Агітація в стилі ретро

У суботу на черговій конференції Компартії Криму затверджено склад так званого «Кримського блоку Грача», в який увійшли 67 представників від Компартії, 3 — від інших партій, 28 — формально безпартійних. Вони подадуть документи на реєстрацію кандидатами в депутати ВР Криму в 98 округах із 100. Крім багатьох соратників-комуністів Леонід Грач на конференції ратував за висунення кандидатами в депутати своїх родичів — підприємця Миколи Янаки (Грач: «Це мій зять!») і керівника сільгосппідприємства з Білогорського району Леонтія Янаки (Грач: «Це мій сват!»). На конференції також затверджено та обнародувано політичну платформу.

Немає потреби навіть уточнювати, що новий набір тез Компартії аналогічний попередній програмі 1998 року. Дивно, адже в Криму комуністи при владі, і все обіцяне 4 роки тому має бути вже виконано. Наприклад, блок знову обіцяє (пункт 6) підвищити пенсії та інші соціальні виплати в два рази за рахунок бюджету Криму, погасити заборгованість із зарплати та реалізувати програму скорочення безробіття. Однак бюджет Криму не є безмежним: щоб додати в одному місці, потрібно відняти в іншому, тобто підвищити пенсії навіть не в два рази можна тільки за рахунок невиплат зарплати бюджетникам. А погасити заборгованість із зарплати — означає відкласти виплату пенсій.

«Ми будемо домагатися того, щоб селянин відчував себе господарем на своїй землі», — пишуть комуністи. А в іншому місці йдеться про те, що зарплата селянам повинна виплачуватися «живими грошима». Про яку зарплату мова, якщо земля «своя» і все, що ти заробиш, також твоє? Тому від платформи комуністів, швидше за все, знову віє трудоднями і колгоспною пенсією розмiром у 12 рублів.

Блок також обіцяє «домагатися придання російській мові статусу другої державної». Це принада для тих, хто, на думку авторів платформи, забув, що до того, як було прийнято так звану «конституцію Грача», російська мова була в Криму державною, а завдяки Грачу перестала нею бути. З іншого боку (пункт 8) — «блок Грача» має намір «підтримувати самобутню культуру народів, що населяють Крим». Це вже для тих, хто забув, що і минулого разу комуністи на словах обіцяли інтернаціоналізм, але на ділі досі перешкоджають створенню українських і кримськотатарських шкіл.

Легко виконати комуністам, мабуть, тільки пункт сьомий: «Ми будемо відстоювати автономний статус республіки Крим, що дозволить їй залишатися реальним єдиним «мостом» у відносинах між Росією та Україною». По-перше, щось не видно, щоб хтось посягав на автономний статус Криму, тому відстояти його комуністам буде зовсім не важко. А що стосується «моста», то досить поглянути на карту, де Україна з Росією сполучені довгим кордоном від Харкова й до Азовського моря і роз’єднані Керченською протокою саме з Кримом, щоб зрозуміти, що справжнім мостом є не Крим, а Харків, Суми, Луганськ і Донецьк.

«Ми розуміємо, що вони (колишні обіцянки Грача. — Авт. ) так і залишилися обіцянками», — пишуть Леоніду Івановичеві Грачу його виборці Т.П.Бойко, Л. І.Семенов, Л.Я. Азарова та ще 159 осiб у відкритому листі, опублікованому 1 лютого в газеті «Кримський час». Вони пишуть, що змушені звернутися до спікера через пресу, щоб запросити його на зустріч і поговорити, нарешті, про насущні проблеми. «Ми бачимо вас тільки на телеекрані виступаючим з монологами про геополітику, — йдеться в зверненні, — читаємо ваші міркування про проблеми, далекі від повсякденних наших турбот, або чуємо про чергові ваші запаморочливі та принадні проекти… Але як вийшло, що, маючи значну кількість однодумців в інших органах представницької влади автономії, ви не домоглися помітних змін на краще в житті простої людини?»