Старт Гілларі Клінтон

Минулої суботи кандидат у президенти США Гілларі Клінтон виступила з першою великою передвиборною промовою. Як зазначають оглядачі, для цього вона не випадково обрала парк, що носить ім'я легендарного президента демократа - Франкліна Рузвельта. У своїй промові Клінтон процитувала нинішнього президента Барака Обаму, президента Франкліна Делано Рузвельта та Білла Клінтона, свого чоловіка. На її думку, ці троє поділяли ідеал, що «справжнє і тривале процвітання має будуватися всіма і бути спільним для всіх».

Виступаючи перед п’ятьма тисячами прихильників, вона пообіцяла виступати на підтримку бідних та середнього класу - тих верств населення, які постраждали внаслідок рецесії. Клінтон розкритикувала переваги, які надає американська система корпораціям. «Багатство не може бути лише для топ-менеджменту та інвестиційних фондів. Америка не може процвітати, якщо ви не будете процвітати. І саме тому я іду змагатися за посаду президента США», - наголосила екс-перша леді США та колишній державний секретар.

І найбільше оплесків викликали слова 67-річної Клінтон: «Можливо, я буду не наймолодшим кандидатом на цих виборах, але я буду наймолодшою жінкою - президентом Сполучених Штатів».

Зовнішньополітичним питанням у 45 хвилинній промові було присвячено кілька абзаців. Зокрема кандидат у президенти США запевнила, що має серйозний досвід у боротьбі з найнебезпечнішими зовнішньополітичними викликами. За її словами, жодна інша країна, крім США, «не укомплектована краще, щоб зустріти традиційні загрози від країн на кшталт Росії, Північної Кореї та Ірану, і для того, щоб впоратися зі зростанням нових сил на зразок Китаю».

«Я давала відсіч супротивникам на кшталт Путіна, укріплювала союзників на зразок Ізраїлю і була в ситуаційному центрі у день, коли ми знищили бен Ладена» - зазначила Клінтон. Її слова: «Я вірю, що майбутнє відкриває більше можливостей, ніж загроз, якщо ми будемо здійснювати креативне і впевнене лідерство, яке дозволить нам формувати світові події, ніж вони формуватимуть нас», - також були зустрінуті оплесками.

«День» звернувся до українських та американських експертів з проханням прокоментувати першу передвиборчу промову Гілларі Клінтон. 

«ВОНА ЗНАЄ ДОСТЕМЕННО, У ЧОМУ ПОЛЯГАЄ УКРАЇНСЬКИЙ ІНТЕРЕС, І ЗАВЖДИ БУЛА ПРИХИЛЬНОЮ ДО УКРАЇНИ»

Юрій ЩЕРБАК, екс-посол України в США і Канаді, Київ:

- Початок виборчої кампанії в Сполучених Штатах іде за тим сценарієм, який передбачався багатьма політичними аналітиками і політиками. І, дійсно, треба визнати, що на сьогоднішній день, якщо говорити про кандидатів-демократів, то Гілларі Клінтон має найбільше шансів, оскільки вона послідовно продовжує розвивати цінності Демократичної партії, які фактично є соціалістичними, лейбористськими цінностями. Тобто з акцентом на охорону здоров’я, соціальну рівність. І такі цінності сьогодні надзвичайно популярні у Сполучених Штатах. Річ у тім, що той класичний капіталізм, на якому трималась Америка, зараз дуже спотворений і змінений. Існують величезні соціальні нерівності між тим, хто займає ключові фінансові позиції, і простими трудящими країни. В цьому плані вона має великі шанси і буде спиратися на підтримку міського середнього класу людей, які завжди традиційно підтримують Демократичну партію. А якщо Республіканська партія не запропонує потужного кандидата, який висуне соціальні гасла, то, звісно, Гілларі Клінтон має великі шанси на перемогу.

Нас, звичайно, цікавить її ставлення до України. Я можу засвідчити, що Гілларі Клінтон надзвичайно добре знає українські справи ще з тих часів, коли вона була Першою леді, вона приїжджала до нас декілька разів. Потім, будучи держсекретарем, вона Україну тримала в фокусі своїх інтересів. І те, що вона жорстко висловилась на адресу Путіна, вже свідчить про її позицію, яка буде залежати великою мірою від розвитку подій. Ми можемо, звичайно, розраховувати на її підтримку, і це – безперечно. Це не гра словами, це її принципова позиція. Але зараз, звичайно, усі кандидати в президенти всі карти не викладають. Бо вони залишають для себе можливості різних рішень, або посилення своєї позиції, або, навпаки, пом’якшення. Я думаю, що у цьому плані вона буде дуже гнучкою.

