Віце-президент Придністров'я Олександр КАРАМАН: «Ми живемо абсолютно самостійно»
— Не так давно ми чули рiзнi характеристики Приднiстровської Республiки, — її називали «незаконною», «так званою», «самопроголошеною». То якою все ж таки вона є?
— Я думаю, що найправильнiший термiн — самопроголошена, тому що всi держави у свiтi самi проголосили себе, нiхто їх не проголошував iззовнi. Це стосується i Сполучених Штатiв, i Великої Британiї та й iнших країн. Інша справа, що ми поки що не виступаємо суб'єктом мiжнародного права, не є членом Органiзацiї Об'єднаних Нацiй, Ради Європи тощо. Проте решту наших прав нiхто не обмежує. Із 2 вересня 1990 року ми живемо абсолютно самостiйно, своєю незалежною республiкою, з усiма атрибутами держави. В нас є своя законодавча влада у виглядi двопалатної Верховної Ради, своя виконавча влада у виглядi уряду i виконавчої вертикалi в адмiнiстрацiях мiст i районiв, своя судова влада, свої силовi структури, Збройнi сили, Мiнiстерство державної безпеки, всi галузевi мiнiстерства, якi мають бути в будь-якій державі, своя фiнансова та банкiвська системи, своя грошова одиниця...
— Як розвиваються відносини з офiцiйним Кишиневом?
— Ми, хоч як це дивно звучить, не перебуваємо всерединi Молдови. Суверенiтет Молдови не поширюється на територiю Приднiстров'я уже дев'ять рокiв, її законодавство не дiє на нашiй територiї, а її уряд та правоохороннi органи не мають у нас нiяких повноважень. Вибори парламенту Молдови в нас не проводились, президента Молдови ми не обирали — ми обираємо свiй парламент, свого президента. Практично на територiї колишньої Молдавської РСР сьогоднi iснують двi незалежнi сувереннi держави, тiльки одна з них визнана як суб'єкт мiжнародного права, а iнша не визнана.
У нас є своє громадянство. Усього населення Приднiстров'я — 720 тисяч чоловiк, із них 40 вiдсоткiв — молдавани, 26 вiдсоткiв — українцi, 24 вiдсотки — росiяни, решта — представники iнших нацiональних груп. У нас законодавчо закрiплено три державнi мови: молдовська, росiйська та українська, — що вiдображає три основнi категорiї населення, i вони вживаються абсолютно рiвноправно. У нас конституцiйно закрiплене подвiйне громадянство. Десятки тисяч громадян Приднiстров'я вже оформили українське громадянство, приблизно в пiвтора разу бiльше — росiйське громадянство, є також люди, котрi оформили громадянство Молдови.
Українське громадянство отримати складнiше, анiж росiйське, бо виникає бiльше бюрократичних перепон. Я думаю, це досить важлива проблема для України, особливо напередоднi президентських виборiв. Її треба розв'язувати із приднiстровськими властями, а не з Республiкою Молдова, тому що всi питання на нашiй територiї ми вирiшуємо самi.
— Як у такому разi бути із правовим оформленням тiєї дiлянки українського кордону, що безпосередньо проходить межею Приднiстров'я?
— Договiр про кордон, що днями був пiдписаний мiж Молдовою та Україною, ще раз засвiдчує той факт, що Кишинiв не хоче, щоб питання мiж Кишиневом i Тирасполем вирiшувалися цивiлiзованим, нормальним шляхом. Основний документ, що визначає нашi відносини на сьогоднiшнiй день, — це меморандум вiд 8 травня 1997 року про основи врегулювання конфлiкту, пiдписаний у Москвi нашим президентом Смирновим, президентом Молдови Лучинським, пiд яким стоять пiдписи Кучми i Єльцина як президентiв країн — гарантiв переговорного процесу та пiдпис голови ОБСЄ. В ньому є дуже цiкавий пункт про те, що Приднiстров'я має право самостiйно встановлювати i пiдтримувати мiжнароднi контакти в науково-технiчнiй, культурнiй, соцiальнiй галузях, тобто практично в усiх галузях. Що ж стосується зовнiшньополiтичних питань, якi зачiпають iнтереси Приднiстров'я, то рiшення Молдова може приймати тiльки з урахуванням думки Приднiстров'я, а нашi представники мають бути в робочих органах, якi готують такий документ. Практично ж iз травня 1999 року цю умову Молдова не виконує. Пiдписано десятки всiляких угод економiчного, полiтичного та iншого характеру, якi так чи iнакше торкаються питань Приднiстров'я, але ми не брали участi нi в пiдготовцi, нi в пiдписаннi жодного з цих документiв.
