Ультиматум від Помпео

Днями новопризначений Держсекретар США Майк Помпео виступив із промовою «Після угоди: нова іранська стратегія», у якій висунув країні низку вимог щодо зміни політики та пригрозив «найжорсткішими в історії санкціями». Серед нових вимог Вашингтона до Тегерана, що викладені в 12 пунктах, —   укладання нової жорсткішої угоди щодо ядерної програми, припинення підтримки шиїтських повстанців у Ємені, ліванського угруповання «Хезболла», виведення військ із Сирії тощо, передає DW. «Жало санкцій тільки зростатиме, якщо режим не змінить курсу з неприйнятного та непродуктивного шляху, який він обрав для себе та іранського народу», — цитує Помпео Reuters. Водночас Держсекретар додав: якщо Тегеран погодиться на зміни, США полегшать санкції, відновлять дипломатичні та комерційні відносини, підтримають реінтеграцію країни в міжнародну економічну систему. Нагадаємо, що така різка заява Держдепу слідує за оголошеним президентом США Дональдом Трампом виходом із ядерної угоди з Іраном.

РЕАКЦІЯ ІРАНУ ТА ЄС

Президент Ірану Хасан Рухані різко відповів на ультиматум  Помпео. «Хто ви такі, щоб вирішувати за Іран і світ? Сьогодні світ не приймає, щоб Америка вирішувала за нього, адже країни є незалежними... ця ера завершилася... Ми продовжимо наш шлях з підтримкою нашої нації», — сказав глава держави.

Зміну курсу Вашингтона щодо Тегерана розкритикували і в Брюсселі. Верховна представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні нагадала, що Помпео не пояснив, як вихід США з ядерної угоди допоможе убезпечити регіон від розповсюдження ядерної зброї та нагадала, що МАГАТЕ підтверджувало дотримання Іраном умов документа.

ПРО НАСЛІДКИ САНКЦІЙ

Reuters вважає, що нові обмеження позначаться на торгівлі Ірану, зменшать можливості для Заходу здійснювати інвестиції в країну. «Промова Помпео явно не закликала до зміни режиму, але він неодноразово закликав іранський народ не терпіти своїх лідерів, особливо згадуючи Рухані та міністра закордонних справ Джавада Заріфа», — йдеться в матеріалі.

«Реальність полягає в тому, що майбутні каральні заходи можуть уразити іранських посадовців більше, ніж попередніх, але справжніми жертвами знову стануть пересічні іранці. І будьмо чесними, в цьому весь сенс», — йдеться в статті The Washington Post.

CNN зазначає, що поки що незрозуміло, як Помпео збирається втілити стратегію в життя. «Американські санкції будуть лише завдавати шкоди, якщо решта світу не погодиться з ними, і в той час як США можуть ризикнути трансатлантичними відносинами, щоб змусити європейців поступитися, навряд чи подібна тактика спрацює щодо Росії та Китаю», — пише автор статті Джонатан Крістол.

«НА ДУМКУ США, ЦЕ МАЄ ДАТИ ПОШТОВХ ПОЧАТКУ ЗАВОРУШЕНЬ І НЕЗАДОВОЛЕНЬ В ІРАНІ»

В’ячеслав ШВЕД, завідувач відділу історії країн Азії та Африки Iнституту всесвітньої історії НАН України:

— Заява Держсекретаря США Майка Помпео, в якій він представив нову доктрину Вашингтона щодо Ірану та яка містить, за його словами, найжорсткіші в історії заходи щодо Тегерана, проявила повну картину стратегії, що проробляється в Білому Домі стосовно Ірану. Вихід зі Спільного всеосяжного плану дій 2015 року є одним із найбільш дієвих важелів для США, щоб реалізувати стратегію повністю.

Спочатку США в особі президента Трампа висловились за те, що ця угода не відповідає питанню недопущення Ірану до оволодіння ядерною зброєю. Потім дедалі більше наголос робився на те, що вона не містить заходів, що не дозволили б далі здійснювати Ірану свою нинішню зовнішню політику в Близькосхідному регіоні, яку США, а також їх найближчі союзники — Ізраїль і Саудівська Аравія — вважають експансіоністською та небезпечною для них.

