У Франції новий кандидат у президенти

«Цього вечора ліві знову піднімуть голови», — резюмує свою перемогу на праймеріз Бенуа Амон, колишній спікер Партії соціалістів та її головний представник на президентських виборах-2017 у Франції. З високо піднятою головою та результатом у 58,88% голосів він обійшов прем’єр-міністра Мануеля Вальса, перервав його фінальну промову своєю власною та пообіцяв об’єднатися з ультралівими та зеленими, Жаном-Люком Меланшоном і Янніком Жадо, задля одного — створення широкої коаліції. Лівозабарвлена більшість і має стати тим самим рятувальним човном, що відведе соціалістів від правого триколірного айсберга Фійона, Ле Пен і Макрона. Керувати ним доведеться Бенуа Амону, що на цьогорічних виборах президента спиратиметься на традиційно соціальні ліві цінності.

«МАЛЕНЬКИЙ БЕНУА» ЙДЕ У ВЕЛИКУ ПОЛІТИКУ

Мало хто вірив, що колишній президент руху юних соціалістів, депутат Європарламенту, міністр освіти та спікер Партії соціалістів зможе обійти прем’єра Мануеля Вальса. Передвиборчі дослідження, виконані для France Televisions, на 43% переконували в перемозі чинного очільника уряду. «Маленький Бенуа», як його позаочі називали в партії, не повинен був навіть вийти у другий тур. Співвідношення сил остаточно змінилося вже під час дебатів, їхньої другої частини, коли кандидатами порушувались питання Європи, освіти, релігії та президентства. «Праві сьогодні набагато жорсткіші, не такі, якими їх знали раніше. Тому нам необхідно знайти такого кандидата, який зуміє згуртувати, усі ліві повинні об’єднатися проти всіх правих», — ідея Амона, раціональність якої разом із тезою про «бажане майбутнє для молодого покоління» виборці оцінили. Принаймні так стверджує Google, за даними якого, Бенуа Амон став найпопулярнішим соціалістом останнього тижня. Фактично він трансформував ідею про знову велику Францію та подав її в оновленому лівому форматі на соціальній основі. Політичний оглядач Le Monde — Франсуаз Фресок — вважає, що Амон у першу чергу скористався з ефекту новинки. «Результати цьогорічних виборів означають повну поразку програми Вальса та провладних соціалістів, вони є своєрідним підсумком президентства Франсуа Олланда. Амон, зі свого боку, уособлює утопічних лівих, які змушують мріяти. Cаме тому у своїх виступах він і говорить про бажане майбутнє, в якому молоді покоління зможуть себе віднайти. Розмірковуючи про універсальний дохід, екологічний перехід та шосту республіку, він намагається знайти іншу суспільну модель поведінки, обійти актуальні теми дебатів та відійти від образу «управлінця», — пояснює журналіст.

УНІВЕРСАЛЬНИЙ ДОХІД, ЕКОЛОГІЧНИЙ ПЕРЕХІД І СИЛЬНИЙ ПАРЛАМЕНТ

Програмні обіцянки головного французького соціаліста-2017 за рамки партійних, однак, не виходять. У соціальних питаннях вони дотичні до радикальних, у зовнішніх — до нейтральних. Найголовніша та найрозтиражованіша його ідея про «універсальний дохід» зустріла значну хвилю критики з боку конкурентів на праймеріз. Мануель Вальс, наприклад, виступив за «прийнятний дохід», який не перетворить робоче суспільство в асистентське та не коштуватиме державі 350 млрд євро.

Щодо ідеї Амона, то вона доволі проста: з 2018 року він пропонує виплачувати щомісячно, незалежно від рівня доходів, громадянам від 18 до 25 років так званий гарантований мінімум у розмірі 600 євро. За його програмою, через декілька років цей «універсальний дохід» зможе сягнути 750 євро та поширюватися на всіх повнолітніх. Проте для його ухвалення, вважає він, загальна консенсусна конференція громадян просто необхідна.

