Зігмунт БЕРДИХОВСЬКI: Україна — приклад пошуку механізмів демократичної розв’язки своїх проблем

Днями в польському місті Криниця закінчився XVII Економічний форум «Криниця-2007». Якими є результати цього форуму, який щорічно проводиться в Польщі? Чим він особливо виділявся на противагу подібним заходам у минулих роках? Як розвивається загалом економічна ситуація в країнах Центральної та Східної Європи і яку роль у цьому контексті відіграє Україна? І як у Польщі оцінюють економічний розвиток нашої країни після помаранчевої революції і до сьогоднішнього дня? Про це — «Дню» в ексклюзивному інтерв’ю Голови Програмної Ради Економічного форуму «Криниця» Зігмунта БЕРДИХОВСЬКІ.

— Цьогорічний форум довів, що навіть у дуже складний політично час, який переживає Центрально-Східна Європа — криза уряду в Румунії, парламентарні вибори на Україні та в Польщі, підготовка до виборів у Росії, важливе парламентське голосування в Словаччині — наші гості нас не підвели. Щоправда, на форум не доїхали глави урядів, але на рівні експертів та бізнесменів цей форум був значно кращий від минулого, на що звертали уваги його учасники. Тому можна сказати, що Економічний форум у Криниці став важливим місцем на політичній та економічній карті світу та мабуть єдиним, де так часто Схід зустрічається із Заходом.

У цьогорічному форумі взяли участь майже 2000 гостей з 60 країн, серед них були представники таких екзотичних для нас країн, як Індія, Тайвань, Австралія та Єгипет. Серед гостей форуму був присутнім колишній президент Чеської республіки Вацлав Гавел, комісар Європейської Комісії у справах регіональної політики Данута Хюбнер, Комісар Європейської Комісії у справах фінансового планування та бюджету Далія Грибаускайте, визначний німецький інтелектуал, лауреат Нобелівської премії у галузі економіки, загально визнаний як батько експериментальної економіки Рейнхард Зелтен, американський католицький інтелектуал, автор загально відомої біографії Йоанна Павла II, Джордж Вайгл та десяток делегацій урядів та парламентів.

До Криниці приїхало також 150 гостей з України. Ми мали честь вітати першу даму України пані Катерину Ющенко, голову Ради Національного Банку України Петра Порошенка, міністра економіки України Анатолія Кінаха, першого заступника міністра закордонних справ України Володимира Огризка.

— Віддавна ви ведете на форумі діалог з Україною, на що, здається, мало звертають увагу в Європейському Союзі...

— Ми систематично, протягом багатьох років нагадуємо, що Україна — частина Європи, тому в інтересах Європейського Союзу співпрацювати з нею. Ми включаємось в дебати про майбутнє України не лише під час Економічного форуму у Криниці, але також здійснюючи наш новий проект — Економічний форум Європа — Україна. Перша зустріч у рамках цього проекту відбулась у лютому цього року у Вроцлаві. Там ми зазвичай поглиблюємо дебати, які проходять у Криниці, організовує окремі конференції, присвячені деяким особливим питанням за участю політиків та експертів, котрі загально визнані у світі. Саме такі зустрічі та діалог з вами нам дуже потрібен.

— Чого ви як організатор лютневої вроцлавської зустрічі сподівалися в ситуації, коли українці відійшли від ідеалів помаранчевої революції, яка викликала стільки надій?

— Від помаранчевої революції минула вже ціла епоха бурхливих заворушень у блоці «помаранчевих», унаслідок яких до уряду прийшли люди блоку «блакитних» Віктора Януковича. Уряд України перейшов від пронатівських та проєвропейських декларацій до більш підозрілої та менш проєвропейської політики, яка значно сповільнила темпи інтеграційних процесів у самій Україні та у відносинах з ЄС. Ми відчуваємо цей процес з боку України і тому важко нам однозначно підтримувати домагання, щоб Європейський Союз рішуче та однозначно вказав європейську перспективу для України.

З іншого боку, слід сказати, що «помаранчеві» не зуміли порозумітися та здійснити необхідні реформи, а заодно й однозначно окреслити кшталт та мету цих реформ. Здається, вони не допускали думки, що можуть втратити владу, подібно до того, як це сталося в 90 х роках з польським не комуністичним урядом «Солідарності». Тут проявилася їх слабкість, спричинена сваркою та перевагою дрібних інтересів над інтересами держави, яка чекала радикальних реформ європейського зразка.

Зараз ми спостерігаємо за політичним спором про основні напрямки у закордонній політиці України: чи більш інтегруватися з Росією, чи радше з європейськими структурами. Такого спору в Польщі ніколи не було і не може бути, бо нам вдалося так швидко стати членами Європейського союзу, що вже через великий економічний ріст та модернізацію держави позначається на житті кожного громадянина.

Лютневий Економічний форум Європа — Україна у Вроцлаві став найбільшою зустріччю українських політиків з європейськими політиками після помаранчевої революції. Вагомість цієї революції дійшла до свідомості європейських політиків дуже швидко. До Вроцлава приїхало багато політиків з Європейського Союзу та з України в тому числі 40 представників парламентів, багато українських політиків як від «помаранчевих», так і «блакитних». І всі вони повністю переконані в необхідності ведення діалогу з Європою.

Крім форму Європа — Україна ми також організуємо інші конференції: форум Європа — Росія, який цього року відбувся у Відні, а наступний — у Римі та Енергетичний форум, який проходитиме у Празі в листопаді поточного року.

