«Справа Манафорта»: висновки для України

У США набирає обертів «справа Манафорта». І якщо хтось думає, що це стосується лише Росії, то він помиляється. Адже цей кейс безпосередньо пов’язаний і з Україною. Цими днями Росія та Україна фігурують у багатьох американських ЗМІ, місцеві експерти й журналісти висувають свої версії щодо ситуації, а політики роблять відповідні заяви.

ХТО ТАКИЙ ПОЛ МАНАФОРТ?

З відкритих джерел дізнаємося — це американський юрист, лобіст та політичний консультант. 1980 року Манафорт став співзасновником заснованої у Вашингтоні лобістської фірми Black, Manafort & Stone. Із червня до серпня 2016 року був керівником виборчого штабу Дональда Трампа в перебігу президентських виборів у США. Раніше працював також радником під час президентських кампаній Джеральда Форда, Рональда Рейгана, Джорджа Буша-старшого, Боба Доула, Джорджа Буша-молодшого, Джона Маккейна.

ФОТО REUTERS

Якщо вести мову про Україну, то після помаранчевої революції 2004 року Манафорт став головним консультантом Партії регіонів та Віктора Януковича, зокрема під час парламентських виборів 2006 та 2007 років, а також президентських — 2010 року. Причому ця співпраця відбувалася навіть попри те, що американський уряд був проти Януковича — через його зв’язки з Росією та Володимиром Путіним. Під час парламентських виборів 2014 року Манафорт співпрацював уже з «Опозиційним блоком».

У ЧОМУ ЗВИНУВАЧУЮТЬ МАНАФОРТА?

30 жовтня екс-голові передвиборчого штабу Дональда Трампа висунули обвинувачення в межах розслідування щодо ймовірного втручання Росії у президентські вибори 2016 року в США. Як зазначив речник спецпрокурора США з розслідування ймовірного російського втручання Роберта Мюллера, серед висунутих Манафорту дванадцяти пунктів обвинувачення — змова проти США, відмивання грошей, неправдиві свідчення, несплата податків, шахрайські дії та робота як лобіста іноземної установи без реєстрації, повідомляє агентство AFP. Обвинувачення висунули також колишньому бізнес-партнерові Манафорта Ріку Гейтсу. Вранці 30 жовтня вони вдвох прибули до будівлі Федерального бюро розслідувань (ФБР), де здалися спеціальному прокурору Роберту Мюллеру.

Лобізм на користь Януковича та Партії регіонів без належної реєстрації є одним з обвинувачень проти Манафорта: йому закидають відмивання 18 мільйонів доларів, отриманих в Україні. «У США — це кримінальний злочин, який може каратися позбавленням волі», — зазначила в коментарі Українській службі «Голосу Америки» Шейла Крумгольц, виконавчий директор Центру відповідальної політики США. Адвокат Манафорта від імені свого клієнта заявив про його невинуватість у всіх 12 пунктах висунутих йому обвинувачень. В результаті Федеральний суд у Вашингтоні призначив екс-керівникові передвиборчого штабу Дональда Трампа запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Аналогічний захід призначено і Ріку Гейтсу.

ЯК СИТУАЦІЯ ВПЛИВАЄ НА АМЕРИКАНСЬКУ ПОЛІТИКУ?

Після оприлюднення інформації про висунення офіційних звинувачень колишньому американському раднику Януковича та голові виборчої кампанії Трампа аудиторія експертів та оглядачів розділилась на два табори, пише Українська служба «Голосу Америки»: одні — спекулюють, чи подальші свідчення Манафорта кинуть тінь на президента США Трампа й підкріплять пересуди про буцімто зв’язок табору Трампа з Кремлем; другі — зазначають, що висунуті Манафорту звинувачення стосуються виключно його роботи в Україні й нібито навіть розвіюють закиди про змову Трампа та Росії.

Лідер групи останніх — безумовно, сам президент США. «Перепрошую, але ж тут ідеться про події, які відбулися роки тому, до того, як Пол Манафорт приєднався до виборчої кампанії Трампа. Чому слідчі не фокусуються на брехунці Гілларі Клінтоні — демократах????.. І ще — немає жодної змови з Росією», — відреагував традиційно у Twitter президент США Дональд Трамп.

Частина американських експертів зазначають, що нинішні проблеми Манафорта найбільше «аукнуться» не Трампу, а Тоні Подесті, американському лобістові, який також працював на інтереси Януковича в Україні, буцімто, за вказівками Манафорта. Пікантність ситуації у тому, що Тоні Подеста є братом Джона Подести, колишнього голови виборчої кампанії Гілларі Клінтон, а до того був радником Барака Обами.

