«ЄС повинен зробити українському суспільству чітку пропозицію»

У час, коли весь світ зібрався у ПАР, щоб віддати пошану борцеві за свободу Нельсону Манделі, Президент Янукович, попри заклики ЄС і США, віддав наказ звільнити Майдан і тим самим покласти край демократичним та європейським прагненням українців. Не вплинуло на владу й те, що в Україні зараз з візитом перебуває Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики й політики безпеки Кетрін Ештон та помічник держсекретаря США Вікторія Нуланд.

Світова спільнота вкрай різко відреагувала на силові методи. Державний секретар США Джон Керрі заявив, що Вашингтон «висловлює огиду рішенню української влади, яка вирішила зустріти мирний протест на майдані Незалежності в Києві спецназом, бульдозерами, кийками». За його словами, така відповідь є «неприйнятною і не личить демократії». «Українська влада несе повну відповідальність за безпеку українського народу. Коли церковні дзвони задзвонили сьогодні серед диму на вулицях Києва, Сполучені Штати — разом з народом України. Він заслуговує кращого», — наголосив Керрі.

Прем’єр-міністр Канади Стівен Гарпер відзначив, що його країна — «разом з українцями в цей важкий час» і «продовжуватиме дієво протистояти всім спробам утискувати їхні права та свободи». Він також сказав, що Оттава розглядатиме «всі можливі методи реагування, які є в нашому розпорядженні».

«Євразія проти Європи на вулицях Києва сьогодні вночі... Репресії проти реформ. Влада проти людей», — такими словами міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт у своєму Twitter оцінив учорашній штурм Майдану та КМДА. Натомість шеф польської дипломатії Радослав Сікорський (також у Twitter) написав, що «підлі дії української влади несуть ризик ескалації та серйозних жертв». А ось прем’єр Польщі Дональд Туск запропонував зробити Україну «першою і найважливішою темою» засідання Ради Європи.

«День» звернувся з проханням до євродепутата Павла КОВАЛЯ прокоментувати останні події в українській столиці.

— Рішення про застосування сили проти демонстрантів ще більше ускладнює діалог між опозицією і владою, а також між Києвом та Брюсселем. Все дуже просто — або «Беркут» на вулицях, або діалог. Якщо ж у нас і те, і те, то ми впадаємо в політичну шизофренію. Без однозначного засудження дій міліції та покарання винних у цьому неможливо вести переговори. Можна очікувати, як це було після 30 листопада, що застосування сили мобілізує українське суспільство. Важливо відзначити, що міліція штурмувала майдан Незалежності під час візиту Кетрін Ештон, що складно не приймати як чинник неготовності вести переговори на основі стандартів ЄС. Сама Ештон та інші дипломати, в тому числі держсекретар США Джон Керрі, польське МЗС, уже засудили дії міліції.

Ми не можемо вести діалог з урядом, який так обходиться з громадянами своєї країни. Найгірше те, що шляхів виходу з нинішнього глухого кута залишається дедалі менше. Як поляк, я можу тільки вітати, коли одна зі сторін пропонує круглий стіл. Але як історик я впевнений, що громадяни мають відчуття, завдяки якому розпізнають справжні й фіктивні круглі столи. Як політику, мені очевидно, що в Україні наразі немає атмосфери щодо повного розуміння опозицією та урядом ідеї круглого столу. Жодна зі сторін цього не хоче. Замість театрального діалогу «технічний уряд» може працювати краще. Із чіткими гарантіями від опозиції та влади такий уряд може бути здатним проводити реформи й підписати Угоду про асоціацію. З одного боку, це допоможе владі зберегти своє обличчя, а з іншого — може бути прийнятним для опозиції.

— Які наслідки для Януковича матиме вчорашня атака на Майдан?

— Очікується, що це мобілізує протестувальників. А для західної дипломатії настав час удатися до рішучих дій. Без персональних гарантій Президента Януковича стосовно забезпечення безпеки учасникам акції не буде шансу провести переговори з Європейським Союзом. Коли він заявляє про бажання повернутися до переговорів щодо Угоди про асоціацію і водночас приймає жорстокість міліції щодо мирних протестів, то ми не можемо говорити про правдоподібність (дій Президента. — Ред.).

Без швидких і рішучих дій Президента Януковича Україна може бути приреченою на ізоляцію від Заходу. Тоді він матиме лише одне рішення — погодитися з умовами Росії. Але тоді його переговорна позиція також буде ослабленою, що означатиме необхідність прийняття умов Кремля.

— Якою має бути реакція Європи на cпробу української влади розігнати Майдан?

— Відповідь Європи була ясною — засудження дій міліції. Візит Ештон був одним з останніх шансів для швидкого розв’язання конфлікту. Захід дедалі більше втомлюється і збентежений позицією української влади. Упродовж понад три тижні ЄС міг бачити тисячі людей, які мерзли на майдані Незалежності під прапорами ЄС. Застосування сили проти них лише посилює підтримку протестувальників країнами ЄС. Це дуже важливий чинник, який під час помаранчевої революції значною мірою вирішив її успіх. ЄС повинен представити українському суспільству чітку пропозицію. У ній має йтися про скасування віз — це питання має бути виключено з політичних переговорів.

Мінімальний план полягає у спрощенні процедури та видачі тільки довгострокових віз. Ви можете зробити це легко, і ми покажемо в такий спосіб, що українське суспільство — то є наш партнер. Не час, щоб зараз критикувати дії ЄС, але пропозиція ЄС мала серйозні недоліки. Вона не мала жодного плану підтримки трансформації енергетичного сектору України. Європейський Союз може подати справді хорошу пропозицію — немає місця, кращого за Україну, де можна просувати енергоефективність. Майбутнє української енергетики вирішується зараз — піде вона «зеленим» чи «брудним» шляхом. Це питання, яке може обговорюватися незалежно від Угоди про асоціацію, на основі Європейського енергетичного співтовариства, до якого Україна вже належить.

— Яке майбутнє Східного партнерства? Яким чином воно може еволюціонувати?

— Східне партнерство має очевидні недоліки — жодної перспективи членства, недостатній розподіл ресурсів, брак індивідуального підходу до кожної з шести країн-учасниць програми Східного партнерства. Успіх Молдови та Грузії показує, що ця програма надає шанс, яким варто скористатися. Два ключових пункти, в які ми повинні інвестувати, — це візовий режим і суспільство. Для громадян країн Східного партнерства перший пункт вкрай важливий, оскільки візи — перешкода, яка не дозволяє повною мірою показати європейську пропозицію Україні. Що ж до суспільства, то найперше ми повинні інвестувати в освітні програми. Особисто я підтримую ідею Університету Східного партнерства — місця, де молодь із ЄС та країн Східного партнерства матиме реальну можливість спільно проходити повну магістерську програму. Крім того, університет стане місцем знайомства для молоді. І через якийсь час, зустрівшись уже будучи представниками влади, політиками чи бізнесменами, ці випускники елітного університету без особливих перешкод знайдуть спільну мову.