У Лейпцизі судять найкращого серед листонош лікаря
З документами вийшло так: оскільки проти Постеля в одному західнонімецькому місті розпочалося слідство з приводу його чергового «перевтілення» і, як завжди, з фальшивими паперами, то він вирішив за краще перебратися до східної Німеччини і як свідомий громадянин не перебиватися на соціальну допомогу від держави, а влаштуватися на роботу. Але раніше Постель був за фахом листоношею, а тепер він надумав спробувати себе на медичній ниві і подав заяву про прийом на роботу до саксонського міністерства охорони здоров’я. І от на суді стали відомі подробиці цієї пікантної ідеї. Начальник відділу кадрів ознайомився з його документами, провів з «доктором» (не просто лікарем, а вченим) Постелем розмову і призначив його старшим лікарем психіатричної лікарні в містечку Цшадрас. Як і належить свідомому бюрократові, було зроблено запит у службу Гаука, яка займається обробкою документів східнонімецької служби безпеки ( начебто всі західні німці лише те й робили, що з нею співпрацювали), «забувши» при цьому перевірити знання кандидата з медицини та зробити запит у прокуратуру. Фальшиві документи (копію диплома, приміром, було завірено печаткою генерального прокурора Німеччини, який, очевидно, таким чином підзаробляє в позаробочий час) жодних запитань у доскіпливого кадровика не викликали.
Через два місяці сам всесильний шеф кадрової служби міністерства — й навіть не родич Постеля — запропонував молодому (і певно талановитому) лікареві стати головним лікарем іншої лікарні. Окрім того сам Постель стверджує, що запропоновано йому було й професуру в одному з медичних вузів. Між іншим кадровик порадив цій «надії медицини» щонайшвидше вступити до Християнсько-демократичної партії, яка й нині перебуває при владі в Саксонії. Скромний Постель від такої честі відмовився. А що йому професура! Свого часу за підробленими документами студента теології він був прийнятий самим Папою Римським, фотографія двох великих людей нині прикрашає судову справу афериста.
Не кращими виявили себе й саксонські юристи. 25 разів запрошували вони для судових експертиз «психіатра» Постеля, який своїми висновками впливав, природно, на судові ухвали. В одній із судових постанов говориться, що Постель «досвідчений і надійний» психіатр (це була його перша «психіатрична» роль, до цього він виконував інші) і що юристи «вражені» його фаховими знаннями. І коли одна працівниця, що виписує гонорари за експертизи, нахабно не заплатила Постелеві відповідний гонорар, він звернувся до її начальників із скаргою, в якій заявив, що «ця працівниця не має кваліфікації, щоб хоча б у першому наближенні» оцінити його роботу. Перелякана юстиція швиденько заплатила «докторові медичних наук» 1830 марок.
До пари Постелю і його адвокати (один з них захищав Хонеккера). На закид прокуратури, що Постель, запрошуваний як експерт, незаконно називав себе на судових процесах лікарем, один з них вигукнув: «Що ж йому треба було листоношею називатися?»
Як і про Остапа Бендера, книга про Постеля вже написана. У ній бракує лише кількох останніх розділів...
Лейпциг
