Варшава підтримує бомбардування Югославії

Водночас президент Александр Квасьнєвський та міністр закордонних справ Броніслав Геремек неодноразово наголошували, що авіаудари спрямовані не проти сербського народу, а проти лідера Югославії, який не лише переслідує албанців, але також кривдить свій народ, сіючи зерна ненависті у багатонаціональній державі. Позицію офіційної Варшави підтримує понад шістдесят відсотків поляків. Свій протест стосовно силового вирішення конфлікту в Югославії від початку висловлювало лише двоє політиків: голова польсько-югославської парламентської групи — Ізабелля Сєраковська з найбільшого опозиційного угруповання парламенту Союзу Лівих Демократів (СЛД), яка критикує авіаудари НАТО всупереч позиції своєї партії, що підтримує в цьому питанні офіційну Варшаву, та Ян Лопушанський — лідер крайньо правої парламентської групи із чотирьох депутатів «Наше коло», яка єдина виступала проти вступу Польщі до НАТО.

Західні оглядачі вважають, що Польща, в порівнянні з Чехією та Угорщиною, проявляє найбільшу заангажованість у військовій операції НАТО в Югославії. На запитання тижневика «Ньюсвік», чому Польща з найбільшим ентузіазмом підтримує авіаудари НАТО, Геремек відповів: «Польща, напевно, не тішиться з того, що відбувається в Югославії, але від 1989 року, коли ми почали побудову демократичної держави, велику увагу приділяємо правам людини». Тому тепер Варшава наголошує, що літаки НАТО літають над Югославією, не відстоюючи нафтові інтереси тих чи інших держав, а для того, щоб захистити права людини — припинити політику етнічних чисток президента Мілошевича. Поляки не приховують, що їхня заангажованість виникає також із національних інтересів. Чільні політики неодноразово повторювали, що в Білорусі існує півмільйонна польська громада і що ніхто не спроможний сьогодні запевнити, що Лукашенко не захоче наслідувати свого «аналога» Мілошевича.

Чимало уваги приділяється в Польщi і питанню про ставлення до балканського конфлікту східних сусідів: України, Росії і Білорусі. Польські журналісти, часто не спроможні позбутися радянських стереотипів, не помітили різниці в оцінці авіаударів з одного боку Москви і Мінська, а з другого — Києва. Спробу комуністичних сил Верховної Ради розірвати зв'язки України з НАТО польські мас-медіа часто подають як позицію всієї української політичної еліти. Такому явно помилковому сприйняттю фактів протиставилися президент Квасьнєвський та шеф зовнішньополітичного відомства Геремек. Квасьнєвський черговий раз виступив у ролі адвоката України перед власним суспільством, пояснивши, що Україна зовсім не збирається розривати зв'язки з НАТО. Водночас глава польської держави неодноразово вказував, що Україна та Росія можуть зіграти велику роль у дипломатичних спробах завершити війну. Але щодо Росії — від початку авіаударів польські політики не сумнівалися, що вона не буде спроможною вислати на Балкани свої війська: як казав голова комісії національної оборони сейму Броніслав Комаровський, цитуючи слова російських генералів часів чеченської війни: «Російська армія нагадує дохлого лева, якого навіть мавпа може тягати за вуса».