«Частину з 12 звинувачень зняли, зокрема, щодо змовницької діяльності з російським слідом, тому що це не зачіпає Адміністрацію, або що контакти Манафорта й Гейтса з російською стороною були до передвиборчої кампанії 2016 року, — коментує «Дню» американіст, професор Київського університету імені Бориса Грінченка Олександр ЦВЄТКОВ. — Проте з’явився новий свідок, теж колишній член передвиборчої команди — Пападопулос, — який якраз мав контакти з російською стороною у вирішальні періоди виборчої кампанії. Поки що не зафіксовано прямих доказів контактів передвиборчого штабу Трампа з російською стороною, але контакти співробітників були, й розслідування тривають. Тому поки що в Адміністрації не виходить перевести стрілки годинника в спокійний режим. Президент Трамп перед двотижневим зарубіжним візитом перебуває у стані, коли ніхто не може передбачити, чим закінчаться подальші свідчення, й чи не випливуть звинувачення проти інших політичних гравців, які так чи  інакше пов’язуються з Адміністрацією».

«Ця ситуація політичного неспокою передається практично на всі ланки державної влади й, зокрема, на Конгрес, — продовжує експерт. — Там тривога пов’язується з тим, що наближається передвиборча кампанія 2018 року, коли переобирається сенат і палата представників. Звісно, для Республіканської партії потрібна злагода діяльності Адміністрації та політичної партії для того, щоб просувати своїх кандидатів. Крім того, вже виникають питання стосовно президентських виборів 2020 року, чи зможе й чи буде балотуватися на другий термін президент. Уже починаються перші закиди, примірки, чи буде праймеріз серед Республіканської партії щодо виборів кандидатів у президенти 2020 року. Всі ці питання, без сумніву, не можуть не тривожити Адміністрацію, тому такий неспокій ускладнює цю ситуацію».

ЯКІ НАСЛІДКИ «СПРАВА МАНАФОРТА» МОЖЕ МАТИ ДЛЯ УКРАЇНИ?

Насамперед варто нагадати, що фактично в розпал президентської кампанії в США в серпні 2016 р. певними групами впливу в Україні через народного депутата Сергія Лещенка була вкинута інформація про те, що консультантові Віктора Януковича — Полу Манафорту — у свій час заплатили 12 млн дол. з «чорної каси» Партії регіонів. Про це також написала The New York Times з посиланням на дані Національного антикорупційного бюро України. Врешті-решт ці зусилля таки вплинули на хід передвиборчої кампанії Трампа — Манафорт пішов у відставку. І вже після виборів, коли Трамп переміг, він вимагав розслідувати «український слід» в американських виборах. «Україна застосовувала зусилля, щоб саботувати кампанію Трампа, «тихо працюючи над посиленням [позицій] Клінтон». Тож де розслідування, Генпрокуроре? Генеральний прокурор Джеф Сешнс прийняв дуже слабку позицію щодо злочинів Гілларі Клінтон (де сервери електронної пошти та DNC) і витік Intel!» — написав у Twitter в липні 2017-го Дональд Трамп.

Перед цим американське видання Politico, посилаючись на джерела, які знайомі з ситуацією, повідомило, що українські посадовці втручалися у вибори президента США й допомагали виграти кандидатові від демократів Гілларі Клінтон, збираючи компромат на її суперника республіканця Дональда Трампа. За словами співрозмовників видання, Київ допомагав виборчому штабу Клінтон викрити зв’язки Дональда Трампа та його помічника Пола Манафорта з Росією, що мало на меті зашкодити його кампанії.

Ще під час виборчих перегонів у США «День» писав із приводу цієї ситуації й підкреслював, що українська зовнішня політика потребує «націоналізації», інакше вплив на неї родини Кучми — Пінчука може призвести до негативних наслідків для України. Про зв’язки українського олігарха з Клінтонами писали самі американські видання. Зокрема видання The Wall Street Journal писало, що лідерами серед іноземних донорів Clinton Foundation є представники «бідної» європейської країни — України. Так, за 15 років (до 2014 року) на допомогу родині Клінтон було направлено 10 млн доларів.

Зрештою ставка української влади під час американських виборів на одного кандидата виявилася помилковою — перемогла не Клінтон, а Трамп. Що, звичайно, мало свій негативний вплив, який із часом начебто вдалося владнати, — Петра Порошенка в Білому домі таки прийняли. І от сьогодні історія має продовження. «Для американців сьогодні найважливіше — це діяльність Манафорта під гаслом, що він був не зареєстрований як лобіст для іноземних партнерів. А це порушення. І залежно від цього будуть розглядати всі матеріали, які надавалися, — каже Олександр Цвєтков. — Але нас найбільше цікавить його діяльність в Україні та просування замовлень. Між іншим, це пов’язують і з іншою фігурою. На першу шпальту такого зацікавлення виходить діяльність Джорджа Пападопулоса, який теж пов’язується із замовленням на користь кампанії Манафорта з просування українських інтересів у той час. Сьогодні не можна говорити про погіршення ставлення до України. Думаю, що відкритість влади та будь-якої можливості доповнення інформації сприятиме тому, що фактор України не коментуватиметься виключно в негативному плані».

