Світом пройшовся міленіум
Нове Тисячоліття, до зустрічі якого так готувалися, нарешті прийшло. Кожна країна святкувала його прихід по-своєму: для одних це був привід для грандіозного шоу, аби всіх здивувати, для інших — лишився непоміченим (приміром, у деяких країнах Азії Новий рік заборонили святкувати). Ще іншим не пощастило або через природні катаклізми, або ж через трагічні випадки. Утім, як би не було, а він, міленіум, прийшов.
У Ватикані його прихід відзначили традиційною новорічною месою Папи Івана Павла II, який між тим виступив із далеко не традиційним зверненням до світу. Звикла до понтифікових привітань або ж абстрактних закликів до миру і припинення воєн світова громадськість була дещо збентежена наявністю прямого адресата у промові Папи. Усі думки понтифіка були звернені до затяжного конфлікту на Близькому Сході. Папа закликав ізраїльтян і палестинців «йти стежкою діалогу» і знайти шлях для спільного життя. У Хорватії президент Стіпе Месіч провів новорічний день в компанії з бездомними і біднотою в Загребській церкві святого Франциса. «Під кінець року я не можу і не обіцятиму, що завтра житиметься краще», — підкреслив Месіч, який обійняв президентське крісло менше року тому. «Але я обіцяю зробити все можливе, аби розв’язати проблеми». У Парижі відбулася справжня святкова вистава в Центрі сучасного мистецтва Жоржа Помпіду. Сюди було запрошено з усієї Європи близько тисячі барабанщиків, які відбивали секунди, що лишалися до приходу Нового тисячоліття.
В Японії зміну року Дракона на рік Змії відзначили символічним калатанням у дзвони храмів — рівно 108 разів (саме стільки гріхів налічує буддійський список).
У країнах Латинської Америки теж не обійшлося без помпезних заходів. В аргентинській столиці Буенос-Айресі було влаштовано фестиваль танго. Вражав розмах святкування «міленіуму» в Ріо-де-Жанейро, де влада на нього витратила маже $700 тисяч.
На Кубі прихід Нового року святкували разом із 42-ю річницею кубинської революції, яка, на думку Фіделя Кастро, «лишається єдиною надією жителів усього світу».
Із меншим оптимізмом відзначили Новий рік у Північній Кореї, яка сильно постраждала від голодування населення та постійного браку електроенергії. Керівництво КНДР звернулося до своїх співвітчизників ще трохи потерпіти, підкреслюючи, що країна повинна відбудувати свою економіку, підтримуючи водночас і величезні збройні сили. Правлячий військовий режим Пакистану виявився незмінним у своїх пріоритетах: повний порядок аж до цілковитої відбудови країни. Новий рік — цьому не виняток. Жертвою такого «пріоритету» стало пакистанське населення, яке було просто позбавлене святкування Нового року. Військові пригрозили не влаштовувати жодних заходів. Для цього було утворено і спеціальні загони солдатів, які стежили, аби на вулицях було спокійно, без галасу чи танців. Влада Сирії та Лівану перед Новим роком звернулася до своїх громадян з тим, аби вони залишили вдома всю зброю. У Лівані, до речi, досі діє правило не стріляти навіть у повітря (запроваджено його було після громадянської війни, яка закінчилася у 1990 році). Таке правило поширюється й на феєрверки.
Для багатьох так очікувана новорічна ніч, між тим, принесла чимало біди. Пожежа в кафе в голландському місті Волендамі забрала життя дев’ятьох святкуючих. В Італії загинуло чотири особи через поранення від феєрверкової стрілянини. Щонайменше шестеро осіб загинуло внаслідок аварії на вантажному грузинському судні, яке перевозило іммігрантів з Туреччини в Грецію. Іспанські рятувальники знайшли в горах чотири обмороженi тіла в Піренеях. На північному сході Польщі через великий снігопад у новорічну ніч було позбавлено електроенергії понад 12 тисяч будинків.