Те ж стосується i договору про кордон. Я не знаю, як Молдова буде виконувати умови договору, адже значна дiлянка кордону — вiд Пiщанки i до Градениць — це кордон мiж Приднiстров'ям та Україною, i пiдтримують та забезпечують порядок на цiй дiлянцi завдовжки близько двохсот кiлометрiв нашi прикордонники, там розташованi не молдовськi, а нашi митнi пости. З молдовського боку тут нiкого немає, то як же Молдова буде вiдповiдати згiдно з договором за цi двi сотнi кiлометрiв державного кордону? Цi питання треба вирiшувати тiльки з нами.
Молдова та iншi держави, якi стали суверенними державами в СНД, колись протестували проти «полiтики старшого брата», яку проводила Росiя, та саме так вона поводиться щодо Приднiстров'я. Однак надворі не дев'яностий i навіть не дев'яносто другий рiк, коли Молдова могла вiдкрито пiти агресiєю проти Приднiстров'я.
— Усе ж таки ми колись жили в одному домi, маємо спiльну нацiональну культуру...
— Так, i ми не просто сусiди — ми спiввiтчизники, тому що ми iсторично певний перiод часу жили в однiй державi, коли Приднiстров'я мало власну державнiсть i на правах автономiї входило до складу Української РСР. А потiм комусь спало на думку приєднати Приднiстров'я до Бессарабiї, — по сутi, до губернiї, яка не мала власної державностi. Тодi утворилась Молдавська РСР, i ми втратили свою державнiсть. Тепер ми бачимо захист своїх iнтересiв, майбутнє i своє, i своїх дiтей тiльки в нашiй державностi.
— Як вiдбувається вiдродження культури української спiльноти Приднiстров'я?
— За всi роки iснування Молдавської РСР у нiй не було жодної україномовної школи, жодної україномовної групи в дитячому садку. Сьогоднi в Приднiстров'ї вже є українськi школи. Тiльки в Рибницi i Рибницькому районi, де починали з кiлькох десяткiв школярiв, уже сiм тисяч учнiв українських шкiл, вiдкрито українськi садки. Де немає можливостi це зробити, вiдкриваються українськi класи та групи. Бiда в тому, що немає кадрiв, пiдручникiв, програм.
— Україна вам допомагає?
— Допомагає, особливо Вiнницька область. Цього року до нас прийшла на роботу перша група з восьми випускникiв Вiнницького педагогiчного унiверситету. Допомагають також пiдручниками та програмами. Україна цього року надала 60 мiсць у вищих навчальних закладах для наших випускникiв шкiл. Вони складають екзамени, ми здiйснюємо конкурсний вiдбiр i потiм за цiльовим направленням посилаємо у вузи для отримання освiти українською мовою. Нас цiкавить не тiльки українська мова як предмет, але й викладання українською мовою iнших шкiльних предметiв. Українською мовою виходить республiканська газета «Гомiн», є українськi редакцiї на республiканському радiо та на телебаченнi. Усе це зроблено буквально за кiлька рокiв iснування Приднiстровської Молдовської Республiки. Можливо, не все, але принаймнi немало для того, щоб українська культура розвивалася на рiвних правах з iншими.
P.S. «День», публікуючи точку зору тираспольських лідерів, готовий надати можливiсть висловити свою позицiю молдавськiй сторонi.