Тут є один дуже важливий момент, на який у США, можливо, не дуже звертають увагу. Манафорт, згідно зі звинуваченням, консультував і допомагав Януковичу та Партії регіонів (сьогодні це «Опозиційний блок»), а це була («Опоблок» залишається) відверто проросійська партія. Тому правильно розглядати «справу Манафорта» в рамках розслідування американськими правоохоронцями російського втручання в президентські вибори в США.

Розгадку також слід шукати в публічній заяві президента Росії Володимира Путіна в розпал війни Кремля проти України в серпні 2014 року. «Ми завжди опираємося на чинну владу і завжди її підтримуємо, — заявив Путін. — Так було й за Кучми. Коли його президентство закінчувалося, я його прямо запитав, кого Росія повинна підтримувати на наступних президентських виборах. Він мені сказав: «Януковича». В мене виникли сумніви, чи остаточно визначився Кучма з кандидатурою Януковича, я його запитав на завершальному етапі підготовки президентської кампанії. Він мені відповів, що питання вирішене. «Ухвалено рішення, будемо висувати Януковича, і я прошу вас і Росію його підтримати, зокрема й інформаційними ресурсами, політично підтримати», — сказав Кучма. Ми так і зробили». Отже, не можна виключати, що Манафорт був перекинутий Україні, а точніше Януковичу і Партії регіонів, за допомогою Кремля.

«Від початку перемоги Трампа на президентських виборах Україна була зацікавлена в тому, щоб вплив Пола Манафорта на адміністрацію Трампа був зведений до нуля, — коментує «Дню» директор Центру «Нова Європа» Альона ГЕТЬМАНЧУК. — Підстав для цього було досить: починаючи від впливу Манафорта на зміну риторики кандидата Трампа по Криму та санкціях щодо Росії під час кампанії і завершуючи його порадами Білому дому розкручувати тему втручання України в президентську кампанію в США на противагу звинуваченням щодо втручання Росії. Відомий твіт Трампа в мікроблозі наприкінці липня, де він допитувався, чому немає реакції генпрокурора США на українські зусилля з саботажу його передвиборчої кампанії — елемент саме такої, запропонованої Манафортом стратегії. Звинувачення щодо Манафорта роблять його та, відповідно, його можливі поради ще більш токсичними для нинішньої адміністрації США. Водночас ці звинувачення здатні привернути й ще більше уваги до України, необов’язково в сприятливому для нас світлі. Адже так чи так, звинувачення проти Манафорта ще раз демонструють, наскільки корумпованим, непідзвітним та безвідповідальним є український політичний клас. Україна може використати на свою  користь ці звинувачення, якщо їй вдасться переконати американську публіку, що таким політичний клас був за Януковича, і саме тому українці вийшли на Майдан, а сьогодні справи виглядають інакше. «Справа Манафорта» не завдасть нам особливої репутаційної шкоди, якщо вдалось переконати американських лідерів думки, що реформи в Україні відбуваються, а Україна часів роботи Манафорта й Україна часів звинувачень проти Манафорта — це дві різні країни. Але чи вдалось?» Власне, питання поки залишається відкритим.

Зрештою ставка української влади під час американських виборів на одного кандидата виявилася помилковою — перемогла не Клінтон, а Трамп. Що, звичайно, мало свій негативний вплив, який із часом начебто вдалося владнати, — Петра Порошенка в Білому домі таки прийняли. І от сьогодні історія має продовження. «Для американців сьогодні найважливіше — це діяльність Манафорта під гаслом, що він був не зареєстрований як лобіст для іноземних партнерів. А це порушення. І залежно від цього будуть розглядати всі матеріали, які надавалися, — каже Олександр Цвєтков. — Але нас найбільше цікавить його діяльність в Україні та просування замовлень. Між іншим, це пов’язують і з іншою фігурою. На першу шпальту такого зацікавлення виходить діяльність Рапапорта, який теж пов’язується із замовленням на користь кампанії Манафорта з просування українських інтересів у той час. Сьогодні не можна говорити про погіршення ставлення до України. Думаю, що відкритість влади та будь-якої можливості доповнення інформації сприятиме тому, що фактор України не коментуватиметься виключно в негативному плані»