Влада Мілошевича захиталася?

«Ми продовжуватимемо протести щоденно», — сказав Батич. За негайну відставку Мілошевича виступає керівництво Сербської православної церкви. Антиурядові гасла скандували й уболівальники під час футбольного матчу, що відбувся в Белграді минулої суботи. А за деякими даними вояки-резервісти, призвані до югославської армії під час натовських бомбардувань, перекрили кілька автострад у центральній частині Сербії, вимагаючи своєї негайної демобілізації. Завдяки зусиллям західних мас-медіа вже практично кожний серб знає про слова президента США Білла Клінтона, що Захід не надасть Югославії жодної допомоги для відбудови зруйнованої війною країни доти, доки при владі залишатиметься Мілошевич.

Проте, як сказав кореспонденту «Дня» по телефону житель Белграда Мілорад Ц., сподівання Заходу, що йому вдасться порівняно легко руками самих сербів усунути Мілошевича від влади, є необгрунтованими. Адже після натовських бомбардувань антизахідні настрої притаманні принаймні 95 відсоткам сербів, стверджує цей белградець. І в свідомості цих людей відставка Мілошевича під тиском Заходу означала б повну капітуляцію перед ворожою силою, якій вдалося фактично відірвати Косово від Югославії. Навіть західні джерела визнають, що на сьогодні щонайменше 70 тисяч із 200-тисячного сербського і чорногорського населення Косово залишили свої домівки. І загроза, що багатостраждальна провінція таки стане «етнічно чистою», але «вільною» не від албанців, а від слов'ян, є цілком реальною. Заклики натовських миротворців до місцевих сербів не піддаватися паніці й залишатися в своїх домівках поки що не приносять плодів. Адже принаймні половина із 860 тисяч косовських біженців-албанців, які перебували в сусідніх із Югославією країнах, перш за все в Албанії та Македонії, вже повернулися додому, не чекаючи доки ООН чи НАТО забезпечить умови для їхнього повернення. І далеко не всі з недавніх вигнанців налаштовані толерантно до своїх співгромадян — слов'ян. Дехто з них діє за принципом «око за око». Отже, останніми днями постійно надходять повідомлення про вбивства косовських сербів і підпали їхніх будинків. Ситуація ускладнюється тим, що миротворці абсолютно не готові виконувати суто поліцейські, а тим більше судові функції. Нині, якщо вояки КФОР навіть затримують на гарячому албанців, які намагаються тероризувати сербів, вони змушені відпускати їх через 48 годин. Суду, до якого можна було б притягати цих людей, наразі просто не існує. І хоча Армія визволення Косово урочисто оголосила про завершення своєї «демілітаризації», тобто її бійці зняли військову форму і буцімто здали все своє озброєння миротворцям, проблема не є остаточно вирішеною. За оцінками експертів, у Косово має бути щонайменше 3 тисячі поліцейських. Проте за станом на вчора поліцейські сили ООН в Косово налічували лише 1300 осіб, включаючи 400 американців. До початку серпня ООН планує надіслати до Косово ще 1000 поліцейських із різних країн світу. Але поки що ці сили явно не можуть забезпечити порядок і безпеку для всіх жителів провінції.