Юрій Лужков ставить на Євгена Примакова
Першу пропозицію очолити передвиборчий список «Отєчєства» Лужков зробив Примакову відразу після відставки попереднього кабінету. Незважаючи на гостру критику, якій він піддавав уряд, мер Москви висловився проти відставки Примакова й наголосив на бажанні співпрацювати з ним. З такою ж високою оцінкою особистості Примакова Лужков виступив цими днями, випереджаючи рішення політради свого руху.
Показовим у цій ситуації є те, що традиційно обережний Примаков, не сказав жодного слова з приводу рішення керівництва лужковців — хоча раніше не виключав можливості співробітництва із московським мером і навіть зустрічався з ним після відставки. Під час цієї зустрічі Примаков пообіцяв Лужкову розглянути його пропозиції й дати остаточну відповідь після свого повернення зі Швейцарії, де він лікувався й брав участь у представницькій політологічній конференції. Очевидно, що контакти Примакова з Лужковим (або із представниками оточення мера) відбулися й після повернення екс-прем'єра на батьківщину, однак про них не повідомлялося.
Якщо Примаков погодиться очолити передвиборчий список «Отєчєства», це буде лише першим кроком до його повернення у велику політику. Лужковці хотіли б бачити екс-прем'єра головою Державної Думи, вважаючи, що обрання Примакова на цю посаду полегшить меру участь у президентській передвиборчій кампанії. Однак все це — в тому разі, якщо Примаков стане депутатом, а «Отєчєство» — впливовою фракцією. У недавній російській політичній історії вже були випадки, коли прізвище популярного політика й рекламна кампанія давали зворотній результат. Конгрес російських громад, у передвиборчому списку якого другу позицію посідав генерал Олександр Лебедь, зазнав поразки на попередніх парламентських виборах й не подолав бар'єру, необхідного для формування фракції у Держдумі — це при тому, що на президентських виборах вже наступного року Лебедь без конгресу посів третє місце й виявився одним із фаворитів боротьби за Кремль.