І якщо бойові дії на Донбасі не будуть зведені до мінімуму, то і вся риторика республіканців і демократів буде змінена. Бо, що б там не казали, але республіканці не сприймають путінського режиму і того, що відбулося в Європа, а демократи більш схильні до співпраці з Росією, це підтверджувалося не одноразово усіма «перезавантаженнями», і Обамівська політика щодо Росії завжди трималась на хибному постулаті, що Росія – демократична країна і з нею можна розв’язувати низку проблем. Був повний провал цієї політики. Думаю, що Гілларі Клінтон це розуміє, хоча вона і стояла біля витоків цієї політики. Але, на мою думку, наступна частина її кампанії буде присвячена прямій чи непрямій критиці багатьох помилок Обами у зовнішній політиці, які призвели до того, Америка поступово втрачає свій вплив у світі.

Гілларі Клінтон фактично вже почала говорити про те, що вона виступає за могутню Америку, потужні збройні сили. Якщо вона поставить завдання повернення Америки на роль світової держави номер один, тим самим вона дуже багато відбере голосів у республіканців. Тому соціальні програми, охорона здоров’я, освіта, те, на чому тримаються взагалі програми демократичної партії плюс вимоги повернення американської потуги, - все це призведе до того, що вона зможе схилити шальку терезів на свою користь і виграти вибори. Але на початку кампанії дуже важко зрозуміти, хто припаде до смаку тим виборцям, які змінились. І ми ще не знаємо, хто ще може наважитись висунути кандидатуру і скласти велику конкуренцію Гілларі Клінтон.

Підводячи підсумок, можна сказати: так, Гілларі Клінтон має багато шансів. Бо, по-перше, вона проголосила, що хоче стати першою жінкою президентом. А це приваблива ідея для багатьох виборців у Сполучених Штатах, особливо жінок. По-друге, вона проголосила тезу про соціальні проблеми, а це те, до чого республіканці не дуже схильні, бо вони представляють великі капітали і не дуже граються з лейбористсько-соціалістичними гаслами. По-третє, вона проголосила ідею великої потужної Америки, і все залежить від того, як буде розігруватися ця карта.

Але в будь-якому разі ми повинні розуміти, що вона знає достеменно, у чому полягає український інтерес, і завжди була прихильною до України. Її правою рукою, найближчою помічницею є українка Мелані Вервер, посол з особливих доручень Президента Обами з глобальних проблем жінок. Тому ми повинні розуміти, що українська справа буде в руках людини, яка дуже добре знає суть наших проблем. 

«ЖОРСТКА ПОЗИЦІЯ ЩОДО РОСІЇ БУДЕ СТАНДАРТОМ НАПЕРЕДОДНІ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ У 2016 РОЦІ»

Стівен ПАЙФЕР, старший науковий співробітник Інституту Брукінгза, Вашингтон:

- Основна частини промови Гілларі Клінтон 13 червня у Нью-Йорку була зосереджена на внутрішніх проблемах. Тут немає нічого дивного: президентські вибори в США, як правило, концентруються набагато більше на економічних та внутрішніх питаннях, ніж на питаннях зовнішньої політики. Це була стартова промова пані Клінтон; у ході кампанії ще буде багато дискусій щодо питань зовнішньої політики та національної безпеки.

У своїй промові пані Клінтон застовпила лівоцентристську позицію, і це не було сюрпризом. Вона хоче зберегти демократичну базу партії, водночас позиціонуючи себе як кандидата центру, особливо якщо початкова республіканська кампанія змусить кандидатів-республіканців застовпити праві позиції, а це цілком може так і бути.

Я думаю, що майже всі кандидати - пані Клінтон і переважна більшість республіканців - будуть виступати за жорсткішу зовнішню політику, ніж це було за президента Обами, хоча ми хочемо побачити докладне пояснення їхніх поглядів з конкретних питань. Пані Клінтон реалізувала політику «перезавантаження» президента в 2009-2010 рр. і може стверджувати, що вона принесла успіхи американським інтересам: Новий договір про СНО і співпрацю з Росією щодо блокування ядерної програми Ірану та щодо Афганістану. Але, оскільки політика Росії змінилася, що співпало з поверненням Володимира Путіна на пост президента 2012 року, пані Клінтон відповідно посилила свою позицію щодо Росії. Як ми бачили минулого тижня з промови Джеба Буша в Берліні, жорстка позиція щодо Росії, ймовірно, буде стандартом напередодні президентських виборів у 2016 році.

