Військові vs Морсі

У Єгипті все більше загострюється ситуація. Після наймасштабнішої за минулий рік демонстрації, у якій минулої неділі взяло участь понад мільйон єгиптян з вимогами відставки президента Морсі, на сторону протестувальників стала армія. У понеділок пізно ввечері міністр оборони, начальник збройних сил країни генерал Абдель Фаттах аль-Сісі у заяві по державному телебаченні назвав протести безпрецедентним висловленням волі народу і наголосив, «якщо вимоги народу не буде задоволено, то військові змушені будуть взяти відповідальність за майбутнє країни».

Військові дали політичним силам країни 48 годин на врегулювання розбіжностей. Однак президент Мохаммед Морсі відкинув ультиматум, заявивши, що у керівництва країни є власний план виходу з кризи і втручання у цей процес армії лише погіршить ситуацію.

Але схоже, що ситуація все більше і більше виходить з-під контролю Морсі. Як стало відомо, уже шість міністрів, у тому числі міністр закордонних справ, подали у відставку у знак «солідарності з вимогами народу про повалення режиму».

Десятки тисяч прихильників опозиційного руху «Тамарод» шумно святкували перемогу на площі Тахрір у Каїрі до вчорашнього світанку, сприйнявши ультиматум армії як кінець режиму Морсі.

Тим часом, як повідомляє Бі-Бі-Сі, лідер «Братів-мусульман» Мухаммад аль-Більтажі звернувся до прихильників Морсі, щоб вони закликали своїх рідних у всіх єгипетських губерніях і селах готуватися до того, щоб вийти на вулиці і заповнити майдани у знак підтримки свого президента. «Будь-який переворот може відбутися лише через наші трупи», — заявив він під гучні вигуки тисячного натовпу, який зібрався біля мечеті Раба аль-Адавія у Каїрі.

Треба нагадати, що історично армія в Єгипті завжди відігравала дуже важливу роль. Рік тому армія взяла контроль над країною і потім передала владу демократично обраному президенту.

На думку оглядачів, нинішня ситуація в Єгипті, зокрема вимоги з відставкою президента, пов’язані з двома чинниками. По-перше, народ висловлює недовіру президенту, який не може подолати, перш за все, соціально-економічну кризу. По-друге, половина населення не сприймає «Братів-мусульман» як політичну партію.

«І те, що протягом року ніяк не може стабілізуватися ситуація — армія, побачивши всі ці народні демонстрації, які ніяк не вщухають, своїм 48-годинним ультиматумом фактично стала на сторону тих, хто протистоїть «Братам-мусульманам», — відзначило в коментарі «Дню» джерело в українському МЗС. Якщо армія, якій довіряє населення, візьме владу у свої руки на певний період, — додав співрозмовник, — більшість населення це сприйме більш-менш нормально, крім цієї політичної сили, яка зараз при владі.

«У армії немає релігійного духу, — пояснює український дипломат. — Дуже багато років Єгипет жив без великого релігійного впливу. А зараз останній рік почали вносити зміни до конституції та законодавства, додавати до конституції вплив шаріату. Дуже багато верств населення цього просто не сприймає. І в армії це на 90 відсотків не сприймають. Тому що всі офіцери навчалися на Заході, і вони та їхні предки не перебувають під релігійним впливом».

У будь-якій країні не бажане втручання армії, бо фактично це буде другий виток революції, вважає співрозмовник. Щодо прогнозу розвитку подій у Єгипті, то, на його думку, або президент буде змушений піти на деякий компроміс, або з боку армії будуть якісь кроки аж до того, щоб взяти у руки керівництво країною.

«День» звернувся до виконавчого директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря СЕМИВОЛОСА з проханням прокоментувати ситуацію в Єгипті і дати прогноз розвитку подій у цій країні та ролі армії.

— Судячи з усього, армія є вирішальним чинником забезпечення стабільності в Єгипті і серед інших інститутів, які є в єгипетському суспільстві, найбільш ефективна. Ефективна роль армії забезпечується тим, що у неї є свої правила гри, яких військові дотримуються.

— Але ж Морсі відкинув ультиматум військових...

— Так. Це зрозуміло, оскільки він розраховує на своїх прихильників і сподівається, що армія не розпочне громадянської війни. Зараз тривають переговори, незважаючи на заяви про те, що одна сторона відкинула ультиматум. Кожна зі сторін демонструє впевненість і готовність до якихось активних дій і одночасно вони ведуть переговори, бо розуміють, що на карту поставлено дуже багато.

