Вірменська церква — напередодні виборів чи розколу?
Атмосфера навколо виборів склалася вельми напружена, адже йдеться не просто про церковну ієрархію, а й про єдність Церкви, про те, щоб віруючі вірмени мали одну правлячу кафедру, а не дві, як це встановилося у лихі часи ХV століття. Першою — історично — є кафедра Католикоса всіх вірмен у Ечміадзині, (неподалік від Єревана), а друга — кафедра Католикоса Кілікійського Великого Дому (Ліван). Останній кафедрі підлягають деякі помісні церкви діаспори. 1995 року, після обрання Католикосом усіх вірмен Гарегіна І, який посідав тоді Кілікійську кафедру, було встановлене хоча й хитке, але єдиновластя. Очевидно, що уряд, президент Вірменії вельми зацікавлені у продовженні цього status quo, в єдності світової Вірменської церкви.
У процесі підготовки до нових виборів сформувалося кілька «партій», які мають свої власні уявлення не тільки про можливих кандидатів, а й про терміни та процедуру виборів. 28 вересня одна з цих партій, яку представляють шість впливових єпископів, гласно й дуже різко звинуватила уряд Вірменії у втручанні в церковні вибори та намірах «протягти» свого кандидата. Ім'я кандидата єпископи не назвали, але всі вірмени знають, що йдеться про архієпископа Араратської діоцезії Гарегіна Нерсесяна. Це впливовий, популярний серед громадян Вірменії та в столиці (Єреван входить до Араратської діоцезії) архієрей.
13 жовтня, у відповідь на звинувачення «опозиціонерів», Гарегін Нерсесян повністю заперечив те, що його кандидатуру лобіює уряд. Він послався на запевнення Роберта Кочаряна щодо нейтралітету влади. «Дуже важливо, — сказав Гарегін Нерсесян, — щоб вибори пройшли в атмосфері спокою й любові. Ця атмосфера, однак, дуже часто псується не тільки кліриками, а й ЗМІ». Найменшу можливість втручання офіційних осіб у вибори відкинув також речник Президента.
Не дивно, що вибори Католикоса намагаються використати не тільки церковні політики, а й світські, особливо опозиція. Так, Сергій Бадалян, лідер вірменських комуністів, виступив із серйозною критикою покійного Католикоса (до речі, обраного вже після втрати комуністами влади). Гарегін I, за словами Бадаляна, недостатньо захищав чистоту віри, не належним чином боровся із «сектами». Як приклад достойного пастиря п. Бадалян згадав Католикоса Возгена I (1955 — 1994), який «завжди був повністю незалежним у своїх судженнях і діях». (Це при комуністах!)
Армен Растемян, партія Дашнак, найбільш важливою метою виборів вважає об'єднання Вірменської церкви навколо Ечміадзинської кафедри. Бо роз'єднаність церкви стоїть на перешкоді дійсному об'єднанню нації, вирішенню національних проблем. (93% громадян Вірменії — вірмени; до Апостольської церкви входять тільки вірмени — переважна більшість населення країни.) На його думку, церкву зможе об'єднати тільки той Католикос, що є громадянином Вірменії, а не діаспори.
Світові засоби ЗМІ найбільш «прохідною» вважають постать саме Гарегіна Нерсесяна. Серед його суперників, однак, бачимо таких впливових церковних політиків, як архієпископи Нерсес Позапалян (тепер місцеблюститель престолу) та Паркев Мартиросян (Нагорний Карабах), а також патріарх (у Вірменській церкві є дві посади патріарха) Месроп Мателян (Стамбул).
Газета «День» зв'язалася з примасом Вірменської апостольської церкви в Україні єпископом Натаном, який нині перебуває у святому місті Ечміадзині й бере активну участь в організації та проведенні виборів. За його словами, ситуація там спокійна, ділова. Ніякого тиску з боку уряду не відчувається. Важливим доказом цього, на думку Владики, є те, що виборчі бюлетені містять імена не одного кандидата, а декількох.
Сьогодні в центрі Єревана будується кафедральний собор Святого Григорія Просвітителя. Його завершення планується на 2001 рік, на рік святкування 1700-ліття проголошення Християнства державною релігією Вірменії. Це буде найбільший вірменський храм світу. Але чи буде Вірменська Апостольська церква на той час єдиною?
