Умови Альянсу

Генсек НАТО дав першу чітку відповідь на запитання, за яких обставин Альянс може перебрати на себе роль гаранта безпеки в Іраку. Під час свого норвезького візиту Яап де Хооп Схеффер повідомив, що НАТО погодиться на стабілізацію повоєнної країни за двох умов. Ці умови полягають у створенні легітимного уряду в Іраку, а також у схваленні нової резолюції Радою Безпеки ООН, де б чітко визначалися функції Альянсу.

Розмови про участь НАТО у відновленні безпеки в Іраку далеко не нові. Ще рік тому, коли США і Британія завершили операцію із повалення режиму Саддама Хусейна, американці натякали на можливість розширення зони безпеки, контрольованої Альянсом. Однак через дипломатичний опір французів і німців реалізація подібної ініціативи видавалася малоймовірною, хоча країни-члени НАТО погодилися здійснювати тилову підтримку багатонаціональної дивізії в Іраку під командуванням Польщі (на той час така згода видавалася значним проривом). На цьому старання Білого дому не завершилися. Під час Мюнхенської конференції з питань безпеки, яка відбулася на початку лютого нинішнього року, міністр оборони США Дональд Рамсфельд закликав НАТО взяти на себе активнішу роль у іракській стабілізації. Адміністрація Джорджа Буша прагне заручитися більшою підтримкою міжнародних організацій через критику, яка лунає дедалі частіше, від політичних опонентів. Зокрема, кандидат у президенти США від Демократичної партії Джон Керрі впевнений, що допомагати Багдаду у справі відбудови повинна ООН, а в сфері безпеки — НАТО. «Прибравши ярлик «зроблено в Америці», ми подамо новий сигнал іракським військовим: вони виконуватимуть свої обов’язки не тому, що так їм звелів Вашингтон, а тому, що увесь світ готовий їм допомогти», — підкреслив головний супротивник президента Буша. До виборів у США залишилося всього півроку, а тому Білий дім намагатиметься використати всі можливості задля того, аби американський виборець не враховував під час голосування недоліків на «іракському фронті». Одна з таких можливостей — заручитися підтримкою НАТО в стабілізації Іраку.

Заява генсека НАТО про дві умови, необхідні для участі у відновленні іракської безпеки, жодним чином не спрощує завдань, які стоять перед Білим домом, оскільки обидві вимоги Схеффера вимагають певного часу. Крім того, не виключено, що члени Альянсу згодом почнуть висувати нові й нові умови. Поінформований представник у штаб-квартирі НАТО учора повідомив «День», що генсек Яап де Хооп Схеффер заявив про «максимальні політичні завдання, без виконання яких початок ширшої дискусії важко уявити можливим». Співрозмовник, зокрема, не виключив, що Альянс може взяти до уваги новий виток насильства в Іраку. Джерело також підтвердило, що виглядає «правдоподібним, коли на Стамбульському саміті НАТО саме іракська тема домінуватиме». Представник Альянсу зауважив, що зараз спрогнозувати рішення НАТО досить складно, оскільки воно прийматиметься консенсусно. Як поводитимуться зараз Франція та Німеччина? Важко передбачити поведінку Іспанії, яка нещодавно вирішила вивести свій контингент із Іраку. Слід зазначити, що Стамбульський саміт також може не поставити крапку в «іраксько-натовській» історії, оскільки іракці отримають владні повноваження лише 30 червня, а форум Альянсу відбуватиметься на два дні раніше.

...Поки що генсек Схеффер наголошує, що пріоритетом Альянсу залишаються дії миротворців у Афганістані, які перебувають під командуванням НАТО. Афганська місія стала значним випробуванням для Брюсселя. Представники організації згадують, що під час саміту в Празі 2002 року ніхто всерйоз не сприймав можливої присутності НАТО в Афганістані. Так само не варто виключати, що «другим випробуванням» Альянсу стане Ірак. Тим більше, що 16 держав, які є членами організації, вже зараз беруть участь у стабілізаційних силах. Чимало країн, чиї військовослужбовці присутні в Іраку, прагнуть отримати членство в НАТО. Серед них і Україна, чиє слово в обговоренні іракської проблематики, вочевидь, може бути враховане Альянсом...