Йдеться про більш серйозні речі, ніж відставка Морсі, зокрема про те, чи збереже єгипетське суспільство внутрішній мир, чи ні, і що треба зробити для того, щоб уникнути війни. Тому тут ставка — громадянська війна. Відверто кажучи, я не знаю, чому, але в ісламістів при всьому потенціалі і наявності підтримки дуже погано виписані інститути. І крім дуже обмеженої кількості людей, зараз дуже мало силових структур, які віддані Морсі. І вони не можуть суттєво вплинути на розвиток подій.

— Чи може в Єгипті статися військовий переворот, як це раніше бувало?

— Якщо у Єгипті станеться військовий переворот, це буде відкат від того шляху, який він почав. Звісно, краще компроміс. Але у даному випадку компроміс майже неможливий. Утім, я не виключаю можливості такого компромісу, бо вони завжди майстерно можуть сформулювати, що в інтересах громадянського миру, уникнення громадянської війни ми прийшли до того, що Морсі зараз не йде у відставку, а будуть дострокові вибори президента, щоб не виходити з політичного процесу. Такий компроміс можливий, бо в такому випадку всі сторони залишаються незадоволеними. Але цей компроміс більш-менш прийнятний для сторін, якщо вони усвідомлюють, що ставка — громадянська війна.

— Як вважають деякі експерти, армія може за кілька днів забезпечити порядок у Єгипті. Це так?

— Звісно, вона може це зробити. А далі що робити? У цьому вся проблема. Піночет теж за пару днів навів лад і стабільність, і Чилі упродовж практично 20 років опинилася в ситуації дуже суворої диктатури, з убивствами, зі зникненням безвісти людей і тому подібним. А ще півмільйона найактивніших людей виїхало з країни. Уявіть собі, куди скотиться Єгипет. Його відштовхнуть дуже серйозно назад, якщо йдеться про військову диктатуру. А це означатиме відмову від конституції, громадянських прав, повернення військових судів, що, по суті, є авторитарним набором, після якого у суспільства немає шансів на розвиток.

— І який ваш прогноз щодо розвитку ситуації в Єгипті?

— На місці єгиптян я прагнув би знайти такий компроміс, про який я говорив раніше, бо ставки дуже високі. Але проблема ось у чому. Упродовж року обидві сторони сильно мобілізували своїх прихильників. Вони дуже багато доклали зусиль і всього іншого у цю політичну боротьбу. Тому результат стає надто важливим і надто цінним і за цей результат, іншими словами за свою перемогу люди готові покласти навіть життя. Це велика проблема для процесу, який можна назвати примиренням і пошуком компромісу.

— З погляду України, який розвиток ситуації був би кращим для нас?

— Україні та загалом усьому світу було б краще, щоб у Єгипті було досягнуто компромісу і демократичний процес не припинявся, щоб все-таки збереглися демократичні процедури. Більше того — щоб виробляли нові демократичні процедури. І щоб єгиптяни показували українцям, як можна у таких доволі жорстких умовах з честю виходити з політичної кризи. Людська природа часто буває дуже жорстока.

ДО РЕЧІ

Тарек ОСМАН, автор книжки «Єгипет на межі: Від Насера до Мубарака», Каїр:

Армія зробить усе можливе, щоб уникнути ситуації, в якій вона матиме прямий контроль над виконавчою владою. Існують різні сценарії, згідно з якими армія може підтримувати стабільність (або намагається це зробити). Вона може розпочати перехідний процес (чи то існуючий, чи новий) і при цьому відкрито не перебирати на себе всю владу.

Реальні ризики полягають у: (а) припиненні перехідного процесу, що може відчинити двері для політичного хаосу, і (б) вивільненні в такому вакуумі потенційно руйнівної енергії мас розчарованої молоді. 

Коли верстався номер, стало відомо, що Глава єгипетського уряду Хішам Кандиль імовірно подав прохання про відставку президентові країни Мохаммеду Морсі. Про це повідомив міжарабський телеканал «Аль-Арабія» з посиланням на власного кореспондента. Телеканал також зазначає, що у вівторок на засіданні кабінету міністрів Єгипту були відсутні міністри оборони і внутрішніх справ. Тим часом надходять повідомлення, що до президентського палацу «Аль-Кобба», куди Морсі переїхав з палацу «Аль-Іттіхадійя», стікаються супротивники глави держави.