Зберігайте зброю в недоступному для дітей місці

Цей останній теракт — найменш кровопролитний із серії масових убивств, які регулярно відбуваються в американських школах. За даними міністерства освіти США, у період з вересня 98- го року по травень 99-го у подібних шкільних терактах було вбито 28 і поранено більше 50 чоловік.

Щоразу після подібних випадків політики та журналісти виступають із гнівними промовами на адресу тих, хто насаджує насильство з екранів телевізорів і за допомогою жорстоких комп'ютерних ігор. Поступово все затухає до наступного жорстокого теракту, коли вся Америка знову починає роздумувати: що ж робити з підлітковою злочинністю і звідки взагалі у школярів з'являється бажання вбивати?

Однією тільки великою кількістю насильства та вбивств на екрані цього не поясниш. У Європі цього насильства не менше, але такі приголомшуючі за жорстокістю теракти відбуваються майже винятково у США. Старий Світ від Нового тут різнить друга поправка до конституції США, яка дає право громадянам «зберігати і переносити зброю». Гарантія безпеки на ділі призводить до того, що американські діти мають практично вільний доступ до вогнепальної зброї.

У той час, як у нас у традиційному рівнянні на Штати дедалі частіше лунають голоси про необхідність своєї «другої поправки», в самій Америці дуже багато хто наполягає на легалізації контролю за зброєю, вважаючи, що друга поправка до Конституції та теракти в американських школах мають безпосередній зв'язок. Дійсно, дуже часто після злочинів з'ясовується, що зброю діти вкрали у батьків. До того ж тільки 17 з 50 американських штатів ухвалили закони, згідно з якими власники зброї повинні зберігати її під замком і поза досяжністю дітей.

«Америку вiдрізняє від інших те, що у нас будь-який босяк може дістати зброю», — цитує Бі-Бі-Сі одного з американських психологів. За даними міністерства освіти США, за період 1996-97 рр. з американських шкіл за спробу пронести зброю в школи було відраховано 6 000 учнів. А озброєних нападів було здійснено 11 000 і крім цього — 4 000 згвалтувань або випадків іншого сексуального насильства.

В американській пресі з'являються такі заголовки: «Скільки ще має загинути дітей, доки Конгрес прокинеться?», «Перевіряйте, що ваша дитина несе в школу в пакеті для бутербродів».

Але річ не тільки у другій поправці. В Україні на 21 000 шкіл припадає 4 500 психологів. У США в кожній школі є психолог, а в деяких — і не один. У нас жорстокості в школах вистачає, але до американських масових розстрілів, слава Богу, поки не дійшло. Що ж тоді виходить? Погано працюють психологи? Нічого подібного.

Проблема, швидше за все, в іншому. Психологічне здоров'я дитини можна забезпечити при узгодженості здійснення підтримки з боку психолога, так само, як і з боку вчителів та батьків. Дійсно, часто буває так, що «мудрий» вчитель висміює перед класом недбайливого або закомплексованого учня, а батьки абсолютно щиро обурюються: «У всіх діти як діти, а у мене...», а на приречене запитання свого чада: «Чому у мене нічого не виходить?» — поспішають надати психологічну «підтримку»: «Бо ти ідіот!» Це, звісно, не означає, що через день цей закомплексований підліток дістане пістолет і прийде в школу, щоб всіх перестріляти. Але подібне поводження з ним ніяк не сприяє ні поліпшенню його самого, ні його однолітків.

Теоретично в США чудово знають відповіді на запитання — звідки у школярів з'являється бажання вбивати і як боротися з цим, але застосовує мало хто на практицi ці знання. Взагалі американцям у цій ситуації не позаздриш. Штат психологів їм вже збільшувати немає куди. Щоб зробити їхню роботу ефективнішою, треба щоб психологи працювали і з вчителями, і з батьками, що теж важко здійснити. Із другою поправкою справи йдуть не краще. Якщо порівняти вплив на Конгрес родичів убитих і постраждалих від терактів і вплив фірм- виробників зброї разом з Національною збройовою асоціацією, то зрозуміло, чому цю поправку досі не скасували і навряд чи колись скасують.

КОМЕНТАР

Віталій ПАНОК, кандидат психологічних наук, заступник директора Iнституту психологiї імені Г.С.Костюка Академії педагогічних наук України:

— Агресивність для підлітків — типове явище. І причина цієї агресивності завжди є. Інша річ, що вчителі та батьки не завжди помічають цю причину. І виплескується це по-різному, в залежності від саморегуляції емоційних станів. У когось це виливається в деструктивну поведінку — бажання крушити, ламати, бити, у когось — у презирливі розмови та ненормативну лексику, у когось — у заняття спортом, східними єдиноборствами, футболом — усім, у чому є азарт. Іноді ця негативна енергія йде всередину — і тоді розвиваються самодеструктивні способи поведінки, які можуть починатися від жорстокого самоукорінення і самобичування аж до спроб самогубства.

Відсутність механізмів саморегуляції, відсутність психологічної допомоги з боку тих людей, з якими спілкується підліток, може призвести до вибуху агресивних емоцій.

Форми профілактики психічного здоров'я школярів повинні здійснювати психологічні служби в школах. Завдання шкільних психологів — це: а) розуміння індивідуальних характеристик школяра, оскільки батьки та вчителі часто не звертають уваги на комплекси, які розвиваються в підліткiв; б) навчання дітей за допомогою тренінгів і додаткових занять; в) уважне ставлення до тих змін, які відбуваються з підлітками (скритність, замкненість, агресивність), і прагнення з'ясувати причину такого стану.

ДОВІДКА «Дня»

20 травня 1999 року: Херітедж Хай Скул, Коньєрс, штат Джорджія. 15-річний школяр відкрив вогонь у школі і поранив шістьох чоловік. Потім він застрелився.

20 квітня 1999 року: Колумбiен Хай Скул, Літлтон, штат Колорадо. Двоє молодих неофашистів у день народження фюрера перестріляли в школі 15 чоловік. Потім вони покінчили життя самогубством.

21 травня, 1998 року: Спрінгфілд, штат Орегон. Дві особи вбито і двадцять поранено після того, як 15-річний Кіпланд Кінкель відкрив вогонь із гвинтівки в шкільній їдальнi. Пізніше з'ясувалося, що до того, як поїхати в школу, він застрелив своїх батьків. За день до трагедії його було відраховано зі школи за спробу пронести пістолет у клас.

24 березня, 1998 року: Джонсборо, штат Арізона. Два школярі убили п'ятьох і поранили десятьох чоловік. Пізніше у малолітніх злочинців знайшли три гвинтівки, сім пістолетів і більше 500 набоїв. Зброю було викрадено у батьків одного з терористів.

1 грудня, 1997 року: Вест Падука штат Кентуккі. Майкл Карніл, якого вчителі й однолітки описували як «звичайного підлітка», убив трьох і поранив п'ятьох. Після арешту при ньому знайшли три пістолети.

15 жовтня, 1997 року: Санкт-Петербург, Флоріда. 13-річний школяр приніс пістолет у школу й убив свого однолітка. Мати злочинця постала перед судом за те, що залишила зброю в доступному для дитини місці.