«Виклик для американської громадськості»
Експерти «Дня» — про глибинні причини виникнення радикальних настроїв, що вилилися у насильство в Шарлотсвіллі![](/sites/default/files/main/articles/15082017/3_virginia-protests.jpg)
Нещодавні зіткнення в американському місті Шарлотсвілль, де під час демонстрації внаслідок наїзду автомобілем прихильника ультраправих у натовп людей загинула одна людина, а десять отримали поранення, викликали великий резонанс у світі.
Увага до цієї події пояснюється у першу чергу не лише фактом такого насильства з боку ультраправих щодо їхніх опонентів, а реакцією президента США Дональда Трампа, який заявив про причетність «багатьох сторін» до цієї трагедії, уникнувши при цьому засудження білих расистів, яких вважають відповідальними за бійку.
І цьому контрастували заяви членів кабінету адміністрації Трампа. Радник президента з питань національної безпеки Герберт Реймонд Макмастер заявив, що таке насильство підпадає під визначення «тероризму». Його колега міністр юстиції США Джефф Сешнс наголосив на наступному: «Коли такі дії виникають внаслідок расового фанатизму та ненависті, вони зраджують наші основні цінності і не можуть бути терпимі».
Тим часом голова комітету у справах збройних сил Сенату США Джон Маккейн рішуче засудив напад білих супремасистів (прихильників вищості) у Шарлотсвіллі, опублікувавши заяву на своїй сторінці у Twitter. «Білі супремасисти та неонацисти, за визначенням, виступають проти американського патріотизму та ідеалів, які визначають нас як людей і роблять нашу націю особливою. У той час як ми оплакуємо цю трагедію, що сталася в Шарлотсвіллі, американські патріоти всіх кольорів і віросповідань повинні зібратися разом, щоб кинути виклик тим, хто піднімає прапор ненависті та фанатизму», — наголосив він.
І лише позавчора, після кількаденної критики республіканців та демократів, які закликали Трампа рішучіше відреагувати на насильство у Шарлотсвіллі, президент США зробив наступну заяву: «Расизм — це зло, і ті, що чинять насильство в його ім’я, є злочинцями і убивцями, включно з ККК, неонацистами, білими расистами та іншими групами, що заперечують все, що дороге для нас як американців».
«День» звернувся до українського та американського експертів з проханням розповісти про причини виникнення насильства у Шарлотсвіллі і чому в США не заборонено нацистську символіку, яку використовують ультраправі на своїх заходах.
«ПРОЯВ РАДИКАЛІЗМУ ВИКЛИКАВ ХВИЛЮ КОНТРДІЙ ТА ОБ’ЄДНАННЯ ЛЮДЕЙ»
Олександр ЦВЄТКОВ, американіст, професор, Дипломатична академія МЗС України:
— Це була радикалізація проявів національних відчуттів, яка частково пояснюється обранням уперше в історії країни темношкірого президента. Можна також сказати, що це прояв білої зверхності і реванш за минулі вибори, бо недаремно заперечуються всі досягнення попередньої демократичної адміністрації на чолі з Бараком Обамою.
Крім того, в країні спостерігається нестійка внутрішня політика нинішньої адміністрації та недовіра до політичних інституцій. Треба звернути увагу і на такий виклик, як неготовність державної машини швидко відслідковувати і реагувати на внутрішні події. І чи не найголовніше — це географічне розташування Шарлотсвілля. Це місто розташовано між Південною Вірджинією і Північною Кароліною, штатами, які були посередині процесів формування Сполучених Штатів і особливо громадянської війни між рабовласницьким Півднем і промисловою Північчю. У цьому регіоні найбільша нестабільність з точки зору імміграційного становища, а також погане економічне становище, і це проявляється як «букет». У цьому місці такі прояви радикалізації найбільш характерні.
А тут саме з’являється така течія, як Alt-консерватизм, або радикальний консерватизм, який протистоїть традиційному консерватизму. І все це відбувається всередині Республіканської партії, яка хоче знайти єдність і розривається між різними течіями. У випадку Шарлотсвілля все це проявилось, а в результаті недостатньої реакції президента на ці події відбулося загострення ситуації, що призвело до загибелі людини і поранення десятка інших учасників.
