«Євроістерія» навколо Австрiї набирає обертiв
«Австрійське питання» в Європейському Союзі провокує справжню істерію — як, наприклад, минулого тижня в Європарламенті в Люксембурзі та Брюсселі. Тим часом, саме питання, суть якого — участь радикально правої Партії свободи в урядовій коаліції, дедалі більше цікавить лише політиків та пресу, але аж ніяк не населення (крім, власне, Австрії). Ситуація навколо Австрії виглядає абсолютно невизначеною.
Чотирнадцять країн—членів ЄС домовилися про дипломатичну ізоляцію п’ятнадцятої — Австрії. Бо ідеологія Партії свободи, яка увійшла до уряду за результатами виборів, несумісна з європейськими цінностями та загальновизнаними демократичними нормами, заявляють у європейських столицях. Це недалеко від істини — під час виборчої кампанії тодішній голова партії Йорг Хайдер дозволив собі компліменти на адресу нацистів (пізніше він цього зрікся) та кілька публічних виступів, які можна кваліфікувати як антиіммігрантські та ксенофобічні. Хайдер потім пішов у відставку з посади лідера партії, але залишився губернатором провінції Карінтія. Всі міністри — члени Партії свободи залишаються в уряді. І відтак в ЄС залишається в силі ембарго на контакти з австрійською владною верхівкою та дипломатією — окрім суто технічних моментів. На технічних зустрічах французькі міністри демонстративно не подають руки австрійським колегам, а президенти та голови урядів не бажають фотографуватися, якщо на знімку буде присутнім канцлер Австрії Вольфганг Шюссель.
Справа, однак, в тому, що ситуація не врегульована жодним законодавчим актом, а представникам ЄС, зокрема й високопосадовим, дуже часто просто бракує аргументів у їхніх діях та висловах проти Австрії. У Відні на захист свого права утворювати урядові коаліції на власний розсуд заявляють, що Партія свободи — дійсно, радикально права, популістська, але не неонацистська. І що найголовніше, вона не заборонена законом, тобто діє цілком легально. Президент Австрії Томас Клестіль, зокрема, заявив це в інтерв’ю французькій «Монд». Відповідно, всі австрійські партії є демократичними, вважає Клестіль. Австрія є демократичною країною, продовжує канцлер Шюссель. Це Європа, а не Австрія повинна навчитися демократії — робить висновок Хайдер на своїй останній публічній появі 12 квітня в Брюсселі. І додає — для його країни неприйнятне те, що Європа стала «французькою колонією». Мається на увазі, що Франція разом iз Бельгією стали найбільшими критиками Відня та ініціаторами санкцій.
Формально — Австрія має рацію.
На практиці ще не забуто те, що 1933-го Гітлер прийшов до влади цілком легально, щоправда за абсолютно інших умов. І нинішнє зростання впливу радикально правих політичних сил в Австрії, Данії не може не турбувати Європу, яка з останніх сил намагається зберегти власне обличчя, особливо після косовської епопеї.
Поки що це все більше скидається на фарс. І створює певні проблеми — адже ніхто не може завадити, наприклад, тому, щоб Відень заблокував будь-яке важливе рішення ЄС. Хоча б і без того надзвичайно складне питання розширення Союзу, чого дуже бояться в центральноєвропейських столицях.
Поки що будь-яка публічна поява Хайдера лише провокує циркові вистави, до яких ласа преса, і нічого більше. Але ж проблема не в Хайдері особисто. Її, схоже, ніхто вирішувати не збирається.
ДО РЕЧІ
Австрійська республіка дедалі більше виявляє невдоволення запровадженими проти неї 14 партнерами по Євросоюзу дипломатичними санкціями. У понеділок міністр фінансів Австрії Карл-Гайнц Грассер, який входить до Партії свободи, в інтерв’ю місцевій газеті «Кур’єр» пригрозив застосувати вето в Євросоюзі, а також призупинити виплату щорічних членських внесків (910 млн. євро) до цієї євроспільноти. Грасснер зазначив, що його країна повинна твердо показати ЄС, що не збирається терпіти диктату своїх партнерів. Однак керівний орган ЄС — Єврокомісія одразу застерегла, що до Австрії можуть застосувати високі штрафні відсотки, якщо вона затримає сплати до бюджету євроспільноти. Відтак учора міністр закордонних справ Австрії Беніта Ферреро-Вальднер спростувала заяву свого колеги, зазначивши, що проблеми із затримкою внеску країни до Європейського Союзу не існує.
