У Молдові заборонили серп і молот

Нещодавно до країн Балтії, Польщі, Чехії та Грузії, які ухвалили низку законів про декомунізацію, долучилася і Республіка Молдова. Парламент країни заборонив використовувати комуністичну символіку — серп і молот — з політичною метою. За порушення нового закону, який набуває чинності 1 жовтня 2012 року, доведеться сплатити від 200 дол. до 1000 дол.

«...Ніхто не заборонив ні комуністів, ні їхньої брехливої партії. Вони повинні лише змінити свою символіку, казати людям правду», — заявив один з авторів законопроекту, голова Ліберальної партії Міхай Гімпу. У свою чергу, президент Молдови Мікола Тімофті в інтерв’ю латвійському інтернет-порталу Delfi визнав, що молдовани все ще дуже тяжіють до комуністичних символів. Водночас він наголосив: «Ми повинні відійти від радянських символів, які нагадують нам про багато страждань, через які пройшли і ми, і особливо наші батьки і прадіди. У нас є свої національні символи, триколор і орел на гербі, на які повинні орієнтуватися». А ось незмінний лідер Партії комуністів екс-президент Республіки Молдова Володимир Воронін назвав цей закон законом «на замовлення» і пообіцяв оскаржити його в Конституційному суді.

«День» звернувся до програмного директора Інституту суспільної політики Оазу НАНТОЯ і попросив його прокоментувати значення заборони комуністичних символів для молдавського суспільства:

— Першою частиною Закону, що його ухвалив парламент Молдови, посилаючись на рішення різних міжнародних структур і висновки Комісії з вивчення та оцінки тоталітарного комуністичного режиму (створено 2010 року згідно з Декретом в. о. президента Молдови Міхая Гімпу) є засудження цих злочинів, — каже пан НАНТОЙ. — Друга частина — парламент заборонив використання комуністичної символіки. Але тут слід застерегти від категоричних і поспішних висновків: комуністи неодмінно звернуться до Конституційного суду, і зарано ще говорити про його вердикт. Звичайно, в цьому рішенні переплітаються різні інтереси. З одного боку, Ліберальна партія, яка вважається антикомуністичною, намагається активізувати свій електорат, демонструючи свою політичну «крутість» і послідовність. З другого боку, Альянс (Альянс «За європейську інтеграцію» — правляча коаліція, яка складається з трьох партій. — Авт.) не може похвалитися великими успіхами, особливо в галузі соціально-економічних реформ. Тому він, вочевидь, і проголосував за такий закон. Хоча Демпартія (Демократична партія Молдови. — Авт.) уникала ідентифікації з лібералами (обидві партії входять до Альянсу. — Авт.), але при голосуванні вони керувалися тим, що комуністів треба «добивати». Партія комуністів перебуває в кризі і вони, вочевидь, хочуть звести її до ролі політичних маргіналів, які не претендуватимуть на пиріг влади і не заважатимуть іншим партіям при його розділі.

Звичайно, було б краще, якби цей закон був ухвалений 1990 року, а не 2012-го. Тоді це було б природним і мало б морально-позитивне підѓрунтя. Нині це має приблизно такий вигляд: Анна Кареніна кидається під рейки услід поїзду, що пішов. Прибалти спершу засудили режим у своїх головах і серцях, побудували свої країни і зараз вони — в НАТО і в Євросоюзі. Нині це — нормальні правові держави, що функціонують. Молдова «корчиться» в цьому процесі, з невирішеним Придністровським конфліктом, з шараханнями то на схід, то на захід. Але хочеться вірити, що цей закон, ухвалений парламентом, стане маленьким доважком у бік позбавлення від минулого.

— Чи справді після ухвалення цього закону комуністи стануть «мучениками і маргіналами», як стверджують експертні та журналістські кола Молдови?

— З наших комуністів виходять препогані мученики. Вони більше скидаються на ситих, гладких, злодійкуватих котів. З другого боку, є таке поняття, як «віктімізація» жертви — як вони подаватимуть себе навколишнім. Проте наше суспільство, як мені здається, не таке сприйнятливе до цього. Партія комуністів припустилася фатальної помилки після виборів 5 квітня 2009 року, коли не змогла «домовитися», щоб переобрати «свого» президента і запанувати при владі.

Зараз, коли ця партія не ідентифікується з владою, її позиції в суспільстві зазнають постійної ерозії. Якщо технічно спровокувати дострокові вибори, то після обрання президента досить складно і малоімовірно, що вона поверне собі колишні позиції. А через 2,5 роки, коли будуть нові парламентські вибори, мені здається, ця партія стане всього лише безпорадним нагадуванням про минуле. Принаймні мені так хотілося б. У політичному спектрі Республіки Молдови відчувається відсутність лівої партії, яка не ідентифікувалася б з минулим.

— А як у Молдові сприймають заборону комуністичної символіки?

— У Молдавії дуже різні політичні переконання. Є і прибічники партії комуністів, є й антикомуністи. Тому, як вони сприйняли, — важко судити. Восени наш інститут проведе чергове соціологічне опитування, тоді ми й дізнаємося, що думає суспільство. Адже та інформаційна піна, яка вирує на блогах, — це ще не все суспільство. Як у нас кажуть: тренд для партії комуністів досить песимістичний. Зараз ця партія у кризі. Хотілося б, аби з’явилася нормальна ліва партія, наскільки нормальність можлива в політиці, і в Молдові зокрема.

— Комуністам радять змінити символіку і підлаштуватися під сучасні реалії, ухваливши цей закон. Підуть комуністи на таке чи це буде довга судова тяганина?

— У першому абзаці статуту партії комуністів зазначено: «Партія комуністів Республіки Молдови об’єднує у своїх лавах на добровільних засадах громадян країни, прибічників соціалістичної ідеології. Партія комуністів є правонаступником ідей і традицій Партії комуністів Молдови (ПКМ)». Це повний вінегрет: з одного боку, Партія комуністів — прибічник соціалізму. З другого — вона оголошує себе правонаступником ПКМ, якої ніколи не існувало, тому що на той час вони всі були членами Компартії Радянського Союзу. Вони також оголошують себе «партією європейського типу, яка бореться за гуманістичні ідеали» тощо. Це така собі провінційна вистава, для того щоб, ошукуючи людей, приходити до владу. Народ намагаються упіймати на наживку під назвою «комунізм». Комунізмом там і не пахне. Рейтинг цієї партії тримається на трьох маленьких китах (бо й «калюжка» теж мала): персоні Вороніна, назві і символіці — серпі та молоті.

— Днями радник прем’єр-міністра Молдови Тудор Даріє у своєму Facebook написав: «Після засудження злочинів комунізму, наступний логічний крок — їх заборона» (Партії комуністів. — Ред.). Як ви вважаєте, це просто популізм чи натяк на подальші дії стосовно Партії комуністів?

— Не знаю, що слід розуміти за цими словами. Навіть якщо це написав радник прем’єра, це не є квінтесенцією державної політики. Заборона будь-якої партії відгонить чимось недобрим. Республіка Молдова перебуває під моніторингом Ради Європи і заборона партії, яка приходила двічі до влади й зареєстрована в Міністерстві юстиції, — не те що антидемократична, а незаконна акція. Не варто поспішати з подібними сценаріями. Сподіваюся, що до цього не дійде.