Як зменшити візовий тиск?

Нинішній стан із питанням візового режиму України з Європейським Союзом складає подвійне враження для першого заступника міністра закордонних справ України Володимира Огризка. Про це він сказав на брифінгу для представників ЗМІ, відповідаючи на питання «Дня», чи може міністерство вплинути якимось чином на неадекватне ставлення деяких посольств країн Євросоюзу до українських громадян, і чи справді нова угода про спрощення візового режиму полегшить життя нашим громадянам. З одного боку, зазначив Огризко, — проведений міністерством моніторинг показав, що у багатьох випадках мають місце неадекватні вимоги до українських громадян і ми про це достатньо жорстко повідомили наших колег з країн Європейського Союзу. А з іншого боку, українська сторона дуже серйозно просунулась у візовому питанні, уклавши нещодавно угоду про спрощення візового режиму і реадмісію.

«Положення цієї угоди є справді для українських громадян на теперішньому етапі дуже непоганими. Питання зараз полягає в тому, що ми разом з країнами ЄС повинні максимально швидко домогтися того, щоб ця угода набрала чинності. Ми поставили собі за мету, щоб це було зроблено до кінця цього року. Якщо ця угода наберє чинності, ми справді матимемо значно відмінний від теперішньої ситуації порядок отримання віз», — зазначив перший замміністра. При цьому він нагадав, що спрощення торкнеться доволі широкого кола українських громадян. Це дуже важливо, — додав дипломат, — що відтепер всі документи, які будуть прийматися посольствами країн Шенгенської зони, будуть уніфікованими. Тобто не буде ситуації, коли в одному посольстві вимагають п’ять документів, в іншому — 12, а в третьому — 18. Буде чітко і ясно визначено терміни видання віз — до 10 днів максимум, 2 дні — терміново. В разі відмови громадянин має право отримати чітке і ясне пояснення: чому йому було відмолено у візі з відповідним правом на оскарження такого рішення. Отже, це все створює нові позитивні моменти в цій роботі, — вважає Огризко. На його думку, зараз питання полягає в тому, щоб максимально швидко дійти до завершення цього процесу. Водночас він зізнався, що мета України полягає в тому, щоб перейти до безвізового режиму в наших стосунках з Європейським Союзом. «Ми такі самі європейці як німці, французи, австрійці, поляки та інші народи і так само маємо абсолютно нормальне право на вільне пересування, що відповідає всім міжнародним нормам, законам, положенням. Тому ми будемо ставити питання як наступний крок — ще більше зменшення візового тиску і перехід в середньостроковій перспективі на безвізовий режим з країнами ЄС. Це непросто. Не думаю, що це можна зробити протягом одного року», — наголосив він.

Що стосується поточної ситуації з видачею віз українських громадянам, Огризко запевнив, що зовнішньополітичне відомство контролює це питання. За його словами, працівники консульського департаменту МЗС ведуть перемовини з представниками інших відділів у посольствах і в багатьох випадках їм вдається поміняти думку консульських співробітників зарубіжних посольств. «Ми виходимо з того, що саме в такий спосіб ми на цей період до грудня можемо деякі питання знімати з порядку денного», — сказав перший замміністра. Він також повідомив, що, враховуючи приєднання до шенгенської зони входження з 1 січня 2008 року Польщі, Угорщини Словаччини та Румунії міністерство намагається виробити окремі договори, які б справді полегшили візовий режим для наших громадян. Зокрема, сказав він, розпочато роботу з цими країнами щодо укладення окремих угод, які стосуються прикордонного руху.

Коментуючи на прохання «Дня» заяву голови Єврокомісії Жозе Мануела Баррозу про те, що Україна, як і Туреччина не зможуть в найближчому майбутньому вступити в Європейський Союз, Огризко сказав, що «головна проблема в тому, чого ми хочемо досягти, щоб Україна якомога швидше набула Копенгагенських критеріїв. «Чим швидше ми будемо готові до вступу до Європейського Союзу, тим швидше ми будемо в ньому. Саме метою підготовки нової угоди і є створення таких умов, які дозволять нам максимально наблизитися до стандартів Євросоюзу. А вже потім питання про вступ стане питанням технологічним. Тому ми дуже цінуємо і раді тому, що Європарламент прийняв таку резолюцію, бо європарламентарі дуже чітко і ясно бачать європейську перспективу України. Зараз питання власне за нами. Якомога швидше підійти до цього рубежу. Безумовно, важливо, щоб Україні був наданий європейський сигнал. Тому що в такому випадку, якщо Україна стане асоційованим членом, то в неї виникатимуть нові позитивні можливості для набуття такого членства. В такій ситуації з’являються додаткові фінансові асигнування, відповідні програми, які стимулюють перехід нашого законодавства на європейське і таке інше», — зазначив Огризко.

На його думку, «ми тут повинні бути прагматиками, чітко і ясно розуміти, що європейська перспектива для нас — це пріоритет номер один і з цього шляху ми вже не зійдемо, і крок за кроком йтимемо у напрямку досягнення копенгагенських критеріїв. У разі, якщо ми їх будемо мати — інші питання будуть технічними».

Огризко відмовився коментувати заяву російського адмірала Ігоря Касатонова, який у інтерв’ю газеті «Новые известия» заявив, що «Чорноморський флот пробуде в Севастополі стільки, скільки це буде необхідно Росії». Український дипломат сказав, що це питання «з бородою». Він нагадав, що раніше на багатьох рівнях — МЗС і урядовому — було заявлено про те, що Чорноморський флот Російської федерації перебуватиме в Україні лише в терміни, визначені угодами про його тимчасове перебування в Україні. «Це означає, що в травні 2017 року Чорноморський флот повинен бути виведений з території України», — підкреслив Огризко.