Справа честі та коштів

Україна мала не так багато «живих» прикладів гордості у світовому масштабі. Незмінними — уже понад десять років — іміджмейкерами України були миротворці. І хоч, можливо, не кожен військовослужбовець усвідомлював свою місію (багатьох із них змушує податися у гарячі точки не високий професійний обов’язок, а пошук заробітку), однак їхня допомога не залишалася непомітною. У Косово до українських миротворців із повагою ставляться і албанці, і серби (хоч першим приписують вороже ставлення до слов’ян), із повагою ставиться до українців і місцеве населення в Іраку (попри те, що в цілому іноземну військову присутність іракці не вітають). Чи не завдасть нищівного удару авторитету українського миротворця останній скандал ?

Наприкінці минулого тижня стало відомо, що Організація Об’єднаних Націй попросила Україну вивести свої миротворчі війська з Лівану. Офіційну причину не уточнювали. Йдеться лишень про абстрактні «фінансові зловживання». Агентству Рейтер вдалося з’ясувати від анонімного джерела в ООН, що українські миротворці були замішані у великих фінансових зловживаннях, у тому числі — перепродажу нафти на суму в один мільйон доларів. Прес-служба Міноборони України повідомила, що Секретаріат ООН передав військовому відомству документ із «переліком правопорушень» минулого місяця. У зв’язку з цим до Лівану в середині серпня було відправлено інспекційну групу на чолі із заступником начальника Генштабу Збройний сил Україні. Висновки цієї групи «частково» підтвердили висунуті «оонівцями» звинувачення. Проте, на думку Міноборони, «низка фактів вимагає додаткового вивчення». Масив заходів, якими військове керівництво намагається загасити скандал, виглядає досить вражаюче... Було проведено міжвідомчу нараду за участю оборонного і зовнішньополітичного відомств, відбулося позачергове засідання колегії Міноборони з залученням керівників інших органів виконавчої влади, міністр закордонних справ Борис Тарасюк спілкувався по телефону з приводу скандальної ситуації з генсеком ООН Кофі Аннаном... Як стверджує прес-служба Міноборони, в Організації «позитивно оцінили оперативність і відкритість заходів, які вживає Україна». Прихильна оцінка з боку відомої міжнародної організації — це, звісно, плюс, однак не в цьому випадку. Хто повинен нести відповідальність за ситуацію, яка завдала й іміджевих, й фінансових збитків державі? До яких наслідків може призвести поки що невідомо чия безвідповідальність?

Президент асоціації миротворців України Юрій ДОНСЬКИЙ розповів «Дню», що потрібно поки що дочекатися завершення офіційного розслідування правопорушень, а потім, за його словами, можна буде говорити і про покарання. При цьому він наголосив, що скандал стосується лише «кількох непорядних осіб, однак не всього контингенту в Ліванi й тим більше не миротворців у цілому». Утім, він визнає, що ситуація, яка склалася, «дуже серйозна і ризикована». Головна причина того, що сталося, на думку пана Донського, який сам перебував у 2002 році у складі миротворчої місії в Лівані, полягає в тому, що «армія перетворилася в механізм, який провокує порушення як усередині країни, так і за кордоном». «Армія — це хворий організм, який треба лікувати», — підкреслив президент Асоціації миротворців. За його словами, слід звернути особливу увагу на оплату діяльності миротворців, оскільки українські миротворці заробляють удесятеро менше від своїх колег із західних країн — наприклад, із Франції. Пан Донський зазначив, що на його пам’яті ООН уперше ставить питання про дострокову заміну миротворчого контингенту. «Якщо держава не створить відповідних умов, то ми втратимо миротворчу діяльність на рівні підрозділів. А це загрожує Україні втратою особливого ринку», — вважає експерт із миротворчості. Пан Донський зазначає, що втрата миротворчої діяльності може загрожувати збитками і в національному бюджеті — на майже $300—400 млн. до 2010 року. Торік Україна отримала за участь у миротворчих місіях ООН $75 млн.

Експерт Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Сергій ЗГУРЕЦЬ вважає останній скандал «дошкульним іміджевим ударом щодо спроможності української сторони контролювати своїх миротворців за кордоном». Він також вважає, що виведення контингенту призведе до додаткових бюджетних витрат, оскільки сумнівно, що ООН фінансуватиме повернення контингенту, який звинуватили в зловживаннях. На думку пана Згурця, ця ситуація «може підштовхнути до більш жорстких заходів щодо контролю за миротворцями». «У цілому це спричинить більш критичні підходи до відбору контингенту», — стверджує експерт. Чи не вплине це на те, що українських миротворців просто припинять запрошувати до участі в операціях? Сергій Згурець вважає, що немає жодних підстав для таких утопічних прогнозів: «Ми входимо до десятки світових контрибуторів, наші миротворці готові виконувати складну ризиковану роботу. ООН завжди має проблему з тим, аби мати достатню кількість контингентів, тому думаю, що попит на українські контингенти збережеться. Але ставлення до їхньої діяльності може мати певний «присмак», якщо його згодом не розвіють за рахунок більш чіткого виконання завдань українською стороною».

Нині секретаріат ООН здійснює пошук нової країни-контрибутора для участі в Місії в Лівані. Справа — не з простих. Остання ротація українського батальйону була проведена лише в липні цього року, а тому очікується, що він продовжить виконання завдань Місії принаймні до кінця року. Тим часом у Збройних силах України опрацьовується план заходів щодо згортання і виведення особового складу й техніки батальйону з Лівану....

ДОВІДКА «Дня»

Третій інженерний батальйон Збройних сил України виконує завдання в складі Місії ООН у Лівані з 22 липня 2000 року. Чисельність батальйону становить 190 осіб. До завдань підрозділу входить розмінування мінних полів і автошляхів, відновлення фортифікаційних систем Місії ООН, а також будівництво нових опорних пунктів миротворчого військового контингенту ООН у Лівані. За п’ять років роботи українські військовослужбовці перевірили більше 500 тисяч квадратних метрів місцевості. Українцями було виявлено і знешкоджено майже 6 тисяч вибухонебезпечних предметів. Військові лікарі миротворчого підрозділу надали медичну допомогу понад 9 тисячам місцевих мешканцiв.