Злочинність без кордонів

Південно-Східна Європа страждає від багатьох негараздів та негативних явищ. Війни, гноблення та бідність занадто часто залишають глибокі шрами, які сягають за кордони окремих країн i лягають на плечі її народів. Але найбільшу загрозу демократії, процвітанню та довгостроковій стабільності в регіоні становить одне з найменш помітних явищ — організована злочинність.

У понеділок у Лондоні відбулася конференція, на якій міністри внутрішніх справ та юстиції разом з іншими високими посадовими особами урядів 57 країн узгодили заходи з подолання організованої злочинності у Південно-Східній Європі. Зокрема, в ній узяли участь делегації з усіх країн Європейського Союзу, держав цього регіону та інших міжнародних партнерів. (Із української сторони участь в конференції взяли заступник держсекретаря МЗС Олександр Моцик та перший заступник держсекретаря МВС Михайло Корнієнко. — Ред .)

Існує спокуса вважати, що діяльність декількох злочинних угруповань у Південно- Східній Європі є віддаленою проблемою, про яку нам не слід багато знати. Вона здається занадто віддаленою, занадто «закордонною», аби вплинути на життя громадян країн за межами цього регіону. Це не може бути більше далеким від правди. У 1999 році 80% iз 15 тонн героїну, конфіскованого у країнах Європейського Союзу, було перевезено через кримінальні мережі у Південно-Східній Європі. Кожен народ у Європі відчуває широкомасштабні руйнівні соціальні наслідки поширення зловживання наркотиками. Боротьба з угрупованнями, які постачають цю отруту на наші вулиці та у наші домівки, має бути одним з наших найвищих пріоритетів. Але ці злочинці не просто зайняті контрабандою заборонених наркотичних речовин. Кожен вид контрабанди, який можна за гроші перевезти через регіон або у його межі, можна знайти захованим у вантажівках або на кораблях, якими керують злочинні угруповання. Для прикладу візьмемо зброю: за останнє десятиріччя близько півмільйона одиниць було викрадено з військових складів у Албанії. Частину цієї зброї, можливо, менш ніж 100 тисяч одиниць, до цього часу вдалося повернути. Решту можна вільно купити або продати кримінальним угрупованням, які навіть зараз продовжують погрожувати насильством нашому суспільству.

Ці факти вказують на те, як організована кримінальна діяльність у Південно-Східній Європі впливає на всіх нас, де б ми не перебували. Але, звичайно ж, ті, хто живе за межами цього регіону, також несуть частку відповідальності. Попит на повій у Західній Європі призвів до того, що за останні 10 років більш ніж 100 тисяч жінок та дівчат зі Східної Європи були нелегально перевезені (дуже часто примусово) до країн Європейського Союзу. Наша відповідальність щодо захисту цих жінок та дівчат від експлуатації підкреслює необхідність повноцінного партнерства у боротьбі проти злочинності. І якби не існувало ринку для продажу наркотиків, торгівці наркотиками покинули б цей бізнес. Тому ми всі повинні докласти більших зусиль.

На цій лондонської конференції йшлося не лише про зобов’язання, які учасники візьмуть на себе, але й про їхнє виконання. Країни Південно- Східної Європи узгодили сфери пріоритетних дій, які кожна з них має вжити у боротьбі зi злочинностю: приведення сил дотримання порядку у відповідність до європейських стандартів; здобуття підтримки населення у проведенні необхідних жорстких дій; покращання співпраці у регіоні. Європейський Союз та інші міжнародні партнери підтримають ці зобов’язання. Країни цього регіону знають, що їхнє прагнення щодо вступу до Європейського Союзу вимагає успішного закріплення верховенства права та подолання злочинності. Ми знаємо, що ми повинні допомогти їм у цьому, оскільки це у наших обопільних інтересах. У минулому злочинність була більш організованою, аніж національні та міжнародні зусилля з її подолання. Лондонська конференція узгодила конкретні заходи для зміни цього балансу, який ми разом покращимо. Джек СТРО, державний секретар із закордонних справ та у справах Співдружності;
Девід БЛАНКЕТТ, державний секретар у внутрішніх справах Великої Британії.