«Україні варто подвоювати зусилля з реформування»
Про підсумки зустрічі міністрів закордонних справ країн Альянсу та партнерів у штаб-квартирі НАТО
«День» безпосередньо зі штаб-квартири Альянсу у Брюсселі слідкував за перебігом міністеріалу, який відбувся 6-7 грудня. Час дати оцінку результатам дипломатичної роботи.
По-перше, дві впливові політичні інституції оголосили пріоритетом якнайглибшу співпрацю. Нова реальність гібридних небезпек диктує умови рухатися разом. Основними стали пропозиції щодо спільної протидії гібридній війні, кооперації під час морських операцій та збільшення оборонного потенціалу. Були повторені й акцентовані основні позиції, але ми не забували слідкувати за тональністю і формулюваннями — вони можуть багато чого розказати у риториці високих представників.
Зосередимось на тому, що зустріч голів МЗС може принести Україні.
Україна розширює функціональне співробітництво з НАТО. Так, відтепер Україна готується до самостійного забезпечення виконання програми із стратегічних авіаперевезень (SALIS) для НАТО. Ця програма працює в інтересах 14 країн-членів Альянсу та ЄС, головним підрядником у ній є компанія Ruslan SALIS GmbH (Німеччина), створена державною компанією «Авіалінії Антонова» (Україна) та російською компанією «Волга —Днепр» в рамках цієї програми. У грудні цього року спливає термін дії трирічного контракту, підписаного Україною та Росією, і він буде розірваний.
«Через російську агресію, і це наша політична і моральна позиція, ми не можемо допомагати Росії технічно. Ми упевнені, що наших можливостей достатньо, щоб забезпечити основні потреби НАТО. Усі наші союзники дуже позитивно дивляться на можливість використання саме українського авіаційного компоненту», — розповів голова українського МЗС Павло Клімкін після засідання Комісії Україна — НАТО.
Також Україна, ймовірніше за все, буде брати участь у функціонуванні Європейського центру протидії гібридним загрозам, куди увійдуть НАТО і ЄС як інституції, а також держави-члени обох організацій. Рішення про створення нової структури було прийняте на міністеріалі, повідомляється, що він розпочне роботу вже навесні 2017 року. «На жаль, в процесі боротьби з російською агресією ми маємо найкращий досвід, і НАТО це розуміє», — обережно заявив Клімкін, не розголошуючи деталей.
В цілому міністр переконаний, що Україна значно просунулася у відповідності зі стандартами НАТО і виконала вже 120 критеріїв. «Необхідно йти далі, щоб Україна поступово ставала частиною східного флангу НАТО», — підкреслив він.
Водночас у цьому контексті постає питання нашої готовності до вступу до Альянсу — не тільки технічної, а запиту суспільства і прагнення еліт. Одного разу серйозний намір інтеграційного руху вже був «зарублений». Так, курс на вступ України до Північноатлантичного альянсу 2003 року заклав голова РНБО Євген Марчук у рішення «Про стратегію України щодо НАТО». Через рік основні принципи і положення національної безпеки були прописані в Законі України «Про основи національної безпеки». Але через деякий час, після зустрічі з президентом РФ у Сочі, Кучма дає команду негайно виключити з воєнної доктрини згадану формулу про співпрацю з НАТО... Далі, прийшовши до влади, команда Януковича вилучила цю формулу через парламент і зі згаданого Закону «Про основи національної безпеки України». Шанс був втрачений, через 11 років Росія окуповує наші території і починає війну.
На часі широка інформаційна робота з суспільством з метою пояснення сутності і переваг Північноатлантичного альянсу. Багато років таку кампанію веде газета «День», але інші канали комунікації, зокрема державні, мали приєднатися до неї ще «позавчора».
У пріоритетності українського питання запевнили і генсек Альянсу, і високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки, і чинний державний секретар США. Але не варто забувати про «тональність». Єнс Столтенберг під час виходів до преси взяв за основний наратив своєї позиції прагнення до діалогу з Росією. А відповідаючи на запитання щодо доцільності прагнути діалогу з РФ в умовах, коли вона не йде на конструктивні кроки, заявив, що навіть зниження агресивної риторики з боку РФ вважатиметься прогресом.
«Я вітаю будь-яке зниження агресивності риторичних заяв. Ми продовжуватимемо двосторонній підхід до Росії, а саме — заснований на силі, колективній обороні й стримуванні, а також, поряд із тим, на політичному діалозі. Важливо використовувати всі можливі інструменти й механізми для стримування холодної війни та конфронтації. У нас вже було два засідання Росія — НАТО, й там ми обговорили два питання, зокрема Україну — і не дійшли щодо неї ні до якої згоди, бо не збираємося здавати принципові позиції. Однак для мене дуже важлива спроба — сісти й обговорити складні питання», — зауважив Столтенберг.
Україні варто «своє робить». Александер Вінніков, голова Представництва НАТО в Україні, що був присутній на Комісії, спеціально для «Дня» розповів, що відбувалося за «зачиненими дверима». За його словами, країни НАТО задекларували політичну і практичну підтримку, але наголосили, що «Україні варто подвоювати зусилля з реформування, робити зміни більш ефективними». Тож маємо велике «домашнє завдання» і мало часу, позаяк є сумна тенденційність, що Україна «ніколи не втрачала шансу втратити шанс».
