Від України вимагають терпіння і рішучості

17-й  саміт Україна-ЄС, який відбувся у Києві, продемонстрував з одного боку прагнення української влади отримати перспективу членства в ЄС, а також якогомога швидшого отримання безвізового режиму для українців. З іншого боку, українці почули з боку європейського лідерства, що їм треба запастися терпінням і рішучістю на шляху інтеграції в Європейський Союз.

Президент України  Петро Порошенко на пленарному засідання саміту з участю президента Європейської Ради Дональда Туска та президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера заявив, що стратегічним орієнтиром перетворень у державі є членство в ЄС. «І ми амбітні в своїх планах і вірі, і саме тому декларуємо, що через 5 років ми маємо забезпечити ефективну імплементацію Угоди про асоціацію та досягти умов, необхідних для того, щоб подавати заявку на членство в ЄС», — сказав Президент. Порошенко підкреслив, що європейське майбутнє України в першу чергу залежить від нас самих.

«Я закликаю Євросоюз, підтримуючи євроінтеграційні прагнення українського народу, визнати, що Україна, як будь-яка інша європейська держава, що поважає і готова захищати спільні цінності, може в майбутньому стати членом ЄС. Звісно, за умови досягнення всіх необхідних критеріїв», — сказав він. Порошенко підкреслив, що нинішній саміт відбувається в новій Україні, і це перший саміт після підписання Угоди про асоціацію України з ЄС.

Зі свого боку, Президент Європейської ради Дональд Туск, який перед початком пленарного засідання саміту Україна — ЄС віддав шану героям Небесної Cотні, виступив з короткою промовою українською мовою. Він  назвав вулицю Інститутську «святим місцем для України і важливим для всієї Європи».

«Ваші герої віддали життя за Україну, вільну від корупції, за Україну, в якій править добро та чесність, за суверенну та сучасну Україну, в якій можна гідно жити. Вони зробили найважливіший крок. Тепер все залежить від  вашої відваги, але також від терпіння», — сказав він.

Дональд Туск визнав, що виконання цих завдань ускладнене через зовнішню протидію і пообіцяв допомогу, але наголосив, що не варто розраховувати виключно на допомогу Заходу.

«У вас потужні вороги, але водночас — багато друзів. Ви можете розраховувати на їхню допомогу, але її недостатньо, якщо ви самі не будете змінювати Україну», — підкреслив голова керівного органу Євросоюзу.

Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер зазначив у своєму виступі, який він почав англійською, а потім перейшов на французьку мову наголосив: «Країни Європи підтримують Україну. Ми розуміємо бажання України стати членом ЄС, тому ми тут, в Україні, зараз. Він також додав, що Україна дійсно була членом європейської сім’ї, вона ще наразі не є саме членом ЄС, але вона рідна нам в нашій європейській сім’ї, і Україна має ще більше зміцнити свої позиції в майбутньому у Європі, в європейських структурах, в європейському домі, і це має стати в певний час. За його словами, Україна та ЄС мають дуже багато спільних завдань і мають зробити багато справ. Разом з тим пан Клод зазначив: «Треба мати рішучість, щоб йти тим шляхом, який вам так болюче дається, і треба мати терпіння, щоб подолати цей шлях і дійти кінцевої мети. У нас амбіційні цілі та великий шлях перед нами, і ми впевнені, що ми його подолаємо». 

На момент підготовки номеру до друку, ще не було відомо зміст спільної заяви саміту Україна-ЄС. Як повідомило «Дню» джерело в Єврокомісії, фокус на саміті і це буде відображено в заяві, буде зосереджено на українських реформах. Зокрема керівництво ЄС дасть оцінку реформам, які робить Україна, буде говорити про пріоритетність реформ. У спільній заяві буде відзначено, що Україна розпочала реформи з децентралізації, а також конституційну і судову реформи, боротьбу з корупцією, реструктуризації енергетичного сектора і покращення бізнес-клімату.

Зі свого боку ЄС відзначить у спільній заяві, яку фінансову допомогу яку надає і планує надавати євроспільнота для реалізації реформ. Зокрема йдеться про допомогу на суму суму 1,8 млрд євро.  

Співрозмовник відзначив, що у спільній заяві буде наголошено, що ЄС засуджує нелегальну анексією Криму Росією, а також порушення прав кримсько-татарського населення, зокрема щодо дотримання свободи слова на цьому півострові. Разом з європейський дипломат підтвердив, що на саміті в Києві буде обговорюватись питання виконання Мінських домовленостей, а також про гуманітарну кризу в Україні і те, що ЄС буде допомагати її вирішувати.

