Усе добре, лише шельф не ділиться

Два попередні раунди переговорів проходили, за свідченням їхніх учасників, надзвичайно важко. Сторони лише зафіксували свої позиції, після чого в Києві почали вважати, що Бухарест просто зволікає час, сподіваючись вирішити справу в Міжнародному суді, що передбачає міждержавний договір у випадку, коли дві країни не знайдуть компромісу самі.

Про якісь конкретні зрушення не йдеться й нині — щоправда, дипломатам категорично заборонено повідомляти про деталі переговорів пресі, як це було й на переговорах із підписання міждержавного договору. Причина ж того, що переговори проходять важко, очевидна: на шельфі, який досі невідомо як буде розподілено між Україною та Румунією, розвідані родовища нафти, розробляти які до підписання угоди про розмежування заборонено. У свій час СРСР не підписував із Румунією Чаушеску жодних договорів про статус кордонів та розмежування морських просторів.

Оптимізм делегацій зовсім не виключає того, що фінальну крапку в суперечці справді поставить Міжнародний суд. Якщо, звичайно, Київ та Бухарест домовляться хоча б про спільне звернення.