ЄС «говоритиме з Україною» після вирішення власних проблем

У дипломатичних колах вважається, що між Євросоюзом та Києвом тривалий час діяла така собі джентльменська домовленість: поки Україна не досягне помітних результатів у розвитку економіки та дотриманні демократичних цінностей, про будь-яке членство в ЄС говорити не слід. Тим більше, що й західні експерти щоразу радили українському керівництву позбавитися риторики й опікуватися вирішенням конкретних проблем.

Однак у Києві до порад не прислухалися. Вже й Президент ставить завдання привести країну до асоційованого членства в ЄС в 2004 році. У Брюсселі ж про це воліють не говорити. Не існує в ЄС і жодної задокументованої програми чи плану щодо набуття Україною в якому-небудь майбутньому асоційованого членства (для порівняння — згідно з брюссельським планом, десять країн мають приєднатися до ЄС в 2004 році). Підтримку української ідеї висловив раніше ряд західноєвропейських лідерів (канцлер ФРН Шредер, колишній італійський міністр закордонних справ Руджеро). Проте невідомо, наскільки їхні точки зору збігаються з позицією усього Європейського Союзу, який нині об’єднує 15 країн. Про повне членство у нас було прийнято говорити просто як про кінцеву мету євроінтеграційних процесів, знову ж таки без називання жодних конкретних дат. Порушником цієї традиції минулої п’ятниці став Президент Леонід Кучма, який спочатку поставив завдання перед українським керівництвом вступити до ЄС в 2011 році, а потім сам себе поправив: «У нас немає жодних шансів до 2011 року стати членом ЄС». Кучма повідомив, що він мав на увазі максимальне зближення на цей час ЄС та України... До цього можна ще нагадати призабутий багатьма указ українського лідера 1998 року, в якому мовилося про наміри України отримати асоційоване членство ЄС в 2007 році.

У структурах Євросоюзу уникають називати хоч би приблизних термінів набуття Україною асоційованого членства, очевидно, не без підстав. Передовсім тому, що сама українська верхівка мала б нарешті визначитися — коли, як і куди вступати. Потім можна було б чогось чекати (але не вимагати). При цьому варто згадати, що чітких критеріїв досягнення асоціації з ЄС не існує в природі. Таким чином, нам іще не сказали «ні», хоч і незаперечного «так» теж не пролунало. Прес-секретар верховного представника ЄС із зовнішньої політики та безпеки Хав’єра Солани Крістіна Галлах повідомила недавно в інтерв’ю «Німецькій хвилі», що Євросоюз вітає наміри України про асоційоване членство через два роки та про повне — через дев’ять. Однак при цьому, сказала Галлах, «за такими словами має стояти реальна політика, орієнтовна на європейський рівень норм і стандартів».

Нещодавно призначений головою представництва Єврокомісії в Україні Норбер Жустен теж висловив свою думку з приводу української «асоціації» досить обережно. «Гадаю, моя відповідь повністю збігається з позицією України», — сказав пан Жустен. Він нагадав, що український Президент неодноразово наголошував на необхідності отримання Україною асоційованого членства ЄС, але «водночас він (Леонід Кучма. — Авт. ) говорив про реформування в Україні, яке має відбутися перед набуттям такого статусу». Посол також сказав, що співпраця між Україною та ЄС може відбуватися на основі Угоди про партнерство та співробітництво. Її можливостей, вважає пан Жустен, ще не вичерпано. Чи означає це, що Угода слугуватиме своєрідною межею в двосторонніх відносинах, далі якої Брюссель не наважиться піти? Невідомо. Посол тільки звернув увагу, що ЄС наразі дуже переймається питанням приєднання нових країн-членів. «Ми повинні перевірити, як спрацює механізм розширення. Тоді вже говоритимемо з Україною», — сказав Жустен. До 2004 року, здається, з Україною ані про асоційоване, ані про повноправне членство в Брюсселі не говоритимуть.

Проте говоритимуть, схоже, виключно про чесні й прозорі парламентські вибори. З цього приводу Жустен на відповідне запитання «Дня» відбувся стандартними фразами дипломата: «Ми очікуємо передусім чесних виборів. Яким буде їхній результат і хто увійде до складу наступної Ради, вирішувати українському народові». Говорячи про допомогу, яку ЄС надасть Україні для проведення чесної передвиборної кампанії, Жустен вказав, що ЄС фінансує програми з підтримки українських мас-медіа. До того ж, представники ЄС будуть спостерігати за виборами у рамках міжнародного спостереження ОБСЄ. Загалом на проекти для мас-медіа, які повинні сприяти більшій прозорості виборів через різностороннє висвітлення кампанії виборів в Україні, ЄС збирається виділити більше 250 тисяч євро.