надто багато «тягнув на себе». Але Березовський принаймні проводив лінію, яка збігалася з українською: запровадження зони вільної торгівлі без обмежень, реформування всієї структури Співдружності.
Зараз цілком природно було б очікувати, що розсиплеться й це, і багато чого іншого. І все через, як обережно кажуть на Михайлівській площі навіть на умовах анонімності, «односторонні, вільні трактування Єльциним домовленостей дванадцяти президентів».
Те, що «барин» впевнений, що йому можна творити все, що заманеться, як колись самодержцеві-імператору, просто відлякує від Росії всіх, хто ще вагався. Якщо вже навіть Назарбаєв заявляє, що так не робиться, то стає зрозумілим: ця Співдружність дійсно існує у віртуальній реальності, в якій за сім останніх років не зроблено нічого, щоб зацікавити учасників реального життя. Можливо, таким чином, і не варто надто перейматися вступом України незрозуміло куди — до Міжпарламентської асамблеї СНД — бо як не буде СНД, то не має бути й МПА. Власне, на сьогодні втрат зазнали лише сам Березовський, Єльцин та Кучма, який спочатку ініціював призначення Березовського, а потім блискавично погодився з Єльциним. До честі українського Президента: він додав, що кадрове питання може бути остаточно вирішено лише спільною ухвалою президентів країн Співдружності. Очікується, що цю ухвалу буде прийнято на саміті СНД, який, як кореспондентові «Дня» підтвердив постійний представник України при СНД Юрій Усатий, як і раніше, планується на кінець березня.
Не виключено, що це буде останнім більш-менш реальним рішенням Співдружності як такої.
Але хто зараз стане новим виконавчим секретарем СНД? Приємний і аморфний апаратник із Мінська Іван Коротченя? Російський віце-прем’єр Вадим Густов, якого, подейкують, бажає побачити на цій посаді «сам» переможець Примаков? Перший знову займеться проблемами мінських бюрократів, другий виступатиме з декларативними промовами…
Ні, Співдружності не шкода. Вона вже давно нікому не потрібна — навіть Росії. Вона має зникнути — і зникне разом зі своїми виконавчими секретаріатами й міжпарламентськими асамблеями. Шкода грошей, які ми витрачаємо на участь у цьому незрозумілому об’єднанні роздратованих — а нас навіть не спитали, коли вирішили замінити виконавчого секретаря… А ми ж ніби — «друга республіка»…
У Європі ми другими ще довго не будемо. Але там нас питатимуть! Оскільки поважають процедуру.
Віктор ЗАМ’ЯТІН,
Віталій ПОРТНИКОВ, «День»
