Святкування ювілею по-угорськи
В Угорщині не вийшло свята, приуроченого до 50-річчя від дня початку угорського повстання 23 жовтня 1956 року. Для участі в святкових заходах прибули глави 18 європейських країн й два прем’єр-міністри, королі Іспанії й Норвегії, а також голова Європейської комісії й НАТО. Однак святкові заходи в Будапешті вилилися у відкрите протистояння між поліцією й ультраправими маніфестантами, які вимагають відставки уряду. У ході зіткнень поранення отримали близько 100 осіб. Кільком протестуючим вдалося угнати два радянських танки Т-34, які виставлялися на експозиції в рамках святкування. 1956 року ці танки були своєрідними символами придушення надій і свобод угорських повстанців. Сьогоднішнім демонстрантам навіть вдалося завести їх і здійснити нетривалий «наступ». Щоб стримати натиск, угорська поліція застосувала гумові кулі, водомети, палиці. На магістралях і площах центра столиці підривалися сотні гранат зі сльозоточивим газом. У свою чергу, тисячі маніфестантів закидали поліцейських каменями, пляшками й арматурою. В основному в заворушеннях узяли участь ультраправі демонстранти, в той час як прихильники основних опозиційних сил провели мирну антиурядову демонстрацію, на яку зібралися 100 тис. осіб.
Прем’єр-міністр Угорщини Ференц Дюрчань назвав учасників антиурядових демонстрацій у Будапешті «агресивною меншиною, яка бажає тероризувати населення». У свою чергу, представники головної опозиційної партії ФИДЕС заявили, що країна повстає проти «нелегітимного уряду».
Виступи опозиції розпочалися після того, як у середині вересня була обнародувана плівка, на якій Дюрчань визнавав, що він та його колеги брехали громадянам про економічний стан країни, щоб перемогти на виборах. Один із активістів правих сил Імре Кереші закликав маніфестантів, які зібралися на проспекті Ракоці, до «озброєного повстання» й «повторення подвигу учасників революції 1956 року». Соціалістична партія, яку представляє Дюрчань, багатьма в Угорщині сприймається як спадкоємиця прорадянської комуністичної партії.
Однак, на думку прем’єр- міністра Дюрчаня, не можна порівнювати нинішні протести з подіями 1956 року. Схожі погляди висловлює й газета Guardian. «Зіткнення ці неприємні. Але це — не повторення історії. 1956-го в Угорщині сталася національна трагедія. 50 років потому там є всі ознаки процесу становлення демократії», — пише видання. У зв’язку з ситуацією, що загострилася, угорський прем’єр провів екстрене засідання Ради національної безпеки. Головне питання, яке обговорювалося на засіданні: як не допустити подальшого погіршення стану справ у країні.
Через заворушення в Будапешті президент країни Ласло Шойом відмінив свою участь в одному з урочистих заходів — у відкритті меморіалу пам’яті жертв подій 1956 року. На ньому з’явився прем’єр Дюрчань, якого освистали, а деякі ветерани повстання відмовилися потиснути йому руку.
КОМЕНТАР
Олександр СУШКО , директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики:
— На противагу київському «Майдану» в Будапешті мають місце екстремістські і насильницькі моменти у діяльності демонстрантів. Тому ми можемо робити припущення, що в Угорщині діє екзальтована і радикальна опозиція з не дуже високим рівнем політичної культури. Що ж до методів політичної боротьби, то це традиційна європейська, радикальна технологія впливу і тиску. Новим тут є те, що до неї вдаються в тому числі політичні сили, які не вважались радикальними, а правоцентиськими. До того ж ми є свідками політичного розколу Угорщини. Бо якщо на національне свято, свято 50-ліття революції 1956 року, лідери опозиції відмовляються брати участь у державних заходах, що не характерно для Європи, то це свідчить про серйозний розкол політикуму. Зазвичай на національне свято всі об’єднуються, а там рівень конфліктості сягнув вже доволі високої позначки. Що свідчить про певну загрозу, бо зараз відсутні базові підстави для консенсусу. Тому що політичні сили навіть свято намагаються використовувати як інструмент гострих нападок на своїх опонентів. Я гадаю, що зараз відставка і дострокові вибори безумовно принесли б перемогу правим партіям. Це могло б дещо оздоровити політику у європейському напрямку, але в той же час, серйозною проблемою ФІДЕСУ є націоналістичний компонент, який викликає роздратування у Європі. Власне жодна з партій не має чіткої позиції з приводу важливих питань з європейської точки зору, тобто підготовки Угорщини до вступу зону євро, Шенгенську зону.
