Вибори по-киргизьки: жодних змін
Результати голосування не стали несподіванкою ні в самій республіці, ні за її межами. Можливо тому перебіг передвиборчої кампанії, що тривала лише місяць, не викликав особливого інтересу міжнародних інформагенцій, а в самій Киргизії місцеві оглядачі за кілька днів до виборів вже писали про визначеність їх майбутнього результату — перемоги Акаєва. Цьому не могла зарадити навіть певна привабливість для виборців головних вимог опозиції діючому президенту — перегляд результатів приватизації, введення парламентського типу правління.
За словами Іманбаєва, порушень під час проведення виборів виявлено не було. Однак вже в наступні кілька годин інформагенції повідомили про порушення кримінальної справи щодо виявлення довіренними особами двох кандидатів у президенти в урні на одній iз виборчих дільниць 700 неврахованих бюлетенів iз позначкою в квадратику поряд iз прiзвищем Аскара Акаєва. З’ясувалося, що бюлетені туди вклав сам голова дільничної виборчої комісії, який зробив це під загрозою розправи над ним та його родиною. Ніхто не виключає, що насправді порушень було куди більше.
Сумнівів у тому, хто буде наступним киргизьким президентом, виникати не могло. І тому, що влада добре попрацювала над тим, щоб опозиція «не пройшла», а одного з основних опозиційних лiдерiв Фелікса Кулова навіть ув’язнювали. І тому, що даремно було б очікувати розвитку європейських демократичних традицій у киргизькому суспільстві, яке цілком традиційне для цього регіону Азії і мало чим відрізняється від казахського або узбецького, з відповідним менталітетом і ставленням до чинної влади. Сусідні з Киргизстаном країни вже давно пройшли через переобрання у той чи інший спосіб своїх президентів , принаймні, на другі терміни правління. Переобрання Акаєва було цілком закономірним, тим більше, що його політика цілком влаштовує і Росію, і сусідні країни.
Підтримка кандидатів від опозиції визначалася лише їхніми територіальними зв’язками. Так, передвиборчий штаб Омурбека Текебаєва, очолюваний Феліксом Куловим, який свого часу сам претендував на президентську посаду, розраховував під час голосування на підтримку виключно південного регіону. Дійсність довела, що Акаєв краще знаходить спільну мову з регіональними кланами. І з армією, яка саме воює з бойовиками на Півдні , — теж. Тож змін не буде — а це, зрештою, найбільше цінується на Сході.
