Аріведерчі, «Рома»!
Виграш київського «Динамо» у знаменитої італійської «Роми» з рахунком 2:0 став не просто черговою важливою перемогою команди в Лізі чемпіонів. Динамівці не тільки виграли. Вони подолали «італійський комплекс», який переслідував «Динамо» з далекого 1969 року. Саме тоді чемпіони СРСР вперше зіграли в єврокубках проти італійського клубу — «Фіорентини» із Флоренції. І поступилися. З того часу жереб ще п’ять разів зводив киян із італійцями. І в жодному із дванадцяти матчів наші не змогли перемогти: найкращий результат — нічия.
Видається, що не випадково саме нинішнє покоління динамівців подолало неприємну традицію. Вже вкотре доводиться відзначати дивовижну впевненість, із якою команда грає цієї осені на європейській арені. Починаючи з гри проти «Трабзонспору» в Туреччині, наш чемпіон жодного разу не відсиджувався в захисті. Команда завжди йшла вперед і лише один раз залишила поле без забитого м’яча. А якщо є упевненість, приходить і удача.
ПОЛІТИЧНА ПОГОДА
До вже звичних проблем із холодом і снігом, які супроводжують футбольні матчі в кінці листопада, цього разу додалися проблеми політичні. Як позначиться напружена атмосфера в столиці, викликана президентськими виборами, на проведенні матчу Ліги чемпіонів? Чи не перекинеться політичне протистояння на трибуни «Олімпійського»? Про це багато говорили до гри. Були навіть побоювання, що матч не відбудеться через політичну нестабільність.
На щастя, цього не сталося. Протести на вулицях Києва, які передували футбольному матчу, були виключно мирними й доброзичливими. Жодних ознак агресії з боку людей, які прийшли на футбол безпосередньо із мітингів, не було. Інша річ, що одразу переключитися з політики на футбол було непросто.
Це ніби відчули й гравці «Динамо». Володіючи у першій половині гри ініціативою, динамівці діяли трохи повільніше, аніж завжди. Може, тому, що проти них грали в основному маловідомі футболісти. «Зірки» римського клубу, за виключенням Кассано та Кандела, з різних причин до України не приїхали. Здавалося, що нашим вже нецікаво протистояти не світовим «зіркам», а просто вправним футболістам. Незнаменитий суперник явно не «збуджував» у першому таймі «Динамо» до справжньої гри. А може, і справді заважали сніг і політичні заклики з трибун?
ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЬ «ЧЕРВОНИХ» ХВИЛИН
Не досить продуктивна облога воріт Івана Пеліццолі тривала 67 хвилин. За виключенням кількох напівмоментів, коли київські бразильці Діого та Клебер завадили один одному влучити в ціль, нічого серйозного атаки «Динамо» не приносили. А згаданий вище Антоніо Кассано загрожував таки відірватися від київського захисту й забити м’яч.
Сигналом до штурму стала для динамівців поява на полі червоного м’яча. За міжнародними правилами, саме червоним м’ячем слід грати на вкритому снігом полі. Достатньо снігу, на думку бригади англійських арбітрів, нападало на поле стадіону якраз до 67-ї хвилини. До речі, рішення про заміну м’яча виявилось найпомітнішім в діях арбітрів, які відсудили гру без жодної суттєвої помилки.
Одразу після заміни м’яча динамівці почали шматувати оборону гостей. Спочатку Верпаковскіс, а потім Діого впродовж двох хвилин били по воротах буквально з кількох метрів, але влучили в голкіпера. Те, що не вдалося киянам, зробили римляни. Намагаючись перервати флангову передачу, чемпіон Європи грек Траянос Деллас у красивому стрибку головою забив м’яча в... свої ворота.
Після цього динамівці почали буквально літати по полю, випереджаючи гостей на кожному метрі поля. Здавалося, що у гру увійшло одразу десятеро свіжих гравців «Динамо», хоча на заміну вийшли лише Лєко та Шацьких. Останній і поставив переможну крапку у грі, скориставшись точною передачею Діого. Ніяких шансів відігратися в гостей у ці хвилини не було.
ЗДОРОВИЙ ОПТИМІЗМ
За офіційною статистикою УЄФА, римляни за весь матч жодного (!) разу не влучили в отвір воріт Олександра Шовковського, лише три рази спрямувавши м’яча в бік воріт «Динамо». Такої переваги в Лізі чемпіонів «Динамо» не мало навіть над скромним норвезьким «Русенборгом» чотири роки тому. Складається враження, що наші чемпіони тільки набирають переможної ходи, граючи щораз упевненіше.
Це я до того, що дві інші команди нашої групи зіграли у вівторок внічию 1:1. Таким чином, у заключній грі групового турніру динамівцям достатньо не програти на виїзді леверкузенському «Байеру». Був шанс на те, що наших влаштувала б мінімальна поразка в разі перемоги мадридського «Реала». Та чи варто зараз про це думати?
Тренер «Динамо» привчив уболівальників цієї осені, що його команда реально, а не на словах, грає на перемогу в кожному матчі. Той же Йожеф Сабо ще місяць тому сказав, що вирішальною для його команди буде остання гра з «Байером». Тому не варіанти непрограшу слід розглядати. А бажати «Динамо» впевненої перемоги та першого місця у групі. З якого, до речі, наші не відступали з першого дня турніру. Першими почали — першими мають закінчити! Чи не так?
«Динамо» (Київ) — «Рома» (Рим) — 2:0
«Реал» (Мадрид) — «Байер» (Леверкузен) — 1:1
В Н П Р О
1. «Динамо» 3 1 1 11:5 10
2. «Байєр» 2 2 1 10:7 8
3. «Реал» 2 2 1 8:8 8
4. «Рома» 0 1 4 4:13 1