«ПРІОРИТЕТИ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ПРЕЗИДЕНТА НЕ БУДУТЬ ЧІТКО ЗРОЗУМІЛИМИ, ДОПОКИ ВІН ЧИ ВОНА НЕ ВСТУПИТЬ НА ПОСАДУ»

Д-р Метью РОЖАНСЬКІ, директор Інституту Кеннана у міжнародному центрі науковців ім. Вудро Вільсона, Вашингтон:

- Я не бачу нічого нового або драматичного в цій промові. Насправді кожен кандидат з обох протиборчих сторін у 2016 гонці скаже те ж саме. Всі обіцяють бути жорстким щодо Путіна і сильними прихильниками військових та союзників Сполучених Штатів. Пріоритети зовнішньої політики президента не будуть чітко зрозумілими, допоки він чи вона насправді вступить на посаду, і нестиме відповідальність не тільки за риторичну сторону політики, а й за короткострокові та довгострокові наслідки кожної дії. Саме тому більшість президентів діють з набагато більшою обережністю і стриманістю, і насправді більше схожі на своїх попередників, ніж на це може вказувати передвиборча риторика.

«УКРАЇНІ СЛІД У БУДЬ-ЯКОМУ ВИПАДКУ ОЧІКУВАТИ ПОСЛІДОВНОЇ ПІДТРИМКИ США, АЛЕ РОЗУМІТИ СФЕРУ ВЛАСНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ»

Микола КАПІТОНЕНКО, виконавчий директор Центру дослідження міжнародних  відносин, Київ:

- Дуже сильний виступ. Грамотний, стильний, вражаючий. Як на мене, ставку зроблено на традиційну лінію демократів, і не випадково сам виступ відбувся у парку, що носить ім'я легендарного президента Демократа - Франкліна Рузвельта. Клінтон зробила наголос на соціальній справедливості, боротьбі із дискримінацією та родинних цінностях, що чудово поєднується із її власним досвідом, формуючи завершений імідж.

Не думаю, що тут забагато популізу - вона говорить про зрозумілі та близькі американцям проблеми, які не перше десятиліття є на порядку денному, підкреслюючи при цьому власні політичні пріоритети. Популізм - це коли пенсії обіцяють з повітря підняти в десять разів. А у виступі  Клінтон - формулювання державної політики.

Дійсно, в її виступі є щось і від програми самого Обами, й елементи програм інших політичних сил, але час вимагає непростих рішень.

В тому, що стосується зовнішньої політики, теж все чітко. Позиція щодо Путіна прагматична, впевнений: якщо вона переможе, Кремлю доведеться значно важче, ніж зараз.

Як колишній держсекретар, Клінтон може дозволити, щоб за неї говорили справи. Концентрація на внутрішніх питаннях, соціальних та економічних, була, на мою думку, правильною для такого формату.

Швидше, це буде позиція щодо Росії. І зараз, і потім Росія буде сприйматися як держава, що кинула виклик світовому порядку й перетворилася на виклик. Як завжди, риторика після перемоги має стати більш поміркованою та прагматичною, містити конкретні пропозиції та кроки. Україні слід у будь-якому випадку очікувати послідовної підтримки США, але розуміти сферу власної відповідальності. Президент Клінтон збереже підтримку України приблизно в тій самій формі, яка є за Президента Обами.

«У РАЗІ ОБРАННЯ ПРЕЗИДЕНТОМ, ВОНА, ШВИДШЕ ЗА ВСЕ, ПРОВОДИТИМЕ СИЛЬНІШУ І БІЛЬШ РЕАЛІСТИЧНУ ПОЛІТИКУ, НІЖ ПРЕЗИДЕНТ ОБАМА»

Джон ХЕРБСТ, екс-посол США в Україні, член Американської Ради, Вашингтон:

- У своїй промові пані Клінтон ледь торкнулась зовнішньої політики. Але те, що вона мало сказала, підсилює її репутацію ліберального інтернаціоналіста, який виступає на підтримку сильної політики та активної міжнародної присутності. У разі обрання президентом, вона, швидше за все, проводитиме сильнішу і більш реалістичну політику, ніж президент Обама, який описав кризу Україну як регіональну. Торік, пані Клінтон порівняла дії президента Путіна в Україну з політикою Гітлера в 1930-х роках. У січні вона сказала, що США повинні надати більше фінансової і військової допомоги Україні.