Я б звернув увагу на те, що прояв радикалізму викликав хвилю контрдій і об’єднання людей, які розуміються на цінностях уже розвинутої демократії, толерантності. І це зараз проявляється в цій масовості та реакції штатів. І дає більший результат до об’єднання людей у протистоянні цьому радикалізму.
Стосовно запізнілого засудження Трампом проявів расизму. Можливо, його перша заява пояснюється недооцінкою гостроти цього явища. А тепер виявляється, що ультрарадикальні консерватори вже кажуть, що для них останнє роз’яснення не є дороговказом і вони будуть переслідувати свої цілі. Оскільки їх зараз не сприймають у Шарлотсвіллі, де виникла хвиля контрпротестів, то вони вирішили розійтись по різних домівках і там спробувати проводити на місцевому рівні такі ж виступи. Це в свою чергу стимулює різні штати не допустити проведення подібних заходів. Усе це є свідченням того, що Америка має сильну внутрішню демократичну реакцію, навіть тоді, коли адміністрація запізнюється, соціальні сили виступають тут злагоджено.
Присутність нацистської символіки у заходах ультрарадикальних консерваторів пояснюється тим, що в американському середовищі відходить те покоління, яке знало про Другу світову війну, про наслідки воєнних конфліктів, про В’єтнам. Окрім того, в США вважають, якщо цей прояв не реалізується через кримінал, то відповідно немає підстав вводити заборону на використання нацистської символіки. До речі, теоретики радикалізму одразу відсторонились від наслідків і від тих людей, які спричинили загибель під час сутичок. Інакше це має наслідки кримінального характеру. Тому вони тримаються на хвилях теоретичних чи політичних течій.
Події у Шарлотсвіллі — певний виклик для американської громадськості. Недаремно уже навіть на університетському рівні спеціалісти починають давати аналіз подій. І така увага з боку преси свідчить про те, що для громадян США важливо розуміти природу протистояння, яке відбувається між білими та іншими расами, враховуючи темношкірих і червоношкірих. Це дуже гострий подразник для американського суспільства. Тому можна тільки вітати об’єднання громадських і демократичних сил у протистоянні ультраправим.
У даному випадку перед адміністрацією Білого дому стоїть альтернатива: проявити більшу гнучкість, рішучість і розуміння ситуації, або в неї будуть проблеми на наступних виборах.
«БІЛІ СУПРЕМАСИСТИ ЗАРАЗ ПОСМІЛІШАЛИ І ВИХОДЯТЬ НА ВІДКРИТУ АРЕНУ»
Лінкольн МIТЧЕЛ, політолог, колишній професор Колумбійського університету, автор книги The Democracy Promotion Paradox:
— Расизм — незмінна частина американського суспільного та політичного життя з давніх часів заснування нашої країни. Незважаючи на те, як Америка може іноді виглядати ззовні, расизм ніколи не пішов, незважаючи на важливий поступ, досягнутий нашою країною, у напрямку більшої рівності та втілення потужних слів наших основних документів у реальність. З цієї причини нерозумно в Америці звинувачувати Дональда Трампа у расизмі. Більше того, питання раси та расизму завжди були прикрим фактом політичних кампаній та виборів. Тонко завуальований расизм, використання закодованих слів про расу були досить поширені в більшості республіканських кампаній протягом більш-менш останньої половини століття. Навіть у цьому контексті всі республіканські президенти останнім часом виступали проти явного расизму, нацизму та білого супремасизму.
Після вбивства в Шарлотсвіллі Трамп прагнув звинувачувати «обидві сторони», неохоче засуджуючи білих супрематистів, і дав зрозуміти, що для нього все більш-менш у порядку. Кожен, хто не бачив під час кампанії, що у випадку обрання Трамп буде сприяти найбільш фанатичним елементам нашого суспільства, то він був сліпим самоволі або невігласом. А той, хто зараз підтримує його, — це боягуз або расист. Це був вітчизняний тероризм, але історія Трампа тут полягає в тому, що він майже три дні затягував, щоб засудити білий супремасизм.