Сторони також підтвердять, що Глибока і всеохоплююча зона вільної торгівлі запрацює без усіляких виключень з 1 січня 2016 року, сказав співрозмовник..

Коментуючи питання щодо запровадження безвізового режиму для українців, європейський дипломат відзначив, що наразі в Єврокомісії очікують доповіді про виконання Україною плану дій з лібералізації візового режиму, яка буде оприлюднена 15 травня. Тому зараз ще рано говорити, коли саме може бути запровадженим безвізовий режим для нашої країни з ЄС.

Нагадаємо, що напередодні Президент Європейської Ради Дональд Туск інтерв’ю Укрінформу і Першому каналу Українського суспільного телебачення.зазначив, що на саміті Східного партнерства у Ризі він прагнутиме зобов’язати ЄС і Україну запровадити безвізовий режим для українських громадян «якнайскоріше, наскільки це можливо». Але разом з тим він відзначив, що тут найбільше важливо виконання вашого власного домашнього завдання, необхідний більший прогрес, зокрема у реформуванні прокуратури, судової системи, правоохоронних органів.

Ще одна тема, яка буде порушена на саміті, зазначив співрозмовник, це безпечні поставки російського газу в Європу через територію України.

Володимир ГОРБАЧ, політичний експерт Iнституту Євро-Атлантичного співробітництва, Київ:

— Мені здається, тут існує певна двозначність і невідповідність очікувань сторін. Сьогодні Україна бачить ситуацію по-своєму, веде війну, яку вважає не стільки вітчизняною, скільки європейською. А Європейський Союз намагається не помічати цього. Більше того, можна сказати, що склались такі відносини, коли ЄС більше боїться Росії, ніж хоче допомогти Україні. І в цій ситуації, розуміючи, що справжня загроза для нього виходить з Росії, намагається умиротворити російську агресію коштом терпіння України. І Україні бажають терпіння і рішучості. А для нас це звучить трохи знущально, бо це наше терпіння потрібно для того, щоб умиротворити агресора і витримати паузу якомога довше. А пауза це — больовий шок для нас, на відміну від ЄС. Адже Євросоюз бачить у цій паузі порятунок для себе, концентрацію ресурсів і кращу підготовку для майбутнього зіткнення з Росією на різних фронтах. Але цю паузу нерішучості і слабкості Європейського Союзу мусить заповнювати собою Україна. Але при тому всьому ми потребуємо і фінансової, і економічної, і військової допомоги ЄС. Військова допомога з боку ЄС фактично не надається, а економічна обумовлюється спеціально сформованими і накиненими українській стороні недоліками. Такими як корупція, слабкі інститути, не виконані реформи, невиконані кроки по Плану лібералізації візового режиму. Все це суто технічні речі, які, насправді, в новій сучасній ситуації — факту прямої війни України з Російською Федерацією не є аж такими критично важливими ні для України, ні для Європейського Союзу з огляду на можливі наслідки такої пасивної позиції і поведінки європейських лідерів.

Тому на Київському саміті України-ЄС фіксується взаємне неспівпадіння очікувань і це може бути проявом кризових явищ у наших відносинах з Європейським Союзом. Або ми мусимо змиритись з пасивністю Європейського Союзу і прийняти таку реальність, яка нам нав’язується зі Сходу, або Євросоюз повинен набагато зацікавленіше ставитись до України і до ситуації, яка тут розвивається. Поки що Європейський Союз не до оцінює, які у нас є і що наші проблеми, насправді, є його проблемами.

Європейський Союз мав би бути нам морально зобов’язаний, оскільки насправді ми опинились у цій ситуації не зі своєї вини і вправі розраховувати на співчуття і допомогу. Суто у моральній площині Євросоюз нам говорить не про ці речі, а про технологічні моменти, які були можливими до війни, але зараз не є і не можуть бути важливішими, ніж сама війна.  

Після нашої революції і Євромайдану українське суспільство змушене буде пройти ще і етап певного розчарування в Європейському Союзі, певний етап розуміння, що це насправді, перш за все, бюрократичний апарат, а не якась політично відповідальна система. Це не захист для України, а це бюрократичний апарат, який сам захищає інтереси європейської бюрократії.

Я думаю, що зараз наша влада робить правильно, коли починає тиснути на них при зустрічах і говорити ті речі публічно. Іншого виходу у нас немає, ми мусимо ставити перед ними питання руба.