Студентка Ноемі до цієї норми ставиться прихильно, бо вважає, що «молоді, яка не має стипендії та соціальної допомоги, універсальний дохід допоможе зосередитися на навчанні, деякою мірою дозволить обирати з того, що хочеш, а не з того, що можеш». Працюючим студентам у свою чергу пропозиція Амона про підвищення мінімальної погодинної зарплати на 10% також прийдеться до душі.

Автор закону про посилення захисту споживачів 2014-го року Бенуа Амон робить соціальні теми центральними у своїй кампанії. Пропонує він, наприклад, легалізувати евтаназію, створити поліцію з протидії дискримінації, яка слідкуватиме за рівноправністю як і в державній, так і в приватній сферах. Крім того, на відміну від Мануеля Вальса, він виступає за легалізацію каннабісу, яка, на його думку, сприятиме позитивним зрушенням в боротьбі з наркомафією.

Аргументованість і послідовність властиві Амону і в питаннях політики. Так, наприклад, він пропонує обмежити сферу застосування статті 49.3, яка дозволяє ухвалювати закони без парламентаріїв, лише бюджетними питаннями, збільшити термін президентського мандата до семи років і зміцнити посередницьку роль очільника Республіки. У питаннях мігрантів та біженців, щоправда, він часто поринає в утопічний соціалізм, де голосувати й працювати можуть всі. Підсумовуючи, варто сказати, що французьке суспільство для Бенуа Амона, передусім, громадянське. Проте, як зазначає банківський службовець Арно, «його версія соціуму часом здається анархічною».

ЧИ БУТИ ЛІВІЙ БІЛЬШОСТІ?

Маючи на меті долучити зелених до коаліції, Амон багато говорить про екологію. У цій сфері йому здається доцільним ввести нову систему оподаткування, відмовитись від дизеля до 2025 року та зменшити частку атомної електроенергетики в промисловості. Продовжуючи тему лівої більшості, після перемоги Бенуа Амон також намагатиметься об’єднатися з Жаном-Люком Меланшоном, який на виборах президента-2012 фінішував четвертим. На думку оглядача Le Monde Франсуаз Фресоз, така коаліція цілком можлива, у кандидатів є багато спільного, особливо в питаннях екології, проте не можна заперечувати, що представляють вони зовсім різних лівих. «Мені здається, що Бенуа Амон прихильник лібертаризму, у той час як Меланшон — це державник, який багато ідей успадкував від комуністів. Сформується більшість чи ні — залежатиме від передвиборчих опитувань і досліджувань, які обіцяють бути непередбачуваними».

ФРАНЦУЗЬКІ МЕЛОДІЇ РОСІЙСЬКИХ ОРКЕСТРІВ

Без сумніву, традиційна двопартійна система доживає у Франції свої останні дні. Її сучасна строката структура, підкріплена парадом само висуванців, пояснюється передусім зовнішніми факторами та світовими тенденціями під гаслом «зробити нації знову великими». Проте соціалісти у своїх програмах до міжнародних чинників ставляться не надто серйозно, декларативно нейтрально. Їхній представник на президентських виборах, Бенуа Амон, обмежується планами визнати Палестину, зберегти Європейський Союз в сучасних кордонах та зупинити російське втручання в Сирію.

Франко-російський журналіст і дослідник путінського режиму Анастасія Кириленко вважає, що у відносинах з Росією «соціалістам слід було б продовжувати принципову лінію, закладену Олландом, а саме — не знімати санкцій з РФ до повернення Криму, приділяти увагу правам людини в Росії та не заявляти, що «Путін влаштовує 86% росіян». Цього чекає лівий виборець від свого кандидата. Хай як це дивно, сьогодні як і праві, так і ліві виступають за нормалізацію відносин з РФ, війна в Україні та російське втручання в Сирії багато обговорюється. Проте соціалістам, на мою думку, варто пояснити своєму електоратові, що загравання з Росією порушують національний суверенітет і є просто небезпечними. Інакше, особливо після історії з фіктивною посадою дружини Фійона в Національній асамблеї, перемога Марін Ле Пен стає цілком реальною. А для Європи — це катастрофа».