Попередній президент США Барак Обама вважав: якщо він підпише угоду з Іраном, це дасть поштовх для реформування цієї країни і що кошти, які звільняться від припинення дії санкцій стосовно Ірану, будуть спрямовані на серйозні трансформаційні зрушення. Це, звичайно, було дуже наївно. Ізраїль і Саудівська Аравія говорили, що ця угода дозволяє Ірану спрямувати звільнені мільярди доларів на посилення своєї агресивної зовнішньої політики стосовно низки арабських сусідів на Близькому Сході. Саме це стало головною темою для нинішньої позиції Адміністрації президента Дональда Трампа. США висунули 12 вимог, де йдеться не лише про більш жорсткі заходи моніторингу дій Ірану стосовно того, чи здійснюється воєнна ядерна програма, а й низку серйозних політичних вимог — докорінним чином переробити свою зовнішню політику в регіоні, зокрема, вивести війська з Сирії, припинити пряму допомогу проіранським угрупованням, як «Хезболла», «Хамас» та інші. На думку США, це має дати поштовх початку заворушень і невдоволень в Ірані. Тобто іранський народ побачить, що цей режим не такий сильний, хитається, йде на поступки США та їхнім союзникам, тому можна посилити свої дії стосовно того, щоб скинути режим Аятолли. Вважаю, це — сутність нинішньої політики США.

Втім, американський курс щодо Ірану зіткнувся з доволі серйозною протидією ЄС. Брюссель повстав проти дій Трампа. Верховний представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні наголосила, що не побачила у виступі Помпео альтернативи нинішній ядерній угоді від 2015 року. Є кілька причин, чому ЄС вирішив зберегти цю угоду. По-перше, Трамп своєю безпардонною манерою образив Європу. Могеріні сказала, що ЄС разом зі США та Іраном понад 10 років проводили напружену та тонку дипломатичну роботу, щоб досягти угоди, яка на її думку, є компромісом для всіх сторін. Крім того, ця угода освячена рішеннями Радбезу ООН, тому, на думку ЄС і Могеріні, дії США — поза міжнародним правом. По-друге, економічні інтереси ЄС. Нинішня атака США на угоду та безпардонний тиск на ЄС і навіть погрози європейським компаніям, що вони також зазнають санкцій, якщо продовжать співпрацю з Іраном, серйозно підставляють економічні інтереси ЄС. За півтора роки — від липня 2015 року до 2017 року — товарообіг між об’єднаною Європою та Іраном виріс з 9 млрд доларів до 25 млрд. Для ЄС Іран за обсягом торгівлі — лише на 33-му місці, але атака на Європу збіглася з тим, що Трамп висунув вимоги збільшити митні тарифи на європейську сталь, алюміній, авто, що завдає великої економічної шкоди ЄС. Тому Брюссель вирішив дати відсіч, показати, що він вартий чогось на міжнародній арені і з ним варто узгоджувати такі дії.

НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Все, що відбувається навколо Ірану, торкається нацбезпеки України, бо в пряму конфронтацію втягнуті держави, що є союзниками України — США, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Ізраїль, Туреччина — на яких ми сподіваємося в боротьбі за відновлення територіальної цілісності та повернення окупованих і анексованих територій, розв’язання кримськотатарської проблеми тощо. Це створює небезпеку для наших південних кордонів. Внаслідок швидкого динамізму перебігу ситуації навколо Ірану апарату РНБО, Міністерству закордонних справ, службі зовнішньої політики треба створити постійно діючу робочу групу, яка б не лише щодня моніторила цю ситуацію, а й ухвалювала рішення щодо корекції наших дій у Близькосхідному регіоні, Середземноморсько-Чорноморсько-Каспійському ареалі, відносинах із зазначеними країнами. Україні потрібна максимальна обережність, зваженість, недопущення будь-яких непродуманих кроків.