— А чи не плануєте ви, якщо так, то коли, провести Економічний форум Європа — Україна?

— Весною 2008 року у Києві. Маємо вже певні домовленості з українськими інститутами та політиками. Дуже розраховуємо на підтримку у цій справі з боку Президента і вже попередньо, користуючись візитом до Криниці, нам вдалося представити цей проект пані Катерині Ющенко.

— Повернімось, однак, до Криниці. Що увійшло до програми Форуму?

— У рамках форуму було проведено 150 дискусій, розділених на 11 блоків. Віддавна дуже велике зацікавлення викликають дебати, присвячені енергетичній безпеці. Інші цікаві блоки — це нова економіка, бізнес та управління, регіони, ЄС та його сусіди, макроекономіка, регіональна політика та глобалізація, наука та культура.

Форум дав чудову нагоду для багатостороннього висвітлення найцікавіших питань. Ми ніколи не втручаємося у зміст дискусій, а лише створюємо для них належну базу.

— Під час Форуму ви презентували спеціальну доповідь Економічного форуму — «Нова Європа. Рапорт з трансформації». У чому особливість цьогорічної доповіді?

— Справді, це вже шосте видання подібної доповіді. Вона викликала дуже велику зацікавленість, тому що це єдине такого роду «енциклопедичне» видання, яке так широко описує економічно-політичну ситуацію в 28 державах Південної та Східної Європи та країн колишнього Радянського Союзу, з особливим наголосом на основні економічні та політичні проблеми та виклики, які постають перед окремими державами.

— Яка головна ідея доповіді?

— Вона вказує на те, що політична та економічна трансформація відбувається в різних державах з різними темпами та результатами. Держави Центральної Європи якнайшвидше збудували стійкі парламентські демократії, сформувалися як правові держави з діючою ринковою економікою. Після вступу до Європейського Союзу та НАТО ці держави почали швидкий процес інтегрування у Західну Європу та євроатлантичний простір. Держави Південно-Східної Європи вибрали подібний шлях, хоча темпи проведення реформ та стан їх реалізації були значно слабшими, а вступ до Європейського Союзу для них — це ще проблема майбутнього. Інший напрямок змін обрали держави колишнього Радянського Союзу, окрім Прибалтики. Там влада є більш централізованою, велику роль в економіці відіграє держава та політичні чинники. Ці держави — також менш відкриті для міжнародної співпраці. У деяких з них трансформаційні процеси зовсім зупинилися. У результаті цььго посилюється та укріплюється розподіл цього простору на дві чітко позначені групи держав — Центральна та Південно-Східна Європа і простір СНД, які здійснюють різні моделі розвитку.

У 2006 році цілий регіон трансформації мав дуже високу динаміку економічного росту. У державах Центральної та Східної Європи цьому допомагав ріст внутрішнього споживання та експорту, а також великий потік структурних фондів Європейського Союзу, які посилили позитивні тенденції в економіці. У державах СНД основним стимулом економічного росту були високі ціни на енергоносії та на сировину. Разом з тим, у цілому регіоні з’явилося сильне політичне напруження. У державах першої групи їх подолання стало можливе в рамках демократичних механізмів. У другій групі розв’язка конфліктів веде до обмеження демократій та посилення процесів централізації влади. У тому просторі Україна — приклад пошуку механізмів демократичної розв’язки своїх проблем та європейських моделей функціонування влади.

Економічний форум — це розлогий проект. Його частинами стали також форум Регіонів та форум молодих лідерів. Форум регіонів — це зустріч лідерів самоуправ та регіонів Центрально-Східної Європи. Лише великі та сильні регіони зможуть зайняти належне місце у структурах об’єднаної Європи. Дуже часто саме регіони, а не держави, мають найбільші можливості впливати на рішення, які стосуються їх самих. Лише великі та сильні регіони можуть стати партнерами для центральної влади та урядовців Європейського Союзу. Лише вони можуть уміло користатися допомоговими фондами ЄС та гарантувати належну діяльність гмін та районів. Форум регіонів хоче цьому сприяти.

Форум молодих лідерів — це зустріч молодих суспільних, економічних та політичних лідерів з держав Європейського Союзу, Східної Європи та Кавказу. У форумі прийняло участь біля 200 представників різних організацій з 28 держав. Форум становить цікаву пропозицію дебати про місце та роль молодого покоління у економічних та політичних змінах у Європі. Вони дебатували про європейську ідентичність та європейські цінності, про місце та роль європейської солідарності, про проблеми та перспективи Європейського Союзу, проблеми молодих працівників та викликів нової економіки.

— Форум у Криниці щорічно надає премії. Кого цього року було нагороджено?

— Програмна Рада Економічного форуму надала нагороду Людина Центрально-Східної Європи Вацлаву Гавелу — останньому президенту Чехословаччини та першому президенту Чеської Республіки. Гавел — це один із співзасновників та діячів Громадянського порозуміння, один з перших, хто підписав Хартію 77. Звання фірми року 2007 присуджено російському Внешторгбанкові. Це другий за величиною банк Росії, головним акціонером якого є уряд РФ (77,5% активів). Спеціальною нагородою Рада вшанувала Григорія Суркіса, людину завдяки якій Польща та Україна зможуть організувати проведення в себе чемпіонату Європи з футболу «Євро-2012».