Власна гра Басеску

Президент Румунії Траян Басеску закликав союзників по НАТО на заохочувати плани Косово щодо проголошення незалежності краю. Виступаючи в Брюсселі, Басеску заявив, що Румунія не визнає незалежності Косова. Водночас він застеріг, що проголошення незалежності без згоди Сербії чи повної підтримки ООН стане порушенням міжнародного права і створить небезпечний прецедент для сепаратистських груп у всьому світі. «Такий крок може створити ризикований прецедент і стане поганим сигналом, який, на жаль, не можна буде юридично виправдати. Дайте сербам і косоварам додатковий шанс провести переговори щодо статусу Косова», — сказав Басеску.

Очікується, що, незважаючи на опозицію Сербії та Росії, США та її основні європейські союзники визнають незалежність Косово після провалу зусиль ООН досягти домовленості між двома сторонами.

Інші країни ЄС, включаючи Іспанію, Кіпр і Словаччину також висловлюють стурбованість щодо незалежності Косова. Вони побоюються, що це може сприяти відродженню сепаратистських настроїв у інших країнах. Басеску згадав про те, що в сусідній Молдові проросійські сепаратисти в Придністров’ї вже заявили про намір наслідувати приклад Косова. Румунія також стурбована щодо власної угорської етнічної меншини. «Який меседж ми посилаємо багатоетнічним суспільствам чи іншим країнам, які мають етнічні проблеми», — поставив Басеску риторичне питання аудиторії на конференції, організованій Фондом Маршалла, на якій він розповів про свої плани щодо саміту НАТО, який Румунія прийматиме в своїй столиці 2—4 квітня. Румунський президент вважає, що у цей доленосний момент для Балкан, НАТО слід запросити до альянсу Хорватію, Албанію та Македонію, а також поширити зв’язки з Сербією, Чорногорією та Боснією.

До слова, Басеску зізнався, що Румунія на противагу деяким союзникам має власну думку щодо інших питань, які обговорюватимуться на саміті. Він, зокрема, висловився на підтримку початку переговорів з Україною та Грузією про членство в НАТО України саме в румунській столиці. На думку спостерігачів, багато союзників Альянсу не бажають це робити, побоюючись зіпсувати відносини з Росією.

Басеску також скритикував союзників за те, що вони відмовляються посилати війська на передню лінію боротьби з Талібаном на півдні і сході Афганістану.

Яку роль грає румунський президент, намагаючись розіграти власну карту щодо проблеми Косова? Чи може Бухарест вплинути на позицію Брюсселя у косовському питанні? Якими можуть бути наслідки проголошення незалежності Косова в односторонньому порядку?

КОМЕНТАР

Юліан ЧІФУ , директор Центру запобiгання конфліктам, Бухарест

— Наш президент представляє офіційну точку зору Румунії, яка полягає в тому, що Косово не може бути визнаним доти, поки не буде формальної згоди з боку офіційного Белграду, який представляє суверенну державу Сербія. Ця позиція була представлена нашим стратегічним партнерам: США і ЄС, і її поділяє низка країн Євросоюзу. На мою думку, в даний момент ЄС, як ціле, думає про те, як віднестися до майбутнього визнання незалежності Косово і до тих країн, які можуть визнати незалежність сербської провінції. Я гадаю, що саміт НАТО в Бухаресті стане добрим місцем для обговорення цих речей на двосторонньому рівні. Але не думаю, що такий крок як «координована незалежність» станеться до квітневого саміту. Приштіна може лише в односторонньому плані проголосити незалежність, що означатиме для Косово величезні проблеми з отриманням визнання. Відтак зараз лише можна говорити про прискорення переговорів, щоб вирішити проблему у зв’язку з можливою майбутньою незалежністю цього краю.

Я не думаю, що Бухарест може вплинути на позицію Брюсселя щодо недоцільності визнання незалежності Косова. Уже зрозуміло, що ЄС не має спільної позиції щодо сприйняття чи несприйняття незалежності сербської провінції. Водночас існують країни, які можуть при певних умовах на двосторонньому рівні визнати незалежність Косова. Інші країни стриманіше ставляться що цього і мають певні застереження і навіть стурбованість щодо можливих наслідків визнання незалежності Косова в односторонньому порядку. Фактично, ЄС займає позицію, що кожна країна-член євроспільности може діяти на власний розсуд щодо майбутнього проголошення незалежності Косова.

Якщо Косово проголосить незалежність, не отримавши схвалення Белграду, то це не буде випадок Чехословаччини. Косово може показати шлях отримання незалежності для національних, етнічних меншин в Європі. А це означатиме розділення країн за етнічною ознакою, що може викликати зворотну реакцію з боку держав. Що у свою чергу може розглядатися як геноцид, спричинитися до втручання Ради Безпеки ООН, а потім і тимчасове призупинення діяльності адміністрації і суверенітету над цією етнічною територією. І зрештою може постати питання щодо незалежності цієї території. Але цей дуже складний послідовний виклад подій не означає, що Косово є прецедентом, наприклад, для всіх «заморожених конфліктів» на пострадянському просторі. Бо в цих випадках не йдеться про призупинення суверенітету з боку держави, або агресії з боку держави щодо етнічних меншин. У даних випадках також немає резолюції Ради Безпеки, в якій говориться про геноцид з боку держави щодо етнічних меншин.

Що стосується можливого компромісу між косоварами і сербами. Це можливо, якщо Сербія матиме тверді гарантії з боку ЄС щодо захисту сербської меншини на півночі Косова в Метохії. Зараз під час виборів важко говорити про якийсь компроміс. Усе залежить від результату президентських виборів, які відбудуться в неділю, від нового уряду. Але загалом щось конкретне можна буде говорити лише після 10 квітня, коли завершиться саміт НАТО, вибори в Сербії та Росії.