«Україна має особливу моральну вагу в галузі ядерного роззброєння»

Проведення конференції з ядерного роззброєння та нерозповсюдження з метою ухвалення юридично зобов’язуючого міжнародного документа, у якому мають бути відображені гарантії безпеки для держав, які відмовилися від своїх ядерних арсеналів, і для країн, що не входять до військових союзів, — такою була одна з нових ініціатив Президента України Віктора Януковича. З нею він виступив на 68-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. «День» звернувся за коментарем до старшого наукового співробітника Інституту Брукінгза, екс-посла США в Україні Стівена Пайфера, який є фахівцем з питань безпеки.

— Враховуючи своє рішення на початку 1990-х віддати тоді третій за величиною ядерний арсенал у світі (після Сполучених Штатів і Росії), Україна має особливу моральну вагу в галузі ядерного роззброєння. Цей приклад допоміг створити позитивні умови для проведення 1995 року конференції, наслідком якої стало безстрокове продовження Договору про нерозповсюдження (ДНЯЗ).

У результаті приєднання до ДНЯЗ Україна отримала Будапештський меморандум гарантій безпеки з боку США, Росії та Великої Британії. Франція і Китай окремо приєдналися до цього документу, надавши свої гарантії безпеки.

Країни, що відмовилися від ядерної зброї, повинні отримувати «негативні» гарантії безпеки від ядерних держав. У 2010 році адміністрація Обами модифікувала свої гарантії безпеки в разі розвитку негативної ситуації, пообіцявши не застосовувати ядерну зброю проти будь-якої неядерної держави, що є членом ДНЯЗ і добре виконує свої зобов’язання, навіть якщо ця держава застосує проти Сполучених Штатів хімічну або біологічну зброю.

Це політична декларація США, а не юридично обов’язкове зобов’язання. Інші ядерні держави мають різну політику щодо «негативних» гарантій безпеки. Виклик, висловленої Президентом Януковичем пропозиції на Генеральній Асамблеї ООН щодо ухвалення юридично зобов’язуючого міжнародного документа, полягає в тому, що буде дуже важко переконати такі ядерні держави, як США, Росія, Великобританія, Франція і Китай, не кажучи вже про інші — такі, як Індія і Пакистан, — домовитися про єдиний набір негативних гарантій безпеки і відобразити це в юридично зобов’язуючому договорі. Я не дуже оптимістично ставлюся до перспектив успішності цього починання.

Дивним, на мій погляд, у виступі Януковича було те, що торкаючись теми Сирії та хімічної зброї, він не повторив пропозицію, зроблену ним минулої п’ятниці в Ялті, щодо українського внеску в знищення сирійської хімічної зброї. Реалізація плану із знищення запасів хімічної зброї в Сирії буде надзвичайно важкою, і є підстави для скептицизму стосовно того, чи справді Сирія готова пройти через це. Але якщо цей план почне реалізовуватися, то Україна могла б зробити корисний внесок.