З усіх французів найдорожчий для нас — Мішель Камдессю
Сьогодні Кучма в українському посольстві в Парижі вручить свою відзнаку П'єру Кардену — «за видатний внесок у розвиток двосторонніх відносин». Внесок Кардена — в тому, що нещодавно він надав приміщення свого центру в Парижі для проведення днів України у Франції. Складність, як стало відомо «Дневі», була в тому, що Кардена довго не могли знайти, щоб йому про це повідомити. Іще програмою передбачено переговори з Жаком Шираком, президентом Франції. І літак — за океан. Жодних документів до підписання.
Безсумнівно, Кучма почує в Єлисейському палаці, що Україна — дуже важливий партнер як Франції, так і всього Європейського Союзу. Настільки важливий, що, як заявив нещодавно голова комітету Європейської комісії з розширення ЄС Гюнтер Фергойген, Україна не може й думати, щоб увійти коли-небудь до ЄС — бо це було б рівнозначно до того, щоб Мексику прийняти до складу США. Якщо з власними проблемами Україна, можливо, коли-небудь упорається, то з такою залізною логікою та таким ступенем розуміння подій на континенті, які вже трапилися і які ще стануться — навряд.
Тож і стратегію своїх відносин з Україною ЄС ніяк не визначить — вона мала б бути готовою ще півроку тому, тепер її оголосити планується на вік-енді на саміті ЄС. Україна хотіла б у ній бачити абсолютно неприпустиму для сьогоднішнього ЄС річ — визнання свого права колись, не зараз, подати заявку на вступ до Євросоюзу, а сьогодні — визначитися з асоційованим членством. Тобто, чому, власне, це було можливим свого часу для Болгарії, Румунії з їхніми й тоді, й зараз зовсім не блискучими економічними показниками. До речі, саме Франція підтримала ці країни найбільше, коли мова йшла про їхнє внесення до списку претендентів на участь у першій хвилі розширення ЄС. Поки що Париж не подав ознак того, що готовий стати й українським адвокатом. Голова Європейської комісії Романо Проді на зустрічі з Кучмою взагалі нічого конкретного з цього приводу не сказав.
Дуже схоже, що Франція, з огляду на те, що Україна — надзвичайно важливий партнер, вирішить до кінця року не купувати для своїх збройних сил українсько-російські транспортні літаки на базі Ан-70, а розробляти свій власний проект. Незважаючи ні на те, що далі паперового проекту чи то А-400, чи то FLA, справа ще не пішла, ні на те, що Ан-70 навіть доведений до всіх необхідних західних стандартів, все одно обійшовся б французам чи не втричі дешевше.
А так нічого, проблем у відносинах — немає, партнерство розвивається!
